Проводити новорічні свята з участю цього казкового персонажу в СССР запропонував… організатор Голодомору в Україні, сталінський поплічник Павєл Постишев, розстріляний як «японський шпигун» на старий Новий рік…
У давнину українці шанували лише Святого Миколая, який і приносив дітям подарунки. Але нинішнє покоління наших співгромадян уже не уявляє відзначення Нового року без Дєда Мороза. А звідки він узявся?
На початку XIX ст. в українських селах дітей лякали крижаним велетнем у сніговій шубі. Неслухняних він нібито саджав до свого лантуха й ніс вовкам. Тому в ніч проти Різдва, коли, за переказами, з лісу мав з’явитися старий, малі сиділи нишком-тишком.
У сусідній Росії холодний дід попервах також був недобрим. Дєда Мороза спочатку змалювали злим і жорстоким язичницьким божеством, повелителем крижаного холоду та завірюхи, який морозив людей. У поемі Міхаіла Нєкрасова «Мороз, Червоний ніс» (1863 р.) Мороз, наприклад,заради забави вбиває в лісі бідну молоду селянську вдову, залишаючи сиротами її малолітніх дітей…
Все змінили більшовики. Після провалу антиріздвяної кампанії 1920-х років (частини тотального антирелігійного гоніння войовничих атеїстів) радянська влада вирішила адаптувати для себе новорічну атрибутику.
А що спочатку Дєда Мороза вважали дрібнобуржуазним пережитком минулого, то про це нагадує хоча б вірш пролетарського поета Дємьяна Бєдного:
«Под «Рождество Христово» в обед
Старорежимный елочный дед
С длинной-предлинной такой бородой
Вылитый сказочный «дед-мороз»
С елкой под мышкой саночки вез,
Санки с ребенком годочков пяти.
Советского тут ничего не найти!»
Але, як уже згадувалося, антирелігійна кампанія тріщала по швах, і треба було щось терміново придумувати… Тому соратник Іосіфа Сталіна, секретар ЦК КП)(б), член Президії Центрального Виконавчого Комітету СССР Павєл Постишев 28 грудня 1935 р. у всесоюзній газеті «Комсомольская правда» виступив зі статтею, яка закінчувалася закликом: «Давайте організуємо до Нового року дітям гарну ялинку!».
І перше новорічне свято Союзу було проведене комуністами в Україні – у м. Харкові, а потім уже і в Москві Тодішня влада, побачивши успіх ідеї, дала старт для вироблення стандартного ритуалу проведення Нового року. Тоді ж народився соціалістичний образ Дєда Мороза, який приносив дітям не індивідуальні подарунки, а одноманітні пакети з однаковим вмістом…
У 1937 р. Дєд Мороз (роль виконував актор Михайло Ґаркаві) уперше прийшов «на прийом до влади»: був на новорічній ялинці в московському Палаці Совєтів, а з 1954 р. головне свято перекочувало в Кремль.
Старий, до речі, добре допоміг владі боротися і з ненависним американським… Санта Клаусом, про якого в СССР краще було не згадувати, хоча вперше ідею зимового чарівника ще в 1823 р. озвучив письменник нідерландського походження Клемент Кларк Мур.
Дєд Мороз і досі продовжує вірою та правдою служити Росії. У 1999 р. року Москва офіційною резиденцією Діда Мороза визнала м. Большой Устюг, а «днем народження» дідугана – 18 листопада, коли в Вологодській обл.. розпочинаються морози.
«Бацька» Лукашенка також охоче користується послугами Дзєда Мороза, тож у 2003 р. у Біловезькій Пущі відкрили для нього резиденцію.
Хотіла щось подібне утнути і одна з комерційних фірм сусідньої Рівненщини, але затія провалилася…
Цікаво, що придуманий Дєд Мороз набагато пережив свого творця! Павєл Постишев, один із ідеологів створення Голодомору в Україні, в 1937 р. був заарештований як «японський шпигун» і «ворог народу». Його розстріляли 14 січня 1938 р. – якраз на старий Новий рік…
Світлана КОМА.
На фото з архіву: поштова марка часів СССР із Дєдом Морозом.
А хто народив Снігуроньку?
За типовим сценарієм «онучка» Дєда Мороза виступає як посередник між дітьми й головним персонажем дійства. На новорічних урочистостях з’являється іноді раніше за свого дідуся, а потім разом із дітлахами закликає його на ялинку.
А де вона взялася?
У слов’янській міфології такий персонаж не згадується. Однак вона фігурує у російському фольклорі як персонаж народної казки про зроблену зі снігу дівчинку Снігурку.
Популярність виникла в1873 р., після того, як російський письменник Алєксандр Островський написав п’єсу «Снігуронька». У ній Снігурка – дочка Дєда Мороза та Весни-Красни, яка гине під час ритуалу вшанування бога сонця Ярила.
У 20-их роках минулого століття Снігуроньку більшовики також заборонили, але в 1937 р. вона з’явилася перед очима вождя разом із Дєдом Морозом, і з тих пір отримала право на життя.
Щоправда, ні сам дідуган, ні хтось інший так і не пояснюють, звідки вона, все-таки, взялася? Раз – онука, значить, мали б бути тато з мамою, причому один із них повинен бути сином чи донькою Дєда Мороза. А раз так, то, значить, у нього була жінка? Хто?
Не Баба Яга ж, власне…
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з архіву: радянська «Снігуронька» в російському національному вбранні