Журналіст, монах, архімандрит і навіть водій автобуса

Жидичин монастир настоятель КОстянтин Марченко Волинь

У той час як більшість священнослужителів готуються до літургії, архімандрит Костянтин Марченко, намісник чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця у Жидичині Православної Церкви України, заводить… автобус. Як зазначили колеги-журналісти, настоятель щонеділі не цурається звичайної мирської роботи, хоч і є високою духовною особою!

Вже понад десять років він особисто щонеділі та у свята сідає за кермо так званого «соціального автобуса», щоб зібрати прихожан із міста Луцька та навколишніх сіл і привезти їх на богослужіння.

Про це архімандрит розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі «Fratelli tutti?», передає ІА «Конкурент».

За його словами, на службу до монастиря приходить щонайменше пів тисячі людей. І лише близько 30% із них – жителі самого Жидичина. Решта – з Луцька та довколишніх сіл.

А почалася історія цього автобуса з… холоду. Колись архімандриту довелося чекати рейсовий транспорт на зупинці в місті Луцьку, яку, за його словами, «продуває з усіх сторін». Тоді він так змерз, що пообіцяв собі: якщо буде можливість – зробить усе, аби люди не стояли там у мороз і вітер.

Невдовзі монастирю подарували автобус. Знайшлися люди, яким транспорт був непотрібен, і вони передали його обителі. Так з’явився регулярний маршрут.

Тепер усе працює за чітким графіком, як у звичайного рейсового автобуса. Люди знають зупинки, знають час і приходять заздалегідь. Архімандрит зранку їде маршрутом, збирає пасажирів і привозить їх до монастиря. Після богослужіння його змінює благочинний монастиря – він відвозить людей назад.

«Будь-якому керівнику інколи треба побувати в шкурі звичайних людей», – каже архімандрит. І, схоже, він це правило не просто озвучує, а буквально втілює.

Бувають періоди, коли автобус заповнений вщерть – усі сидячі місця зайняті, а людей так багато, що транспорту «важко», жартує священник. Але маршрут не скасовують.

Бо головна мета проста – щоб ніхто не мерз на зупинці й міг спокійно дістатися до служби. У цьому є щось дуже символічне: спершу довезти людей до храму, а вже потім говорити їм про любов до ближнього.

Монастир у Жидичині – одна з найдревніших православних святинь не лише Волині, а й України. Архімандрит Костянтин Марченко, щоб стати настоятелем, пройшов довгий і тернистий шлях. Спочатку був журналістом, потім став ченцем. А тепер, як виявляється, ще й водієм автобуса.

Честь і шана!

Світлана КУЛЯ.

На фото авторки і з відкритих джерел: у церкві монастиря; архімандрит Костянтин Марченко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *