Невеличкий, але дружний та працьовитий колектив трудиться у поштовому відділенні смт Цумань Ківерцівського р-ну. З року в рік листоноші виконують буденні, проте так необхідні мешканцям селища та навколишніх сіл функції: допомагають передплачувати періодику, розносять пенсії, сприймають комунальні та інші платежі, пропонують товари першої необхідності. Й за це отримують найвищу винагороду: повагу та вдячність земляків.
Появу меморіальної дошки директорові відомого ківерцівського ДОКу Михайлові Ковальову на стінах районного Будинку культури земляки вважали справою честі. У травні така дошка отримала право на життя. Упало темне полотно з мармурової плити. Михайло Ковальов суворим поглядом зодчого зустрічатиме тепер кожного, хто відчинятиме двері установи, яку він зводив і бачив не інакше, як Палац (навіть не Будинок!) культури. За іронією долі, напроти цього палацу – прохідна ДОКу, яка тепер заростає бур’янами.
У директора Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остап’юка є мрія: колись заклад, котрий плекав іще його батько, перебереться в замок Браницьких. А це недалечко – за метрів 500 від нинішнього приміщення. Там вони розмістять експонати, що десятками років пролежують у тісних фондах, і прийматимуть щодня сотні відвідувачів, розповідаючи надзвичайно багату історію містечка та показуючи золоті запаси старовини…
Є на Волині таке місце, де мертвим ноги гріють. Знаєте навіщо? І я не знаю. Але подейкують: у цьому ж таки місці якась магія замішана. Бо там навіть жаби не кумкають! Побрехеньки, скажете? Можливо. Але так воно чи ні, можемо перевірити.
День «Волинської газети» пройшов у Володимир-Волинському педагогічному коледжі ім. Агатангела Кримського. На зустріч зі студентами та викладачами приїхали головний редактор, заслужений журналіст України Володимир Данилюк, редактор відділу Сергій Цюриць та місцевий поет-аматор Василь Забродоцький. Для чого завітали? Щоб у відвертому спілкуванні з майбутніми педагогами та їхніми досвідченими наставниками відчути пульс життя на рівні, який у політиці називається базовим, а серед людей – первинним.
У луцькому військовому госпіталі перебувають хворі і поранені внаслідок Антитерористичної операції на Сході. Ветеран ракетних і прикордонних військ майор Валерій Пневський, якого прийшов провідати, показує молодого військовика із гіпсом на нозі.
Обирати Президента, а у деяких куточках Волині й господарів на місцях, краянам довелося за кілька днів після страшної звістки – загибелі 10 волинян поблизу донецької Волновахи. Це стало чи не останньою краплею у рішенні кожного – йти чи не йти на вибори, та й власне у тому, кого ж обирати. Бо надто багато життів віддала Волинь за можливість почати все з чистої сторінки.
Есперантисти України з’їхалися до Луцька, щоб відсвяткувати 25-річчя від дня заснування Української есперанто-асоціації. Тут, у Східноєвропейському університеті ім. Лесі Українки, у рамках Всеукраїнської наукової конференції «Тарас Шевченко у контексті сучасної світової літератури», присвяченої 200-річчю від дня його народження, вони репрезентували «Кобзар» мовою есперанто. Кошти на це зібрали самі члени асоціації.
Народжується дівчинка у родині – яскравіше сонечко сяє. А підростає донечка – і стає всім першою помічницею. Ознакою того, що дівча готове допомагати неньці, була заплетена коса… Древній український обряд закосичення відтворили нещодавно у дошкільному навчальному закладі №5 м. Луцька «Пізнайко» (завідувач – Ніна Матвіюк).
Із чималенької «компанії» подарунків від «Волинської газети» переможцям зимового розіграшу, найдовше вилежався у редакції той, який мав би прямувати в…
