«Волинська
газета» – на фронті і в тилу
6 червня українські журналісти відзначили своє професійне
свято.
Волинські масмедійники розпочали цей день з подячного
молебню Богові у Луцькому Свято-Троїцькому соборі, який напередодні відзначив
свій храмовий празник. Службу Божу очолив особисто митрополит Луцький і
Волинський Михаїл. До речі, Його Святість, попри свої духовні і наукові титули,
є членом Національної спілки журналістів України. Йому співслужили священники
собору. Помолились за живих, пом’янули померлих та загиблих у війні. Вручили
нагороди журналістам.
На жаль, ця війна вже забрала 59 журналістів, 10 із них
загинуло безпосередньо під час виконання своїх професійних обов’язків, а
загалом від початку російського віроломного вторгнення в Україну 24 лютого 2022
р. росія скоїла 514 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Таку сумну
статистику російських воєнних злочинів наводить Інститут масової інформації.
У ЗСУ перебувають і волинські журналісти. Від початку
війни на захист України став і головний редактор «Волинської газети»,
заслужений журналіст України, секретар Національної спілки журналістів України
Володимир Данилюк. Чи не першими в державі разом зі своїм командиром він взявся
за розбудову тербату на Волині. Дбав про все, що потрібно було для формування і
повноцінного життя 100 ТРО Волині ЗСУ. А це й місця розташування і навчальних
стрільб, розбудова оборонних споруд і блокпостів, забезпечення необхідним
спорядженням, медикаментами, засобами гігієни та продуктами харчування. В
обов’язки нашого колеги-журналіста як офіцера цього військового підрозділу
входить і підтримка на належному рівні військово-морального духу та дисципліни.
Зараз батальйон захищає цілісність України під Бахмутом – у найгарячішій точці
України.
– Наші хлопці стоять за 70 метрів від ворожих позицій, –
мовив Володимир Олексійович після операції на руці у свій черговий приїзд до
Луцька. – Є вже поранені і загиблі, про яких писала газета.
Разом з Володимиром Данилюком у цім волинськім підрозділі
воюють член НСЖУ і депутат Волинської обласної Ради Олександр Пирожик,
журналіст «Волині-Нової» Сергій Хомінський, у війську зараз і наші колеги
Святослав Лесюк, Михайло Кузьмич, художній редактор «Волинської газети» Михайло
Троцюк, вже повернувся з лав армії журналіст Костя Гарбарчук, поранення
Тож, щонайперше, про всіх їх згадали масмедійники Волині
цього дня, подякували за громадянську і журналістську мужність та сміливість.
Наш художній редактор Михайло Троцюк із ЗСУ
написав: «Цьогоріч ми святкуємо День журналіста в дуже непростий час. Тисячі
колег тримають в руках не перо, а автомат. І пишуть не чорнилом, а кров’ю.
Пишуть героїчні сторінки нашої історії. Мені дуже пощастило, що майже все своє
життя я провів серед вас, переносячи ваші рядки на папір. Маю за честь бути
знайомий з вами, багатьох вважати за друзів. І нині хотілося б сісти за
комп’ютер та зверстати газету, аби ваші слова пішли до читача. Та, на жаль,
нині займаюся не цим. Моя служба полягає в забезпеченні моїх побратимів
топокартами та навігаційн7ими приладами. Таким чином я вношу свій, нехай і
маленький, вклад у наближення Перемоги.
Хочу побажати Вам усім, і тим хто за столом
з пером, і тим, хто в окопі з автоматом, віри в себе, віри в Перемогу, віри в
Україну. Щастя, здоров’я та перемоги!»
…Ті з журналістів, що лишаються на своїх робочих місцях,
тримають інформаційний фронт, долучаються до волонтерської роботи, пишуть літопис
життя українців у час війни. У редакції «Волинської газети» зараз працюють автор
цих рядків, заступник редактора Сергій Цюриць, відомий журналіст, кореспондент
газети Володимир Приходько, журналістки Ольга Конончук та Ольга Данилюк,
заступники редактора Володимир Мирка та Віктор Райов, головний бухгалтер Наталя
Щерблюк.
