Упродовж січня-травня 2014-го тимчасову зайнятість на
громадських роботах фактично отримали 666 осіб, до інших робіт тимчасового
характеру (коштом роботодавця) долучилися 2387 пошукачів роботи.
Співпрацювали із центрами зайнятості в організації громадських
робіт 129 сільських, селищних та міських рад.
На постійне місце після участі в таких роботах
працевлаштовано 496.
Людина тільки тоді відчуває стабільність у житті, коли
має роботу, яка гарантує заробіток. Тому громадські та тимчасові роботи – це
теж шлях до постійної зайнятості. У цьому твердо переконані в обласній службі
зайнятості. Щоб довести власну правоту, організували прес-тур Луцьким і
Горохівським р-ми.
Звести працедавця і безробітного
– Організація громадських робіт – це та послуга, яку
надає державна служба зайнятості у співпраці з місцевими органами влади і
роботодавцями. Тобто фінансування йде на паритетних засадах: 50% – з бюджету
місцевого органу влади, який бачить необхідність у виконанні таких робіт, 50% –
коштом Фонду державного соцстрахування, – повідомила на брифінгу керівник
обласної служби зайнятості Раїса Кучмук. – Дотичні до громадських – роботи
тимчасового характеру, які повністю оплачує працедавець (не менше мінімальної
зарплати). Дуже часто ця тимчасова зайнятість переростає у постійну. Наше
завдання – знайти об’єкт для громадських або тимчасових робіт (тематика їх
різнобічна – від благоустрою територій до супроводу незрячих), переконати
пошукачів, аби вони долучилися, та профінансувати ці роботи у співпраці з
місцевими органами влади або проконтролювати оплату роботодавцями. Адже
заробітна плата – основний мотив, який стимулює людину до праці.
Раїса Євгенівна наголосила, що служба зайнятості не дає
роботу, а зводить пошукача і працедавця. Також поділилася спостереженнями:
роботи, пов’язані з ліквідацією природних недоліків, катаклізмів, люди
сприймають ліпше. Наприклад, на розчищення меліоративних каналів безробітні
погоджуються частіше, ніж на прибирання парку після якогось свята.
Варто відмітити, що кожне десяте облаштування українських
кладовищ відбувалося за участі центрів зайнятості. Найбільше таких громадських
робіт проходило на території Рожищенського, Турійського, Горохівського та
Локачинського р-нів. До речі, інколи в організації громадських робіт, зокрема у
впорядкуванні історичних пам’яток, треба враховувати політичні та релігійні
переконання.
Серед нововведень у громадських роботах – супровід
незрячих. Про це детальніше розповів директор Луцького міського центру
зайнятості Едуард Неймарк:
– В місті діє громадська організація неповносправних
«Генерація успішної дії». Спільно з міською радою вже третій рік поспіль
організовуємо такі громадські роботи як супровід незрячих. Тобто ті, хто
перебуває на обліку в центрі зайнятості, допомагають сліпим дістатися куди
потрібно. Звичайно, така праця теж оплачується і фіксується в трудовій книжці.
– Бюджетна програма обласної служби зайнятості на 2014-й передбачає
2,5 мільйони гривень на фінансування громадських робіт, а місцеві бюджети запланували
лише 871 тисячу, – повідомила Раїса Кучмук. – Наразі із Фонду державного
соцстрахування на це використано тільки 300 тисяч гривень. Тому народні
депутати від Волині з подання голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта
внесли на розгляд Верховної Ради пропозицію щодо повернення в «Законі про
зайнятість» до попередньої норми, коли громадські роботи повністю фінансувалися
із Фонду.
Як тимчасове стає постійним
Отож, ми побували на підприємстві «Еко-Пак», що в с.
Гірка Полонка Луцького р-ну. Варто зауважити, що підприємство, яке
спеціалізується на виробництві екологічно чистого пакування із целюлозного паперу,
досить молоде: існує з 2009-го, але єдине на Волині такого роду. Директор
Володимир Вакульчук розповів, що замовники – це переробники молока, виробники продуктів
харчування та будівельних сумішей тощо.
– Наше підприємство носить сезонний характер: улітку,
наприклад, збільшуємо обсяг виробництва. Та й впливає політична ситуація. Тому
ми практикуємо тимчасові роботи. Середня кількість працівників – 15-20, а в
сезон – 35-40. Беремо людей на місяць-два. Але робота в нас нелегка, багато
ручної праці (треба клеїти нестандартні паперові мішки), тому потребує певних
фізичних навиків. Середня зарплата – в межах 2 тисяч гривень, кваліфікований
працівник, який обслуговує лінію, отримує більше. Є в нас і такі, кого брали на
тимчасові роботи, а згодом залишили на постійне місце.
Як повідомив директор Луцького центру зайнятості Едуард
Неймарк, підприємство заявило потребу в 10 тимчасових робітниках, поки
підібрано три людини. Але в чому перевага тих, хто погоджується на громадські
або тимчасові роботи? Це те, що людина, наголосив Едуард Леонідович, отримує і
допомогу по безробіттю, і заробітну плату. Ось, наприклад, Людмила Хом’як із с.
Оздів та Катерина Дубчук із с. Гірка Полонка працюють тут саме на тимчасових
роботах (на два місяці). З роботою справляються, зарплату отримали вчасно. А це
на сьогодні дуже важливо.
Чи є у селі господар
Серед районів-лідерів, де в місцевих бюджетах найбільше
передбачено коштів на громадські роботи (95 тис. грн загалом), – Горохівський. Отож,
відвідуємо кілька сіл, аби на власні очі побачити: яка ж користь місцевій
громаді від організації громадських робіт.
