Сміттєзвалище
у Брищі Луцького р-ну – то ціла історія. Чого гріха таїти, трохи смердюча. І
зважаючи на те, що у 2015-му термін його експлуатації завершується, луцька
влада намагається вирішити проблему – учора в експлуатацію ввели нову чергу
полігону для захоронення побутових відходів. Казали і показували: сміття тепер
не просто хоронитимуть, а й сортуватимуть. Правда, поки – частково.
Перш ніж
розповісти, як усе працюватиме (а ми, як мовиться, там були, за процесом
спостерігали), зробимо коротеньку «прелюдію».
Усяке було в
історії цього гіперсмітника. Сам факт, що Луцьк свої гори відходів везе у
сусіднє село, вже викликав несприйняття місцевими жителями. Скаржилися, що
територію не можуть довести до ладу, папірці та целофан летить у різні боки, та
й повз не проїдеш і не пройдеш, аби не вдихнути «ароматів». Люди навіть свого
часу виходили на акції протесту, перекривали дорогу, котрою їхали машини,
наповнені сміттям з Луцька – усяке було.
Хто тільки не
брався за вирішення цього брудного питання. І голови облдержадміністрацій усіх
періодів існування сміттєзвалища, і районної влади, і сільської. Намагалися
позбутися конфлікту луцькі міські голови всіх каденцій. Але знищити проблему,
не знищивши головного, – величезної гори сміття, котра щодня росте, було просто
нереально.
І от початок
серпня 2015-го. За 35-градусної спеки на сміттєзвалищі у Брищі відкриття
сортувальної лінії. Недаремно розповідаю про це як історичну мить. Зібралися
тут представники луцької влади на чолі з міським головою Миколою Романюком,
депутатський корпус, районна влада та сільська. А ще – керівництво КП
«Луцькспенкомунтранс», ТзОВ «Луцьк ЕКО», які у співвідношенні 50:50
обслуговуватимуть полігон і ділитимуть прибуток. Тобто вдумайтеся: у нас буде
майже як у Європі – ми зі сміття отримуватимемо гроші! Хто би що не казав,
наскільки би не був скептиком, але то – перші кроки до іншого рівня.
Така подія –
наслідок тривалих переговорів та 16-мільйонних витрат із міського бюджету.
Миколі Романюку таки вдалося домовитися з мешканцями села – і Луцьку виділили
додаткову ділянку площею 8,86 га. Минулого року розпочалося будівництво полігону,
працювало над цим ТзОВ «Луцькспецбуд».
Тут – сучасні
європейські технології, негативний вплив на навколишнє середовище –
мінімізований. Принаймні, так розповідають.
Сама сміттєсортувальна
лінія вартує 1 млн 300 тис. грн, кошти на це виділила ТОВ «Група Компаній
Екосорт». Словом, зі світу по нитці. Крім того, на перспективу тут розповідають
про повну переробку твердих побутових відходів на місці.
Що маємо вже.
Якщо розповідати просто, то працівники вручну відсортовують частину сміття, тож
тепер захоронювати треба значно менше. Як наслідок – котлован матиме довший
термін експлуатації. Пропускна потужність – 50 тис. т твердих побутових
відходів на рік.
Згодом показали,
як усе відбувається. З машини сміття висипають на конвеєрну стрічку, воно
подається у приміщення, де з обох боків конвеєра вже стоять працівники, які
вручну ділять – що куди. Одразу варто зазначити: роботі такій не позаздриш, та
й ще у спеку. Якщо не використовувати фарб реалізму, то процес можна
охарактеризувати приблизно так: у купах сміття – усілякі відходи, які
доводиться брати руками. Щодо запаху, то й говорити не варто. Ну і мільйон тут
теж, кажуть, не заробиш. І таких машин протягом дня із Луцька їде 9-10 (а один
сміттєвоз перевозить вміст 68 контейнерів, якщо все гарненько спресувати).Словом,
сортуватимуть тут приблизно 50% сміття – це буде лише те, яке збирають із
контейнерів, що є в кожному дворі, та відходи підприємств. Інше – хоронитимуть.
Проте у всій цій
купі непотребу є чимало позитиву для місцевих мешканців. По-перше, у сільський
бюджет від Луцька надходить понад 400 тис грн. По-друге, тут будують дороги
коштом міста, на підприємстві, котре зареєстроване на території Рокинівської
сільської ради, працюють місцеві жителі, які і собі зароблять, і сільський
бюджет наповнюють, бо все офіційно.
А щоб до людей
не доносився запах, територію навколо постійно засаджують лісом. Таке ж
планують зробити і на вивільнених площах старого полігону. Крім того, котлован,
котрий викопали для захоронення неопізнаного сміття, вкритий водонепроникною
плівкою, тож у землю практично нічого не потрапляє. Нині ведуться розмови про
будівництво системи збору біогазу. Як на старому полігоні, так і тут
закладатимуться труби. Біогаз використовуватимуть для вироблення
електроенергії.
– Збулася мрія
лучан, – сказав у вітальному слові Микола Романюк. – Хочу подякувати місцевим
депутатам і мешканцям Брища за сприяння і розуміння, що допомогли вирішити одну
з важливих проблем Луцька. Тепер в особі міста Луцька ви маєте надійного
партнера.
Я хотів би, щоб цей
котлован послужив нам не років 10-20, а 50 – і не заповнювався. А щоб він не
заповнювався, нам треба налагодити не лише сміттєсортувальне виробництво.
Будемо працювати й надалі, щоб тут створити екологічно чисте сміттєпереробне
виробництво.
Також Микола
Ярославович пообіцяв, що скоро у кожному дворі Луцька стоятимуть роздільні
контейнери. Поживемо – побачимо.
Що ж, на
перспективу також напівпошепки озвучили плани про відкриття спеціальної печі,
де можна буде спалювати будь-які, навіть біологічні відходи. І поки також
секрет, що така піч буде єдиною в Україні.
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото
автора.
