Фундамент і підземелля першого кафедрального
костелу Святої Трійці, які археологи розкопали напередодні, законсервують до наступного року, — розповів
Суспільному вікарій Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман
Власюк.
Археологічні роботи будуть припиненні, поки на них
шукатимуть фінансування, — каже священник Роман Власюк. Додає: археологічні
дослідження на вулиці Кафедральній, 17-19 ініціювала Луцька дієцезія
Римсько-католицької церкви в Україні. Територію планували
облагородити.
Про те,
що тут раніше був храм – знали, про підземелля — здогадувалися, тому запросили
археологів на розкопки, — розповідає отець Роман Власюк.
Дзвіниця, яка знаходиться навпроти костелу
Петра і Павла, належить не до нього. Вона залишилася від Кафедрального собору
Святої Трійці, археологічні розкопки якого нині тривають, — розповідає археолог
Віктор Баюк. Він припускає, що при будівництві костелу Петра і Павла
будівельники та архітектори орієнтувалися на аналог, який на середину XVII
століття ще існував — кафедральний собор Святої Трійці.
Краєзнавець
Сергій Годлевський каже, що
ймовірно, новознайдені підземелля з’єднані з підземеллями костелу, а костел із
підземеллями єзуїтської колегіати, а це вже протяжністю — тисяча метрів. З його слів, таким чином, Луцьк може стати родзинкою Західної
України з найдовшими підземеллями.
Учора, 6 листопада, знахідку законсервували. Для
подальшого її вивчення потрібні гроші, їх наразі немає, — каже Віктор Баюк.
Вікарій
Кафедрального собору Святих апостолів Петра і Павла Роман Власюк додає, що у
релігійній громаді шукатимуть фінансування, аби навесні повернутися до розкопок
та реставрації знахідки.
Зазначимо, що 4 листопада археологи
знайшли фундамент і підземелля першого кафедрального костелу Луцька.
Піч час розкопок археологам вдалось знайти фундамент круглої башти
Кафедрального собору Святої Трійці, її північну стінку, яка прямувала до
Луцького замку, також нововідкриті та невідомі раніше підземелля під вівтарною
частиною.
Першу дерев’яну святиню вже як Кафедральний Собор
збудував Великий Литовський князь Вітовт у 1427 році. Мурований храм
правдоподібно був збудований Луцьким єпископом Юрієм Фальчевським у 1545 році.
У ХІХ столітті Тадеуш Стецький назвав споруду «матір’ю костелів на
Русі».
Наш кор.
Фото з сайту Суспільного.