Світ і
музика – вічні
Екскурс у
минуле
Напевно,
нема лучанина, та й не лише лучанина, який би не знав чи не чув про Волинську
обласну філармонію, яка є обласною концертною організацією у Луцьку і
розташована на проспекті Волі, 46. Створена 1939 року, при філармонії було
сформовано Волинський ансамбль пісні і танцю.
З початком Великої Вітчизняної війни у 1941 році колектив
евакуювали в глибину Росії, де концертна діяльність була зосереджена в
основному у військових шпиталях.
В 1945 році ансамбль повернувся на Волинь і проіснував до
його розформування у 1969 році. Та концертне життя філармонії існувало завдяки
гастролям творчих колективів, окремих виконавців та літературно-музичних
лекторіїв філармонії, тематичні програми яких слугували вихованню художніх
смаків різних верств населення міст та сіл області.
Будинок філармонії споруджений у 1960-х роках минулого
століття. Спочатку в ньому розміщувалася автобусна станція. У складі Волинської
обласної філармонії працюють 9 творчих колективів, серед яких: Волинський
академічний український народний хор, академічний
камерний оркестр «Кантабіле», соліст-вокаліст ансамблю «Світязь», народний
артист України, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка Василь
Зінкевич, музичні лекторії, якими опікуються народний артист України Василь
Чепелюк та солістка-органістка Олена Мацелюх.
Щорічно філармонія проводить музичний фестиваль
«Стравінський та Україна» та міжнародний фестиваль органного мистецтва «Лучеськ
Органум».
Чарівний
світ звуків
Коли заходиш сюди, зачаровуєшся різноманіттям чарівних
звуків музики, які линуть то з однієї, то іншої кімнати. Враження, що потрапив
у казковий світ, який не хочеться полишати. Можна лише по-доброму позаздрити
людям, які тут працюють під орудою очільника Сергія Єфіменка. Без артистів філармонії не обходиться більшість культурно-масових заходів
обласного центру
та й чимало корпорацій звертаються за допомогою.
Попса, у чиєму б виконанні вона не звучала – чи місцевого «лабуха», чи зірки
всеукраїнського рівня – швидко набридає. А народний танець і народна пісня з
року в рік тільки набирають популярності. Тому Сергій Єфіменко, який керує
обласною філармонією двадцять шість років, у пошані
і в чиновників, і в бізнесменів.Народився він 18 липня 1964 р. У 1990 р. закінчив з відзнакою
Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка за спеціальністю
«Музикознавство». Працював викладачем музично-теоретичних дисциплін. Із 1997 р.
– директор Волинської обласної філармонії. Сергій Іванович потрапив у «ТОП-100 впливових людей Волині 2014 року» від
інтернет-видання «ВолиньPost».
Заснував у філармонії три музеї – історії філармонії,
Еділа та Ігоря Ольшевських, які тут працювали, ретро техніки. Але не забуває і
про Волинський
краєзнавчий
музей. Коли там створювалася експозиція музичних
інструментів, передав музею піаніно, якому більше ста років. Сам інструмент був
виготовлений німецькою компанією «Niendorf»,
заснованою в 1896 році братами Германом та Карлом Ніндорфами в місті Лукенвальде. Підтримує Сергій Іванович і творчі ініціативи інших мистецьких
колективів, творчі спілки, з якими проведено дуже багато цікавих фестивальних і
творчих дійств. Хоч головний пріоритет Сергія Єфіменка – розвиток філармонічної
творчої установи. Зараз у складі філармонії – п’ять творчих колективів,
найвідоміші з яких – Волинський академічний український народний хор, Академічний
камерний оркестр «Кантабіле» . Колектив об’єднує понад сотню артистів. Тут працюють
заслужений діяч мистецтв України Олександр Стадник і народні артисти
Василь Чепелюк і Товій Рівець. Кількість концертів, з якими виступила
філармонія за час свого існування, вимірюється десятками тисяч.
Європейський
вектор
– Ви хотіли
б заглянути у майбутнє. Яким воно Вам бачиться?
– Всім відомо, що Україна подала заявку до Європейського
Союзу і вже отримала статус кандидата. Я вірю, що після закінчення війни ми
станемо повноправними членами Європейського Союзу, але природно виникає
питання, який стандарт в сфері академічної музики і мистецтва нас чекає у
Європейському Союзі? Візьмемо середньо-статистичну філармонію Європи із 27
країн. Там, для прикладу, у місті Лодзь, де проживає 400 тис. жителів, за 100
км від Варшави, філармонія має концертну залу, симфонічний оркестр і, як
мінімум, один концертний рояль класу «Стейнвей», або, якщо брати автомобільні
бренди, це рояль класу «Ролс-ройс». Найближча філармонія до Луцька в місті
Люблін, за 200 км, має концертну залу, симфонічний оркестр, потужний акустичний
орган німецького виробництва і уявіть собі, два концертних роялі класу «Стейнвей».
Вони знаходяться під сценою і при потребі спеціальним підйомником подаються на
сцену. В силу історичних і економічних причин у Волинській філармонії немає ні
концертної зали, ні симфонічного оркестру, ні сценічного роялю подібного класу.
Тому моя вся наступна діяльність буде направлена на утвердження статусу
філармонії як академічної установи, а не великого будинку культури і поступову ліквідацію
дисбалансу між Україною і Європейськими стандартами у сфері музичного
мистецтва.
– То Ви
досить амбітна людина з багатою фантазією та європейським мисленням. Але для
здійснення таких задумів потрібні великі фінансові ресурси. А ще кажуть, один у
полі не воїн. Чи маєте однодумців, команду?
– У цьому буду
опиратися в своїй роботі на колектив філармонії. А цеп’ять творчих колективів, найвідоміші з яких – Волинський
академічний український народний хор. Колектив об’єднує понд70 артистів. Колектив провів більше 3000 концертів у всіх областях України, в кожному районі,
місті і селищі Волині, гастролював в США, Канаді половині країн Західної
Європи.
– Сучасна
сцена, попри талановитих виконавців, потребує ще й належного технічного
оснащення та відповідних спеціалістів. Надіємося, що вони у вас є?
– До спеціалістів
і звукотехніків, які забезпечують роботу пересувного сценічного комплексу, світодіодного
екрану і студії звукозапису, яка існує у філармонії вже 10 років, ніяких претензій.
Водії, які обслуговують 12 транспортних одиниць, це дуже важлива складова, тому
що в силу того, ще не має концертної зали, наша вся концертна діяльність
відбувається на виїздах. Це і погано, і добре. Добре, що дві третіх концертів ми
проводимо за межами Луцька. Маємо унікальну можливість обслуговувати жителів
найвіддаленіших населених пунктів нашої області, чого не роблять інші
філармонічні заклади України. Ми доїжджаємо до таких сіл, куди не доїжджає
навіть цирк, популярна музика. Це жанри, які завжди більш затребувані і мають
попит у населення.
Щоб фінанси
не співали романсів
– Бюджетних
коштів на це вистачить?
– Бюджетних коштів завжди не вистачає, особливо під час
воєнного стану. Але будемо вдосконалювати свою статутну діяльність, щоб
наповнювати свій спецфонд, який є джерелом розвитку колективу філармонії. Моя
програма на наступний рік включатиме такі напрямки. Перше, оновлення
адміністративної команди, художньо-естетичного персоналу, модернізація філармонічного
менеджменту. Маємо переглянути і змінити штатний розпис філармонії, омолодити художньо-артистичний
персонал у визначений законом спосіб – через
проведення конкурсних процедур. У планах також проведення регулярних тренінгів
і підвищення кваліфікації працівників, введення посади піар-менеджера і для
пошуку цільових аудиторій та налагодження зв’язків зі ЗМІ та постійними
відвідувачами концертів.
Другий напрямок роботи у цей рік – це розробити інноваційні
філармонічні продукти, до яких я відношу проєкт для дітей шкільного віку, який
буде називатися «Філармонія – школі». Маємо намір заснувати у Луцьку новий
музичний фестиваль «Різдво з органом». До слова, 10 вересня у Палаці культури
м. Луцька був презентований орган за допомогою Волинської філармонії. Його
поява у Луцьку дає Палацу культури міста Луцька статус органної зали. Тепер в
обласному центри Волині два органи – в костелі святих апостолів Петра і Павла
та Палаці культури. Навіть взимку, коли буває холодно в костелі, ми можемо
проводити органні концерти в Палаці культури. Під цей орган і плануємо заснувати
у Луцьку новий фестиваль.
Меж
творчості не існує
– Фестиваль
органної музики – це для лучан та гостей, але в глибинку орган не повезеш. Які
родзинки у Вашому творчому портфелі для жителів сіл та містечок?
– Третій напрямок – це вдосконалення гастрольно-концертної
діяльності. З цією метою плануємо забезпечити організацію і проведення
філармонічними колективами 150 концертних заходів. Також у задумах провести 21
фестиваль «Стравінський та Україна», 6-й фестиваль «Лучеськ Органум»,
організувати гастрольний тур Волинського народного хору у Житомирську Вінницьку
та Чернівецьку області, підготувати тематичні вечори і програми з нагоди
210-річчя Тараса Шевченка, 70-річчя нашого соліста філармонії, народного
артиста України Василя Чепелюка.
– Для цього
знову-таки потрібні чималі кошти. Де їх брати?
– З цією метою плануємо розширити джерела позабюджетного
фінансування. Це означає, що необхідно наповнювати наш спецфонд за рахунок
кількості та якості платних послуг, отримати 1,5 млн грн. Також планується
залучати всі можливі грантові кошти, беручи участь в проєктах Українського
культурного фонду , «Дім Європи» та інших.
– Ми
розпочали нашу розмову з філармонічних прикладів Європи. Зрозуміло, у Вас таких
можливостей поки що нема. Який вихід бачиться?
– П’ятий напрямок – розвиток матеріально-технічної бази.
Сюди входить завершення реконструкції Мистецького дворика філармонії, який ми облаштували
поки що наполовину, там вже відбулося декілька концертів і кінопоказів, але ще
не зроблена друга частина, яка буде призначена для відпочинку артистів і наших
слухачів. Додам, що ідея Мистецького дворика виникла в процесі написання гранту
до Українського культурного фонду два роки тому і вона стала успішною.
Культурний фонд нам надав майже півмільйона гривень, за які ми купили все обладнання
для цього дворика. Волинська філармонія також
доклала своїх зусиль до облаштування стаціонарного подіуму, вкладання бруківки,
капітального ремонту фасаду будівлі філармонії, здійснення інших необхідних
робіт. Так і з’явився новий культурний простір для лучан і гостей міста.
Окрім того, планується зробити ремонт ходової частини
автобуса «Мерседес», бо він витягує всі поїздки за межі області філармонічних
колективів.
І яке життя без дозвілля і відпочинку філармонії? Життя –
це рух, це спорт. Тому плануємо у наступному році провести другу олімпіаду з
настільного тенісу, дартсу, воркауту і елементів баскетболу.
Що стосується стратегії філармонії у наступні п’ять
років, то виділяю вісім напрямків. Це – співробітництво з новоствореними
територіальними громадами, всім відомо, що їх зараз на Волині 54, і ми з ними
вже частково розпочали діалог, а тепер хочемо завершити укладення договорів про
співпрацю. Основна мета цього стати партнерами в організації та проведенні
державних та професійних свят, вдосконалити форми дозвілля жителів таких
співтовариств, культурно-мистецького виховання дітей та молоді.
Другий напрямок передбачає співробітництво з туристичними
кластерами і санаторно-курортними закладами. Філармонія продовжить та розширить
зв’язки з головними історико-краєзнавчими заповідниками «Старий Луцьк», «Садиба-музей
Ігоря Стравінського» в Устилузі», літературно-меморіальним музеєм-садибою Лесі
Українки в Колодяжному.
Також філармонія планує підписати угоду та почати
співпрацю з двома головними санаторно-курортними комплексами Волині: «Лісовою
піснею» та «Проліском», щоб спланувати сталий алгоритм концертів для дорослих та дітей з новою програмою, яку ми
назвемо «Музика відпочинку». Третій напрямок – це робота з грантовими фондами.
Вона має продовжуватися постійно.
Четвертий напрямок – інноваційні концертні програми. Тут
необхідно підготувати тематичні концертні програми для закладів культури та
освіти з нагоди 100-річчя Ігоря Шамо, 150-річчя Моріса Равеля, 80-річчя Василя
Зінкевича, 200-річчя Йогана Штрауса, 30 років Конституції України, 170-річчя
Івана Франка, 275-річчя Бортнянського, а ще Франца Шуберта, Артемія Веделя,
Миколи Леонтовича, Анатолія Пашкевича, Вівальді, Волинського народного хору і
Мирослава Скорика. Це головні маяки, на які ми будемо орієнтуватися і готувати
нові концертні програми для освітян та інших зацікавлених слухачів.
Методи різні
– мета одна
П’ятий напрямок – розвиток фестивального жанру. З метою
подолання кризи симфонічної музики ми плануємо створити на базі «Стравінський
та Україна» спільно з науковцями ВНУ ім. Лесі Українки та педагогами
Волинського коледжу культури і мистецтв так звану творчу лабораторію для пошуку
шляхів розуміння академічної музики і закодованої у ній інформації, пов’язаної
як з минулими епохами, так і сучасними тенденціями.
Плануємо також провести серію круглих столів, лекцій
молодих виконавців. Заснувати ще один музичний фестиваль «Музика старого
Луцька» А ще є плани щодо благодійної діяльності, та прикордонної співпраці.
– А все ж
який головний пріоритет у багатолітнього директора обласної філармонії Сергія
Єфіменка?
– Головний пріоритет філармонії – це виготовлення ПКД,
облаштування багатофункціональної концертної зали на 400 місць з сучасним
технічним обладнанням і роялем «Стейнвей». Ця новобудова з унікальними можливостями
може приймати будь-який симфонічний оркестр, будь-який танцювальний колектив та
будь-яку шоу-програму , включаючи оперні постановки. Це стане не тільки архітектурною
гордістю міста, а й його мистецькою окрасою принадою збільшить в рази доходи філармонії, які будуть відразу
інвестовані у подальший розвиток.
Володимир
ПРИХОДЬКО.
Сергій
ЦЮРИЦЬ.