День журналістики – це свято, до якого причетні також і
наші власкори, кореспонденти, що працюють на громадських засадах, без
зарплатні, але виконують великий і важливий обсяг творчої роботи. Тож
редакційний колектив «Волинської газети» включно зі своїми бойовими головним і
художнім редакторами Володимиром Данилюком і Михайлом Троцюком висловлюють щирі
слова вдячності Степану Шегді, Віктору Вербичу, власкорам в США та Польщі Юрію
Зилюку та Олександру Хоменчуку, київському – Олександру Боровицькому, Любомля –
Любові і Юлії Хвас, Шаччини – Мирославі Цюп’ях, Боратина – Ользі Цуз, Володимира,
Нововолинська, Іванич, Локач – Валентини Петрощук, Старої Вижви – Юрію Ковалю, Турійська
– Світлану Голотюк, всюдисущим публіцистам і пошуковцям Олександру Середюку та Олександру
Бажину, фотокорам Володимиру Лук’янчуку і Петру Кривошею, художнім редакторам
газети Оресту Савчуку, Миколі Волошину, який нині пересилає нам свої карикатури
з Іспанії, і Юрію Яков’юку, що вже працює на телеканалі «12» і завжди приходить
у разі екстріму нам на виручку, головам НСЖУ Сергію Томіленку та обласної
організації НСЖУ Михайлу Савчаку. Це і ще один наш художній редактор Валентин
Винничук, який після інсульту нині перебуває на групі. Ми вдячні прессекретарям
Тарасу Антиповичу, Зої Балюк, Наталці Мурахевич, Ользі Бузулук, Маргариті
Вершиніній, Діані Пасічник, Любові Гараніній, Світлані Думській, Оксані Швець –
Національної гвардії, Луцької міської Ради, обласних прокуратури, поліції, прикордонної
служби, податкової, ДП «Ліси України», «Волиньгазу», кореспондентці пресцентру
РАЕС Юлії Кулаєвій , а ще креативним Яні Готко, Галині Гузьо, Сергію
Волохатому, Руслану Коломейцеву, Ангеліні Воропаєвій, Альоні Бабко, Олені
Фурівій, досвідченому Григорію Стеценку… І, якщо когось забули назвати, а таких
ще є і є – спасибі усім вам. Кожному персонально. Ми пам’ятаємо Вашу підтримку,
добре слово… Дякуємо нашим вболівальникам з Волинської обласної Ради – голові
та заступнику Григорію Недопаду і Григорію Пустовіту. Також нашим
партнерам-поштовикам – від керівника Івана Люсака до всіх листонош, включно із
нашим найвіддаленішим прикордонним поштовим відділенням піщанського
старостинського округу Шацької ТГ Наталії Самолік і Галині Бакун, Ользі
Ковальчук (листоноші, що потрапила під скорочення), активному популяризатору
газети – завідуючому клубом с. Мельники Шацького старостинського округу Федору
Гіричу. Усім листоношам, що знають і люблять «Волинську газету». А ще поетесі,
співачці і волонтерці Світлані Григор’євій, чорнобильцям Федору Рузаку та Анатолію
Володимиру Букалу, Івану Бойку… Нашим передплатникам і друзям – Сергію Сичуку, працівникам
Черемського природного заповідника, лісівникам ДП «Володимир-Волинське ЛГ», ДП
«Ковельське ЛГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Ківерцівське ЛГ», ДП «Любомльське ЛГ»
та іншим.… Територіальним громадам – Городищенській (Світлана Соколюк), Боратинській
(Сергій Яручик), Іваничівській (Лідія Томашевська), Поромівській (Олег Савчук),
Горохівській (Віктор Годик), Шацькій (Сергій Карпук), Павлівській (Андрій
Сапожнік), Торчинській (Юрій Кревський), Маневицькій (Олександр Гаврилюк),
Затурцівській (Юрій Ковальчук), Литовезькій (Олена Касянчук), Підгайцівській (Юрій
Семенюк), Колодяжненській (Віталій Кашик), Голобській (Сергій Гарбарук),
Цуманській (Анатолій Дорошук), Любешівській (Олег Кух), Камінь-Каширській
(Віктор Пась), Прилісненській (Ігор Терещенко), головам Камінь-Каширської та
Ковельської районних рад (Віктор Сус та В’ячеслав Шворак), керівнику Благодійному
фонду «Волинь-24» Володимиру Кривовичу, директорам «Модерн-Експо» Петру Пилип’юку,
«СКФ Україна» Богдану Волчку, «Кромберг-Шуберт» Вікторії Пазичук, Йобелю
Мартіну, родинному дуету керівників ТМ «Вілія» Євгену та Ірині Дудкам, керівництву
ПрАТ «Сантехмонтаж-536» Віктору Григоровичу та Ігорю Вікторовичу Чорнухам, ФП «Перлина Турії»
Володимиру Яренчуку, «Жутлобуд-2» Леоніду Сфенановичу, ПрАТ «Цумань», директору
СПП «Рать» Віктору Шумському з синами і колективом, Гнідавського цукрового
заводу (Василь Муха, власник Євген Макара), керівникам багатопрофільних
сільськогосподарських підприємств Євгену Шеліпіні та Івану Смітюху…
Особлива подяка ПП «Волинська друкарня» в особі її
директора Анни Коробової, власника Тараса Хотимчука, працівників Лілії Борсук,
Надії Адамович, Лідії Киричик, Людмили Денисюк, головного друкаря Ігоря Олещука
та всього колективу.
