Не
лише з анексованого Криму та частини окупованого Донбасу змушені переселятися
наші співвітчизники внаслідок агресивної політики Кремля. Починаючи з 1945 р.
із етнічних українських земель Холмщини, Лемківщини, Надсяння і Підляшшя, які
наразі входять до складу Республіки Польща, за вказівкою Москви було примусово
вивезено сотні тисяч українців…
Це сталося внаслідок таємних допомлвностей між «урядами»
СССР і ПНР, які вирішили зробити однорідним етнічний склад територій, які
межують із нинішнім українсько-польським кордоном. Тому з Волині на Захід
повезли поляків, а в зворотньому напрямку – українців. Дуже часто ці депортації
здійснювалися під дулами автоматів, а тих, хто намагався залишитися, вбивали
бойовики з націоналістичних організацій. У результаті в Люблінському
воєводстві, наприклад, не те що українців не залишилося, там навіть православні
церкви або зруйновані, або переобладнані під костьоли. Й лише старі кладовища
нагадують, що по той бік річки Західний Буг колись жили українці…
Офіси упоноважених із пеерселення, до речі, знаходилися в українському м. Луцьку та польському м. Люблін, які тепер стали містами-побратимами…
Саме тому небайдужі лучани організували Віче
скорботи з нагоди вшанування пам’яті жертв, яких зазнали українці Закерзоння
під час воєн, депортації, антиукраїнського терору, та які загинули за волю і
незалежність України в минулому і тепер.
До присутніх на звернувся виконувач повноважень
Луцького міського голови Григорій
Пустовіт:
«Історія – найбільший вчитель. Якщо вчитись і робити висновки – це допоможе нам
уникнути повторення помилок!».
Він наголосив, що українці повинні пам’ятати, якою
ціною виборена наша свобода і державність.
На захід, організований Волинським обласним
ветеранським громадсько-культурним товариством «Холмщина», зібрались родичі
депортованих сімей, жертви агресії країн-сусідів, громадські активісти,
духовенство та представники міської влади. Зокрема, до вшанування жертв насилля
і депортації долучились крім представників міської ради й заступник голови облради
Роман Карпюк, а також представники
інших громадських організацій. З керівників облдержадміністрації не виявилося
нікого, крім колишнього першого заступника голови Сергія Кудрявцева.
«Розпочалося дійство із відправи Поминальної літії
настоятелем храму Холмської ікони Божої Матері УПЦ Київського патріархату отцем Михайлом. Під час проповіді
святий батюшка розповів, що боротьба українського народу за свою землю та
свободу не закінчилася, тому ми повинні приділити особливу увагу вихованню молодого
покоління перед лицем наступних випробувань. Після цього до присутніх
звернулася заступник голови обласного товариства «Холмщина» Людмила Мальчук, яка наголосила на
необхідності звернення до голови Верховної Ради України Андрія Парубія та народних депутатів із проханням про соціальний
захист жертв депортації Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини та Бойківщини»,
– зазначає відділ інформаційної роботи луцької міської ради.
Пропозиція – слушна, адже з відновленням Республікою
Польща незалежності в сусідній країні запроваджено не лише моральну турботу про
депортованих, але й виплачені грошові компенсації за майно, нерухомість і
землю, які довелося залишити. Нашим Українська держава не заплатила жодної
копійки, а до батьківського порогу переселенці мусять їздити на загальних
підставах, без будь-яких преференцій в отриманні документів чи подоланні черг
на кордоні.
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото Олександра ОЛІШЕВСЬКОГО: під час вшанування жертв депортації на луцькому
Меморіалі «Вічна Слава».