«Черемський барометр» глобального
потепління
9 червня 2023 року у Черемському
природному заповіднику відбулося чергове засідання його Науково-технічної ради.
Проходило воно під головуванням заслуженого лісівника України, директора ЧПЗ
Володимира Мирки.
–
Ми хочемо прозвітуватися перед радою про діяльність колективу за цей період та
обговорити пріоритетні напрямки його діяльності на найближче майбутнє, –
відкриваючи цей важливий форум науковців, практиків-лісівників та екологів,
наголосив Володимир Васильович. – У колі наших інтересів – охорона і збереження
заповідних територій під час пожежонебезпечного періоду, співпраця з
міжнародними природоохоронними
організаціями, участь в європроєктах та активізація подальших наукових
досліджень флори і фауни.
На
порядок денний винесено три питання.
Про
співпрацю Черемського природного заповідника із Фондом Мікаеля Жуккова в рамках
проєкту «Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших у
Європі природних регіонів» доповідь зробила старший науковий співробітник ЧПЗ Тетяна
Семенюк-Пацаманюк.
–
Черемське болото входить до попередньо обраних територій проєкту, де планується
покращення гідроморфологічного режиму, – акцентувала доповідачка. – Також Черемський ПЗ планують долучити до ще
одного проєкту, а саме: «SoMoMed» – росичка
і морошка як лікарські рослини в болотному сільському господарстві».
Тетяна
Іванівна наголосила, що ця співпраця відкриває перспективу спілкування
науковців заповідника, його науково-технічної ради з європейським
співтовариством і загалом сприятиме загалоноєвпропейським інтеграційним
процесам України.
«Погодження
пріоритетних напрямків наукових досліджень на території заповідника» – така
тема доповіді завідувача кафедри екології та агрономії Луцького національного
технічного університету, канд. іст. наук, доцента Василя Іванціва. Попередньо
разом із науковцями університету він пройшовся екологічною стежкою, вивчив та
дослідив усі унікальні заповідні зони, а це й лісоугіддя, болота, озера,
заплави, острівки, еолові дюни, різноманіття творинного і рослинного світу,
зокрема, рідкісні та червонокнижні види флори і фауни. Черемський природний
заповідник настільки багатий і різноманітний і в більшості зберіг свою
первозданну сутність, що може слугувати своєрідним барометром або ж лакмусовим
папірцем як місцевого кліматичного ареалу, так і Євроазійського. А що саме тут
в прадавні часи зупинявся Льодовик, про що засвідчують еолові дюни і
дольодовикові представники рослинного світу, зокрема, шейхцарія болотна,
росичка середня, береза низька, а загалом 57 видів занесених до Червоної книги
України, а деякі навіть до Європейського Червоного списку, також 84 види
рідкісних тварин, то цінність природного заповідника може бути і вихідною
«часовою домінантою» у вивченні глобальних кліматичних змін.
Тож
Василь Володимирович запропонував продовжити дослідження впливу кліматичних
показників у вегетаційний період. Члени НТР, серед яких були заступник
начальника Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та
мисливського господарства Держлісагентства Борис Бабеляс, директор філії ДП
«Городоцьке ЛГ» Поліського офісу ДП «Ліси України» Олександр Оніщук, інші члени
Ради одностайно підтримали цю пропозицію знаного науковця.
По
третьому питанні доповідав начальник Черемського ПНДВ Андрій Семенюк. Він наголосив
на викликах, що з глобальним потеплінням ось уже впродовж декількох років
постають перед екологами та охороною заповідника. – Режим роботи ускладнює й
те, що заповідні території межують із сосновими насадженнями держлісфонду,
болотними та польовими угіддями територіальних громад, легкозаймисті мохи та
рослинність яких створюють додаткові навантаження і виклики для лісо охоронців,
– мовив Андрій Олександрович. – Ми змушені працювати у посиленому режимі,
синхронізуючи нашу роботу з лісовою охороною філій ДП «Маневицьке ЛГ»,
«Городоцьке ЛГ», Прилісненською громадою. Усі працівники ПНДВ пройшли навчання
під керівництвом досвідчених рятувальників ДСНС у Волинській області, провели
комплекс необхідних запобіжних заходів, придбали потрібний протипожежний
інвентар, розроблені і затверджені інструкції на випадок непередбачених стихійних
катаклізмів.
У
підсумку члени НТР проведену роботу визнали на високому рівні. З усіх питань
були прийняті відповідні рішення.
Також
усі присутні були занепокоєні нещодавніми подіями, які відбулися в Україні, а
саме: підривом росіянами Каховської ГЕС.
Які наслідки екологічно лиха чекають нас в найближчому майбутньому, чи
призведуть вони до зміни біорізноманіття в сусідніх регіонах? Яка доля чекає на
об’єкти ПЗФ в подальшому? Всі ці розмови велися в дружньому колі однодумців,
професіоналів своєї справи та просто любителів природи.
–
Щиро дякуємо усім членам науково-технічної ради, які беруть участь у щоденних
буднях заповідника, допомагають, підтримують, радять, – акцентував директор ЧПЗ
Володимир Мирка. – Сподіваємось на подальшу співпрацю і розуміння.
Людмила ШПАК,
секретар НТР, науковий
співробітник Черемського природного заповідника.
Фото автора.