Спочатку завітали у с. Шклинь. Сільський голова Іван
Карпюк каже, що постійно співпрацюють із Горохівським районним центром
зайнятості, аби дати можливість непрацюючій частині населення трохи
підзаробити, ще й громаді користь принести. Торік у бюджеті сільради на
громадські роботи запланували 3 тис. грн та задіяли 8 безробітних, цьогоріч – до
4 тис. і залучили 4 особи. Загалом на обліку районного центру зайнятості зі
Шклінської сільської ради перебуває 17 осіб. Директор районного центру
зайнятості Ірина Рабінська наголосила, що громадські роботи – справа
добровільна, але люди розуміють їх користь для села, тому не відмовляються.
Іван Васильович демонструє результати: благоустрій
території Глібо-Борисівського храму, поступове облагородження давніх чеських
поховань (останні датуються 30-ми роками минулого століття). Адже в с. Шклинь і
Шклинь-2 колись було чеське поселення. Цвинтар довгий час ніхто не доглядав,
тож донедавна тут стояли хащі, руйнувалися пам’ятники, хрести. Нині до
завершення ще ой як далеко, але хоча б викорчувано дерева (до речі, відразу
дровами забезпечили одиноких), скошено зарості. Тепер поховання видно здалеку.
До облаштування задіяли двох місцевих безробітних: Олександра Вітюка і Василя
Казмирука. Кажуть, що самі зголосилися, бо хочуть, аби був лад у селі, та й
«може, там хтось і могили українців догляне».
Іван Карпюк ділиться планами: хоче підключити владу, чеську
громаду, а згодом і запросити чеського посла.
У с. Звиняче в організації громадських робіт теж не
відстають, бо прекрасно розуміють їх суспільну користь. Сільський голова Тетяна
Панасюк розповідає, що до Дня конституції для наведення ладу на території села спільно
з центром зайнятості виділили по 2,5 тис. грн, до Дня Незалежності знову
запланують громадські роботи. Торік завдяки цьому навели лад біля пам’ятника
Слави, частково реставрували його: зробили бронзовим, відновили написи (там
працювали 5 безробітних).
– Зараз на громадських роботах задіяно шестеро: обкошують
територію дитячого садочка, білять водонапірну башту. Згодом плануємо
облаштування узбіч, цвинтаря, – розповідає Тетяна Дмитрівна. – Торік було
більше безробітних, але нині в нас відкрилися два підприємства –
«Волинь-зернопродукт» (трудяться понад 30 односельчан) і данська деревообробна
фірма, де працевлаштувалися 19 наших земляків.
Неля Шоцька саме білила, коли ми підійшли познайомитися.
На обліку в районному центрі зайнятості перебуває із січня. На громадські
роботи зголосилася сама, адже і заробіток (хай невеликий, бо на 5 днів узяли),
і громаді користь.
Тетяна Панасюк із гордістю демонструє місцевий парк, який
займає 2 га, бо саме завдяки безробітним – Галині Гегечко, Ігореві Никонюку,
Анатолієві Корнейку – 2011-го місце відпочинку розчистили від хащ. Сьогодні тут
можна спокійно насолоджуватися краєвидами. Хоча роботи вистачає: треба час від
часу обкошувати територію, у планах – висадити ялинки. Поряд – Будинок
культури, який теж потребує капітального ремонту. Адже це місце, де місцеві
мешканці збираються разом, аби відсвяткувати якусь значну подію.
У с. Терешківці теж не відмовляються від громадських
робіт. Сільський голова Тамара Войтович каже, що завдяки цьому торік зробили
поточний ремонт Ощівського будинку культури, упорядкували бібліотеку. На
сьогодні працює 5 безробітних, коштів на півроку виділили 2,5 тис. грн. Після
уточнення бюджету збираються запланувати ще, адже до Дня незалежності треба
буде знову наводити лад.
– Третій рік поспіль у нас відбувається свято Івана
Купала, – розповідає Тамара Анатоліївна. – Це стало своєрідною візиткою села.
Організатори свята – громадська організація «Спілка рибалок», яка орендує
місцевий ставок. Ці рибалки самі облаштовують територію навколо водойми. А вже
завдяки громадським роботам ми упорядкували зупинки «Терешківці», «Ощів». Зараз,
ви бачите, доводимо до ладу гордість села – місцевий стадіон. Наприклад, хлопці
обкошують територію. Бо тут і діти займаються, і на свято Купала спортивні змагання
відбуваються. Біля обеліска Слави трудиться наша односельчанка Світлана
Ходоровська, яка перебуває на обліку в районному центрі зайнятості. До цього
вона облаштувала та пофарбувала клумби біля зупинки, в центрі села.
А й справді, кинеш оком – всюди у селі відчувається рука
дбайливого господаря. От що значить правильно спланувати бюджет: і громаді
користь, і людям заробіток.
Правильний вектор
На завершення прес-туру зазирнули і до кабінету голови
Горохівської райдержадміністрації Сергія Годлевського.
Він відразу схвально
відгукнувся про роботу Горохівського районного центру зайнятості, його
співпрацю із сільськими та селищними радами. Зокрема наголосив, що
впорядкування кладовищ, як-от чеського у с. Шклинь-2 (до речі, до якого
долучатиметься районна влада) – це пошанування європейської культури,
християнських цінностей, маленький рух до євроінтеграції. До того ж – і
морально-корисна робота для самих безробітних.
– Сільські та селищні голови обрали правильний вектор, бо
неофіційна візитка будь-якого населеного пункту – його кладовище, центр.
Йдеться не про дороговартісні споруди, а про чистоту, акуратність, – зазначив
Сергій Сергійович. – Тому ми знаходимо спільну мову зі службою зайнятості, тому
відшукують кошти у бюджетах сільські та селищні ради нашого району.
Наталія ГЛАВНІЧЕК.
Фото автора.