Конфлікт із колишнім футболістом нашого клубу Олегом Герасимюком обійшовся «Волині» фінансовими санкціями та зняттям 3 очок за підсумками минулого чемпіонату. Кому потрібно встромляти ножа в спину команді, яка й так 9 матчів поспіль програвала?
Коли Володимир Святославович збудував на високому березі Луги два храми, щоб молитися там істинному Богу, поруч він звів княжий терем. Свята гора стала резиденцією хрестителя всія Русі. Тоді там побувало чимало видатних історичних постатей. Очевидно, дух величі у тепер уже жіночій обителі живе і досі, бо хто би міг подумати, що й через тисячу літ у Святогорський Успенський Зимненський ставропігійний монастир їхатимуть українські президенти, інші, не менш впливові політики та бізнесмени, зірки шо
Нам страшно навіть слухати те, що на власні очі бачив лейтенант Кирило Іванов. 25-річний офіцер Національної гвардії помітно хвилюється, пригадуючи пережите. А пережито немало. Головне – він вижив…
Невеличкий, але дружний та працьовитий колектив трудиться у поштовому відділенні смт Цумань Ківерцівського р-ну. З року в рік листоноші виконують буденні, проте так необхідні мешканцям селища та навколишніх сіл функції: допомагають передплачувати періодику, розносять пенсії, сприймають комунальні та інші платежі, пропонують товари першої необхідності. Й за це отримують найвищу винагороду: повагу та вдячність земляків.
Появу меморіальної дошки директорові відомого ківерцівського ДОКу Михайлові Ковальову на стінах районного Будинку культури земляки вважали справою честі. У травні така дошка отримала право на життя. Упало темне полотно з мармурової плити. Михайло Ковальов суворим поглядом зодчого зустрічатиме тепер кожного, хто відчинятиме двері установи, яку він зводив і бачив не інакше, як Палац (навіть не Будинок!) культури. За іронією долі, напроти цього палацу – прохідна ДОКу, яка тепер заростає бур’янами.
У директора Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остап’юка є мрія: колись заклад, котрий плекав іще його батько, перебереться в замок Браницьких. А це недалечко – за метрів 500 від нинішнього приміщення. Там вони розмістять експонати, що десятками років пролежують у тісних фондах, і прийматимуть щодня сотні відвідувачів, розповідаючи надзвичайно багату історію містечка та показуючи золоті запаси старовини…
Є на Волині таке місце, де мертвим ноги гріють. Знаєте навіщо? І я не знаю. Але подейкують: у цьому ж таки місці якась магія замішана. Бо там навіть жаби не кумкають! Побрехеньки, скажете? Можливо. Але так воно чи ні, можемо перевірити.
День «Волинської газети» пройшов у Володимир-Волинському педагогічному коледжі ім. Агатангела Кримського. На зустріч зі студентами та викладачами приїхали головний редактор, заслужений журналіст України Володимир Данилюк, редактор відділу Сергій Цюриць та місцевий поет-аматор Василь Забродоцький. Для чого завітали? Щоб у відвертому спілкуванні з майбутніми педагогами та їхніми досвідченими наставниками відчути пульс життя на рівні, який у політиці називається базовим, а серед людей – первинним.
У луцькому військовому госпіталі перебувають хворі і поранені внаслідок Антитерористичної операції на Сході. Ветеран ракетних і прикордонних військ майор Валерій Пневський, якого прийшов провідати, показує молодого військовика із гіпсом на нозі.
Обирати Президента, а у деяких куточках Волині й господарів на місцях, краянам довелося за кілька днів після страшної звістки – загибелі 10 волинян поблизу донецької Волновахи. Це стало чи не останньою краплею у рішенні кожного – йти чи не йти на вибори, та й власне у тому, кого ж обирати. Бо надто багато життів віддала Волинь за можливість почати все з чистої сторінки.
