Після «хвальоного» покращення рядові працівники стали отримувати ще менше.
Торік із екранів телевізора Кабмін не втомлювався розповідати, як із грудня 2015-го «оклади зростуть удвічі!», «чиновників стане менше, а професіоналів – більше!».
Однак зміни, які «прийшли» в державні установи й мали би підвищити посадові оклади держслужбовців на 25% (як це обіцяно в урядовій постанові№1013), працівників не те що не порадували – шокували!
До голови обласної організації профспілки працівників держустанов Ольги Сабурової посипалися листи з усіх районів. До гнівних слів додавались офіційні розміри посадових окладів до і після так званого підвищення. Наприклад, сторож, прибиральниця, водій – 1 тис. 378 грн, начальники відділів фінансово-господарського, юридичного забезпечення, головні спеціалісти – теж 1 тис. 378 грн, і лише керівники й заступники отримали незначне підвищення.
Що ж то за «покращення» таке?! До розмови не без емоцій збираємося із членами президії обласної організації профспілки Ольгою Сабуровою, Валентином Малиновським, Віктором Смолярчуком і Тетяною Іщук.
Попервах говоримо про те, що «так, як було, вже бути не могло». Адже у грудні минулого року оклади більшості державних службовців дорівнювали мінімалці, а різного роду надбавки діставалися насамперед тим, хто вже багато років на держслужбі.
– І виходило що в нас, у головному управлінні Державної казначейської служби, молодий начальник відділу отримував менше, ніж прибиральниця, котра пропрацювала тривалий час. Хіба це нормально? – риторично запитує Тетяна Іщук.
Валентин Малиновський щодо цього продовжив:
– Останніх літ із десять держпрацівників тішили обіцянками, що «з наступного року буде краще». Та коли прийшлося до діла, то рядовий працівник отримав у січні ще менше, ніж до так званого підвищення.
– Кожен із нас розуміє: тих тисячу триста гривень – це просто смішна сума для того, хто трудиться в державній установі. Адже займатися бізнесом він не має права, а з 8-годинним робочим днем – і вільного часу. Виходить, вища освіта принесла працівнику велику відповідальність і жодної фінансової мотивації, – долучається до розмови Віктор Смолярчук. – 2015-го було скорочення кожного п’ятого держслужбовця. Ще 20% лишаться без роботи цьогоріч. Та коли мова заходить про надбавки щодо подвійного навантаження тим, хто лишився трудитися, то відповідь стандартна: нема грошей.
– Як це не прикро, але сьогодні саме індексація є вагомою складової структури заробітної плати службовців і дозволяє хоча би частково компенсувати подорожчання товарів та послуг, – пояснює Ольга Сабурова. – Однак враховуючи, що з 1 січня цього року індексацію обнулено, працівники не отримають навіть того, що мали. Запропоноване підвищення виглядає цинічно, викликає обурення та невдоволення людей.
Відтак, президія обкому профспілки працівників державних установ звернулася в Київ до керівництва галузевої профспілки: негайно ініціювати внесення змін до сумнозвісної постанови! І на сьогодні такі зміни, напрацьовані з Мінфіном та Мінсоцполітики, профспілка подала Кабінету Міністрів.
Сподіваємося, голос народу почують. Бо вже зараз місцева влада нарікає: нема програмістів, толкових юристів, прогресивно думаючих економістів. Інтелектуальна молодь або виїздить із країни, або йде у приватні структури працювати «в тіні». І хто, скажіть, будуватиме «омріяне завтра»?
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Малюнок Ігоря Кийко.