«Волинська газета» – це ще й первинна організація НСЖУ,
до якої нині входить 36 журналістів, наближаючи Перемогу. Це Данилюк В. О.,
Цюриць С. Н., Яков’юк Ю., Конончук О. В., Думська С. П., Волошин М. В., Якубюк
А. М., Миселюк Ю. Ю., Чурило О. А., Павлік В. Й., Лівіцька О. В., Романюк О.
Б., Пневський В. М., Зубович В. С., Черняк В. Д., Шевчук В. Ф., Кошьчельні Г.,
Чернишов О. В., Бєлов В. В., Бєлова Г. М., Гаврилюк Я. М., Блищик О. І.,
Семенюк В. В., Корпош Р. І., Зінчук М. С., Райов В. М., Мирка В. В., Лудковська
А. О., Той К. М., Цьось А. В., Благовірна Н. М., Середюк О., Іванишина І., Боровицький
О. М, Зилюк Ю. Усі вони мають свої «маленькі фронти» – у Ковелі, Луцьку, Києві,
Варшаві, Іспанії, Америці…
Дякуємо!
На жаль, сьогодні жодної підтримки від держави редакція
«Волинської газети» не має. Хоч президент України Володимир Зеленський і каже,
що журналісти – важливі. І це правда… Без журналістики годі уявити цивілізовану
державу. Та, як би парадоксально не було, журналісти «Волинської газети» жодної
фінансової підтримки не мають. Думаємо, така ситуація і в наших колег з інших
незалежних ЗМІ, за виключенням хіба олігархічних, де, втім, масмедійники також
не жирують. Ми опинилися сам на сам з викликами війни, подорожчанням на папір і
друкарські послуги… Усі наші журналісти – і штатні, і позаштатні – фактично
працюють на засадах волонтерства. Але «Волинська газета» всупереч усьому
записала й імена загиблих воїнів, і розповіді про живих героїв війни, і про
волонтерську неоціненно важливу допомогу фронту, і життя громад, аграріїв,
промислових підприємств, ми записали історію.
Тому велика подяка нашим читачам, передплатникам,
рекламодавцям, колективним підписникам…
Дякуємо нашим опонентам, які іноді кажуть, що у
«Волинській газеті» нема чого читати. Дивіться білоруські і російські
телеканали, там багато брехні і бомбування, а в нашій «Волинській газеті» –
справдешня історія: з минулого і сучасного. Тільки в нас – «Щоденники
митрополита», «Повстанська хроніка» (унікальні архіви, яких ні в кого нема),
репортажі з Америки, Польщі, усіх куточків Волині… Так у нас нема сенсацій,
вбивчих заголовків. Ми не годимо читачу. Ми читача ведемо за собою. Головний і
художній редактори – безпосередньо пішли на битву і захист держави на фронтах
України, наші власкори розповідають про життя людей на своїх теренах, ми,
редакційними, стараючись охопити все найважливіше, що спроможні, висвітлюємо й
далекі і близькі історичні часи, намагаємось заглянути у майбутнє. При без
грошів’ї – все ж їдемо у відрядження і вдячні, якщо хтось підзаправить автівку
бензином, нагодує, покаже дорогу до нашого адресата.
