14 листопада Секретар Ради національної безпеки та
оборони проведе в м. Луцьку в закритому режимі спеціальне засідання, де
визначать сили та засоби, яким треба захистити кордон України з Білоруссю в
межах Волині. Які напрямки на цей час найбільш загрозливі щодо атаки звезених
режимами Владіміра Путіна і Аляксандра Лукашенкі мігрантів із Близького Сходу,
які прориваються на Захід?
Під час координаційної ради з головами всіх
територіальних громад Волині, котра відбулася 11 листопада за ініціативи голови
облради Григорія Недопада та за участі голови облдержадміністрації Юрія
Погуляйка, заступників голови облради Юрія Поліщука, Григорія Пустовіта, заступника голови
облдержадміністрації Андрія Ярмольського, керівників та представників силових
відомств та окремих підрозділів державної виконавчої влади прозвучала
інформація, котра не може не викликати тривогу.
Зокрема, начальник УСБУ у Волинській області Микола
Лисенко зазначив, що можливому нападові мігрантів (за спинами яких завжди
знаходяться озброєні російські і вже білоруські «зелені чоловічки», – ред.) «передуватимуть
певні дії». Тобто, суміжна сторона може спробувати «промацати» українську
ділянку прикордоння, що визначити найбільш сприятливі для неї напрямки
маршрутів. Тому, як зазначив Микола Лисенко, в північних районах Волині вже
діють оперативні групи з числа офіцерів різних правоохоронних органів,
прикордонників і, зрозуміло, спецслужби. Вони фіксують усіх підозрілих у прикордонні
осіб, але дуже важливо, щоб місцева влада за сприяння місцевого населення
оперативно на це реагувала та сповіщала «куди слід». На думку начальника СБУ,
для цього потрібна активна роз’яснювальна робота, але наразі лише на Ратнівщині
з цим справилися належним чином.
Але крім оперативної інформації важливо влаштувати
інженерне загородження самої лінії розмежування кордону, який, здебільшого,
проходить лише на картах, а на реальній місцевості нічого, крім поодиноких
стовпів із гербами держав, немає…
Ще важливіше завдання – розміщення
військовослужбовців із числа ДПСУ, Нацгвардії, а також представників
Нацполіції, у смузі прикордоння, де, як виявилося, фактично відсутні будь-які
елементарні побутові умови. Навіть підключити наметові містечка до
електроживлення – проблема, котру треба за дорученням Юрія Погуляйка вирішувати
негайно.
Начальник облуправління лісового та мисливського
господарства Юрій Кватирко запевнив, що з пиломатеріалами для елементарного
захисту кордону довжиною 10 км його відомства може справитися власними силами.
Але «закрити» всі 142 км на теренах Волині – це завдання державної ваги, а не
одного місцевого управління.
В цьому сенсі голова облдержадміністрації поставив
завдання, щоб стовпчики для монтування традиційного колючого дроту та спеціального
«Ягоза» виготовлялися не з дерева, а були залізобетонними. І це – також виклик
для місцевих виробників.
Та й самого дроту в достатній кількості наразі на
складах немає. Крім цього, є питання, яким чином його купувати, за які гроші і
кому потім на баланс передавати…
На заклик голови облради Григорія Недопада (назвав
населення сусідньої країни «колись братнім народом», – ред.) позитивно
відреагували фактично всі керівники органів влади районного та місцевого
рівнів. Щонайменше по 49 тис. грн із резервних фондів вони можуть виділити на
першочергові заходи з облаштування захисних споруд на терені Ковельського і
Камінь-Каширського р-ну. Виділить значні кошти на ці потреби й облрада.
Словом, 15 листопада, коли Олексій Данілов із
міністрами та 4 головами облдержадміністрацій північних територій України буде
проводити в м. Луцьку нараду, нашій владі вже буде про що розповідати в плані
першочергових заходів із забезпечення охорони держкордону.
Найбільш загрозлива ділянка – неподалік с. Піща
колись Шацького, а тепер Ковельського р-ну.
«Вихідних тепер у нас усіх не буде!», – задав тон
роботи на 13-14 листопада і подальші дні Григорій Недопад. І наголосив, що
такий самий щільний робочий графік має бути і в місцевих органів влади, і в
силових структур. Ворог на порозі, і якщо завтра гібридна війна, Волинь повинна
належно зустріти непроханих гостей і тих «зелених чоловічків», хто йтиме за
їхніми спинами з автоматами напоготові.
Наразі ж 8 понад 8,5 тис. військовослужбовців
додатково охоронятимуть кордон України з Білоруссю. Біля с. Грабове, 11 листопада прикордонники вже
провели навчання з протидії можливому прориву біженців. Крім цього, ділянки, де
прорив найімовірніший, взяли під особливий контроль: 15 гелікоптерів
забезпечать мобільність і, за потреби, перекидання наших сил на кордон.
Крім цього, Юрій Погуляйко і Григорій Недопад вирішили провести навчання, як органи влади можуть працювати без електроенергії, подача якої в момент активної фази ворожого наступу може припинитися…
Наш кор.
На фото порталу «Дом»: навчання прикордонників біля
с. Грабово.