За вчителів дозвольте замовити слово.
Писар провинився, а шевця повісили. Чи не за таким принципом спрацювали охоронці закону в Нововолинську під час однієї з нещодавніх перевірок? Доперевірялися до того, що у Місті шахтарів виявили «нечуване» порушення: чотирьох педагогів, які «брали активну участь у діяльності із незаконним обігом коштів»! Але не поспішайте з висновками… А радше рихтуйте сухарі, якщо ви – вчитель, вихователь, класовод, директор чи завідувач ДНЗ. Бо одного дня можете почути суворе прокурорське: «Ви ще не були притягнуті до дисциплінарної відповідальності за батьківських 20 грн на клас? Тоді ми йдемо до вас!».
БЕЗПЛАТНИЙ ТІЛЬКИ СИР…
Батьківськими внесками в наш час не здивуєш. Реалії такі, що більшість шкіл і садочків частково утримуються коштом батьків школярів. Особливо – у містах, де бюджетного пирога часто не вистачає на всі потреби чималої кількості навчальних закладів. Ось тому і діють батьківські комітети, піклувальні ради… Внески на клас, школу (зазвичай це 10-20 грн у місяць) за згодою батьків витрачають на злободенні матеріальні потреби закладів. Як і належить, про їхнє використання звітують перед представниками громади. У кожній установі намагаються дотримуватися прозорості у цих питаннях. Одначе чи є це «завуальованим вимаганням грошей»? Як не крути, а батьки і вчителі у цій драмі – заручники ситуації. Однаково діляться заробленими грішми з навчальним закладом, де навчаються їхні діти, і прокурори, і міліціонери, і чиновники, і водії маршрутних таксі… Бо в цій ситуації всі – в ролі батьків.
З ніг на голову нещодавно перевернули ситуацію в Нововолинську. Ось про що повідомила прес-служба прокуратури Волинської області на офіційному сайті установи:
«Прокуратурою міста Нововолинська проведено перевірку додержання прав дітей на безкоштовне здобуття освіти. Встановлено, що у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах міста не завжди дотримується принцип доступності та безоплатності дошкільної та повної загальної середньої освіти».
Хм… А де – ЗАВЖДИ дотримуються такого принципу? Дуже хотілося б написати про таку школу чи садочок. Але, боюсь, для цього треба здійснити подорож у минуле – літ на тридцять назад…
Що ж трапилося у Нововолинську? До прокуратури звернулася багатодітна мама. Мовляв, неодноразово під час навчально-виховного процесу їй та батькам інших школярів пред’являли вимогу сплатити благодійні внески. А через несплату її дитині нібито невчасно видали підручники. Реагуючи на звернення, прокуратура зініціювала перевірку і дійшла висновку, що адміністрацією та педколективом однієї зі шкіл Міста шахтарів «було створено передумови для обов’язкового внесення батьками учнів школи визначеної суми коштів на потреби навчального закладу під виглядом благодійних внесків, а також коштів на інші цілі, не передбачені чинним законодавством». Отож, «фактично мало місце завуальоване вимагання плати за навчання». Саме так трактували у прокуратурі… щомісячні внески на зміцнення матеріального фонду класу.
«Чекайте! – скажете ви. – У нашій школі все прозоро: є угоди…» Так, у багатьох навчальних закладах, страхуючись від подібних претензій, запровадили підписання угод між освітньою установою і батьками – про матеріальну підтримку у навчально-виховному процесі. Однак і такі кроки – не зовсім в межах закону. Тією ж прокурорською перевіркою в одному з дитсадків Нововолинська засвідчено «наявність прямих вимог оплати за навчання, які підкріплені угодами, укладеними з батьками». Згідно з домовленостями «батьки зобов’язані брати участь у покращенні організації роботи ДНЗ, виховного процесу, зміцнення матеріальної бази щомісячними внесками в касу у сумі 20 грн». Факт наявності у комунальному закладі таких документів – залишився «поза увагою» профільного управління виконкому міської ради.
