Справжнього зубра, якщо сильно забажати, можна побачити і в Луцьку. І не тільки зубра, а й козуль та оленів, диких кабанів і навіть вовка. У цьому переконалися учні 1-4 класів Луцької ЗОШ №17, які завітали на екскурсію до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Щоправда, вони тільки зовні справжні, а всередині напхані запашним сіном. «Друге життя» їм подарували волинські таксидермісти.
– А я у нашому зоокуточку бачив живого бізона, – мовив котрийсь школяр.
– А я зубрів бачив по телику! – підхопив інший.
Усе ж більшість дітей таку дичину бачить уперше.
– А зайчик у вас є? – запитала дівчинка.
– Авжеж! – мовив екскурсовод і запросив до Інформаційно-екологічного центру, де зайчик роздає всім гостинчики.
– О, то тут у вас цілий музей! – зашуміли хлопці й дівчата, коли добре роздивилися його експонати.
І справді – тут є хатинки для шпаків, макети заводів, багато всіляких виробів із дерева, дари лісу, різноманітні стенди, на яких розміщена цікава інформація про волинські ліси і їх мешканців. А ще розгорнуті фотовиставки «Небезпечний вогонь» та «Краса лісу».
– А це дерево не інакше, як якась крива пилка зрізувала… – мовив малий всезнай.
– Ось і не вгадав! – усміхнувся його товариш. – Це бобер своїми зубами так підгриз.
– Не може такого бути! – засперечався всезнай.
Довелося розповідати про бобрів, які підгризають не лише осичину та лозу, а й товстелезні дуби. А заодно дізналися хлопці і дівчата про птахів, земноводних, комах, цілюще зілля, ягоди, гриби. Про різні породи дерев.
– Ми хочемо до лісу! – загукали діти.
– Добре, – мовив на те провідний спеціаліст ВОУЛМГ Олег Яворський, котрий дбає про охорону та безпеку праці лісівників, – а ви знаєте, як потрібно поводитися у лісі?
Звісно, діти знали, що потрібно бути обережними і чуйними до природи: не смітити, не розводити багать. Але дечого і не знали, тож Олег Ярославович пояснив, як уберегтися і від зміїв, і від кліщів, і навіть що робити, коли зустрінуть лісових звірів.
– Бачу, ви справжні охоронці природи, – похвалив насамкінець. – Тепер можете їхати до лісу.
Та перш ніж поїхати, діти дружно покричали всіляких кричалок на захист природи, сфотографувалися, у подарунок від зайчика отримали лісові буклети і «Волинську газету», а вже тоді всілися в автобус і помандрували до «Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру», який розташований поблизу с. Гаразджа Луцького р-ну. 1960-го тут заклали лісорозсадник, на базі якого 2004 р. й створили це державне підприємство. Воно займає 687 га, де вирощуються 260 різних деревних і кущових порід. Тут юних мандрівників зустріли виконуючий обов’язки головного лісничого ДП «ВЛСНЦ» Олег Малиш та лісничий підприємства Роман Марчук. Лісівники показали маленькі шкілки і великі парникові зали, де вирощують сіянці сосни і дуба, різних-різних дерев, кущів і квітів. Тут є навіть гінкго – деревце, яке росло за часів існування динозаврів. А потім лісівники ввімкнули живий дощик. Він пішов на маленькі деревця, і багатьом дітям це дуже сподобалося. Це ж, певне, коли і на них іде дощ, хтось великий його включає. Тільки хто саме – зась роздивитися за хмарами.
А потім хлопці і дівчата поїхали до великого лісу – у Воротнівський ботанічний заказник. Побачили там 200-річних дубів, пройшлися алеєю закоханих, побували на місточку побачень і стали сходинками підніматися на гору дружби. І раптом усі угледіли оленя. Він дивився на них і, здавалося, усміхався. І зовсім не боявся дітей, нікуди не втікав. Аж дехто навіть злякався. Але виявилося, що цей олень – кам’яний. Тож усі з ним привіталися та побігли грати у піжмурки з велетенськими дубами. І поговорили з ними. Розповіли, як закінчили школу, скільки у кого дванадцяток. Саме нагодився лісничий Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Віктор Романюк. Тож було цікаво почути, як він розповідає про бобрів та борсуків, усіляких птахів, котрі тут живуть. Словом, і відпочили, і набралися знань та досвіду. Про свої враження домовилися написати до шкільної газети. А дехто ще й малюночки пообіцяв намалювати. Багато школяриків і вчителів повезли додому цікаві фото та відеосюжети, зроблені на фотокамери та мобільні телефони.
Наступного разу хлопці і дівчата побувають у народній кіностудії «Волинь» та Волинському краєзнавчому музеї, де також є зубр і всілякі лісові звірі. Цікаво буде порівняти, наскільки вони відрізняються від лісоуправлінських та кам’яного оленя, що схожий на справжнього, тільки ще бігати і гратися з дітьми не навчився.
Сергій ЦЮРИЦЬ
Фото автора.