На російсько-українській війні майже одночасно загинули двоє військових з однієї родини: рідні брати Олег і Костянтин Залізняки з Кіровоградщини. Вони служили в 100 Окремій механізованій бригаді, котра на початку Великої війни формувалася на Волині. Про полеглих побратимів пам’ятають у «сталевій сотці».
Цими днями у селі Водяне Олександрійського району на Кіровоградщині попрощалися з полеглими на фронті Героями. Про братів Залізняків написала Петрівська селищна рада, відгукнулися на трагедію і колеги з «Радіо ВВС Україна».
Олег Залізняк помер 14 квітня 2026 року внаслідок мінно-вибухової травми від російського дрона. Військовослужбовець був поранений ще 18 березня біля Костянтинівки Донецької області, лікарі не змогли врятувати його життя.
Після закінчення школи та професійного ліцею він отримав професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та водія категорії С. До 2024 працював за професією на підприємствах громади. Був мобілізований і підписав контракт у жовтні 2024 року. Служив водієм танкової роти. У Олега Залізняка залишилася п’ятирічна донька. Йому навічно 33 роки.
А його брат Костянтин Залізняк віддав життя за Україну наступного дня після смерті старшого брата – 15 квітня. Це також сталося під час виконання бойового завдання: він потрапив під обстріл безпілотника на Запорізькому напрямку, куди був відряджений для виконання бойових завдань.
Він у цивільному житті навчався на електрозварника, монтажника санітарно-технічних систем. Потім почав працювати на шиномонтажі в місті Жовті Води. У 2017 році проходив строкову службу, а у 2019 підписав контракт із ЗСУ. З того часу й присвятив себе українському війську. На момент загибелі 29-річний воїн був головним сержантом танкової роти.
«Обидві втрати стали тяжким ударом для рідних, близьких і мешканців громади. Служили в одній частині. Завжди були на зв’язку. Відчували підтримку одне одного. Були опорою і силою один одному», – написали в Петрівській селищній раді.
З допомогою начальника відділення комунікацій 100 ОМБр майора Сергія Хомінського вдалося поспілкуватися з безпосереднім командиром героїчних воїнів. Це старший лейтенант Дмитро. Про офіцера, який виконує бойові завдання в умовах війни можливо подавати у відкритому доступі лише мінімум інформації. А от після Перемоги вся країна знатиме всіх своїх Героїв!
Молодий офіцер Дмитро командує однією з танкових рот у 100 ОМБр. Родом із м. Бар Вінницької області, до мобілізації був приватним підприємцем, ще не одружений.
Про полеглих бойових побратимів – головного сержанта Костянтина Залізняка з позивним «Жора» та солдата Олега Залізняка з позивним «Саїд» – говорить так:
«Костя і Олег були для нас не тільки побратимами, але і близькими друзями, ми були навіть однією сімʼєю. З Констянтином ми разом формували наш підрозділ, пройшли за 4 роки на війні все, що можна, воювали у різних гарячих точках, захищаючи нашу Батьківщину. Олег прийшов до нас пізніше, але теж швидко став важливою складовою нашого танкового підрозділу, він був водієм дуже високого рівня. Обидва прикладали дуже багато зусиль для того, щоб навчити хлопців безпечно заїхати в район виконання завдань, а також повернутися у визначене місце розташування особового складу і техніки. Вони були невідʼємною частиною нашого побуту і життя. На жаль, їх не стало… Брати Залізняки для мене особисто, і для інших хлопців назавжди залишаться у наших серцях!».
Володимир ДАНИЛЮК.
Фото Петрівської селищної ради, «Радіо ВВС Україна» та відділення комунікацій 100 ОМБр..