Мало того, ті педагогічні працівники, котрі залучаються до розпорядження грошей, які надходять від батьків, з’ясувалося, насправді «беруть участь у незаконному обігу коштів благодійної допомоги». Тому кожна вчителька, яка, скажімо, збирає з батьків учнів 10 грн у місяць на клас і разом із керівництвом школи та батьківською громадою приймає рішення про те, куди ці фінанси витратити, – балансує на лезі ножа, бо фактично здійснює фінансові махінації.
ОБЕРЕЖНО: ЗАКОН!
Де межа між кривдою і правдою, між законом і порушенням – сказати важко… Бо насправді Закон «Про освіту» та інші нормативно-правові акти, які гарантують в Україні право на безкоштовне навчання, давно суперечать реаліям. Освіта може бути безкоштовною. Вона, зрештою, такою і є… Однак платимо фактично не за знання. А за те, скажімо, щоб дитині у класі не капало на голову з гнилого даху чи не тягнуло вітром по спині з дірявого вікна.
У глибинці зазвичай батьки менше долучаються до матеріального життя навчальних закладів. Там – інша практика: або роками чекають, поки школа стане майже аварійною, а тоді апелюють до влади, або ж просто шукають можливість «зіграти на політиці». Хіба раз чи два було, коли якийсь освітній заклад, де, скажімо, дах тече, слугує об’єктом знеславлення влади її недоброзичливцями? Згадайте, для прикладу, садочок у Ратному, де торік так «усім миром» вставляли вікна… Спочатку окремі депутати облради від опозиційних підняли ґвалт через те, що в садочку діти мерзнуть через старі вікна. Посеред зими, використовуючи можливості позабюджетних фондів, влада посприяла заміні склопакетів. Тим часом ніхто з поплічників обранця-опозиціонера, ні він сам не долучився до справи жодною копійкою! А тим часом у якомусь іншому закладі такі ж справи тихо-мирно роблять інакше, добре помізкувавши, як накопичити кошти, і організувавши небайдужих батьків. То що ж виходить: не хочеш мати клопоту – пусти все за течією і хазяйнуй за принципом «моя хата скраю»?
Тягар дофінансування шкіл та садочків, що висить на батьківських плечах, – корінням сягає скрутних 90-х. Однак із часом збір пожертв набрав більш «узаконених обрисів». Діяти виключно в межах закону рекомендує в таких ситуаціях управління освіти та науки облдержадміністрації, хоча і там визнають, що педагоги опинилися між молотом і наковальнею. Вони не можуть не долучатися до надходження різного роду добровільних батьківських внесків. З іншого боку, повинні робити це так, аби не збурити громадськість та не спровокувати скаргу. Бо тоді за роботу візьмуться прокурори, а знайти порушення у сплаті добровільних внесків там, де «добровільністю» апріорі й не пахне – легше легшого.
Усе ж резонанс у нововолинського випадку був настільки гучним, що відлуння докотилося аж до столичних пагорбів. «Справа чотирьох педагогів» змусила профільне міністерство заявити про «незаконність вимагання обов’язкової сплати батьками учнів коштів на потреби навчального закладу». Посилаючись на розголос інформації про незаконні батьківські внески у деяких освітніх установах Нововолинська, оприлюдненої прокуратурою області, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повважало за необхідне наголосити, що для попередження зловживань службовим становищем працівниками навчальних закладів слід: заборонити педагогам збирати гроші та матеріальні цінності; рекомендувати батьківським комітетам чи радам «помізкувати» над створенням благодійних фондів; прийом коштів здійснювати лише на добровільній основі з обов’язковим оформленням документації та бухгалтерським обліком, а також – систематично звітувати про використання цих внесків.
– Ми рекомендуємо педагогам неухильно дотримуватися закону, – наголошує заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Юліан Таранчук. – