Ні дня не буває, щоб хтось із лісоохоронців не побував у
лісі. Вони оберігають зелені масиви від браконьєрів та крадіїв.
– Що
у вас новенького? – цікавлюся при
зустрічах у знайомого природоохоронця.
– Не повірите, зайця з рушницею ледь не впіймав, – каже нещодавно. – Певно, хтось солі
насипав на хвіст, от і хотів поквитатися, бо сидів у засідці з дідовою дубельтівкою.
– Може, то не заєць, а браконьєр був?
– Та ні ж бо, кажу вам, заєць із дубельтівкою… Він у
засідці сидів, а браконьєри, певно, забачили його, та як дадуть драла…
І став розповідати, як усе було. Близько 7 вечора він
їхав через лісові масиви Мукошинського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ» й помітив
двох чоловіків. Певне, йшли за грибами або ж чорницями, бо березовий сік вже
ледь капотить. А може й на рибу зібралися, бо рухалися у бік озера Біле. Один
щось ховав під полою, а другий так злякано вертів головою, що лісоохоронець
одразу запідозрив щось неладне: «Дай, думаю, виясню, що це за сільчани й чого
такі перелякані». Розвернув автівку і спробував поговорити з чоловіками. Але не
тут то було: обоє кинулись навтікача. Cпробував було наздогнати котрогось, та
це не дало результату: обоє були у рибацькихчоботях і через болітце
пошубовстали водою вглиб лісу. Повертаючись до автівки, природоохоронець й
побачив зайця, що лапами сперся на двоствольну мисливську рушницю БМК 16
калібру. У минулому вона належала вже покійному жителю с. Ветли Петру Петровичу
Вакулику.
– Певно вухатий стягнув і хотів підстрелити лісових
бродяг, – змахнув рукою. – А тут я нагодився… Отака історія.
Рушницю лісоохоронець передав в управління МВС України у
Волинській області. Вони й розслідують, чия ж то двостволка, як до зайця потрапила.
Сергій ЦЮРИЦЬ.