Журналістський колектив «Волинської газети» з початку війни
витримав і психологічний тиск, і безгрошів’я, всі номери, окрім одного, вийшли
на 16 сторінках, а декотрі – на 20 і 24. Ми писали про дошкільнят, блокпости
школярів, вчителів, громади, аграріїв, благодійні фонди, волонтерські
організації, наших воїнів…
Ми журналісти! Цим гордимось. Як хтось мовить, що у нас
нема чого читати, кажемо: «Є й інші газети, окрім нашої, – «Вісник і К»,
«Волинь-Нова», Твій вибір», виходять ще райони – «Горохівський вісник», Наше
життя», «Ратнівщина», «Ковельський вісник», «Полісся», «Нове життя», «Нова
доба», «Сільські новини», «Народне слово», «Наше життя», «Луцький замок»,
«Волинські єпархіальні відомості», «Слово правди», «Селянське життя», «Наш
край», а ще республіканські видання… Але вже багато ворогами – не рашистами, а
нашими внутрішніми – загнано в небуття: «Шацький край» (Шацьк), «Слава праці»
(Луцький район), «Вільним шляхом» (Ківерці), «Колос» (Іваничі)… Багато
«загиблих» видань на Волині. Ще більше в Україні.
Журналісти сьогодні воюють і на фронті, і на тилу не за
себе особисто, а за демократичні цінності, літописну історію краян, життєписи особистостей…
Це майданчик і для талановитих наших краян – письменників, художників,
громадських діячів…
Тож День Журналістики – далеко не просте свято. Раніше б
сказали: «Свято Четвертої влади». Тепер три перших влади забули, що усім своєю
владністю завдячують саме Четвертій владі, яка виборола для них усе в
авторитарних правителів, пройшовши усі майдани – від студентської Революція на
Граніті до Ющенківського Майдану та Революції Гідності. Важко уявити, що хтось
би з сьогоднішніх владних чиновників, включно і з нинішнім Президентом Героєм
Володимиром Зеленським без вільних демократичних ЗМІ, сміливих і
безкомпромісних журналістів зміг посісти свої нинішні місця на владних олімпах
різних рівнів.
Журналістів, наших помічників та прихильників з Днем
Журналіста привітали наш колега, власкор зі США, журналіст і письменник Юрій
Зилю: « Вітання колегам із славної «Волинської газети» з Днем журналіста з
батьківщини демократії і вільної журналістики – Сполучених Штатів Америки! На передовій
інформаційної боротьби з агресором ви наближаєте нашу Перемогу. Хай не
втомиться рука прославляти наших Героїв і бити ворога влучним словом-снарядом.
Слава Україні!Юрій
Зилюк, член Національної спілки журналістів України з 1982 року».
Однокурсник заступника редактора В’ячеслав Новіков –
видатний журналіст і волинський зять написав: «…Після початку війни
спочатку щодня писав репортажі про наші події для поляків, потім півроку простояв на блок-посту.В
цей час кацапи розбебехали половину мого Харкова, в будинок сина потрапила
С-300, чудом вцілів-вийшов у цей час в магазин.Поза тим залишаюсь оптимістом і, звісно ж, вірю в нашу Перемогу!»
Інша одногрупниця нашого колеги написала:
«З початком війни постійно моталася між Харковом і Куп’янськом, аж поки
Куп’янськ не окупували і мій дім не зруйнували. Зараз у Полтаві…»
Кожен день хтось приходить в редакцію – з
віршем, заміткою, ідеями майбутніх матеріалів… В переддень свята композиторка-аматорка
Ольга Калашева, що називається, за руку привела студентку Луцького
педагогічного коледжу Анастасію Веснянку – авторку книги «Дві сторони долі».
Будемо публікувати. Вірші нам пишуть члени НСПУ Надія Гуменюк, Микола Мартинюк,
Володимир Місюра, Петро Коробчук, Андрій Криштальський, Юрій Зилюк, Ольга
Ляснюк, Олена Харитонюк, Віктор Вербич, члени ліги українських письменників ім.
Павла Чубинського Любов Мілевич, Ігор Баранюк, малознані, але талановиті
Володимир Ковальчук, Людмила Руднянська, Світлана Грицюк, про творчі зустрічі
розповідають бібліотекарі та вчителі.
Друковане видання своєю увагою вшановують
доктори та кандидати наук, науковці, висококваліфіковані експерти і фахівці з різних
напрямків діяльності, громадські діячі.
…І всупереч злорадівцям і нашим ворогам-рашистам
«Волинська газета» вистояла! І на Фронті, і в тилу. Без жодної фінансової
підтримки наших державних діячів. Фактично – на волонтерстві. Записавши історії
волинян у цей жахливий час війни до Літопису Життя.
Сергій ЦЮРИЦЬ.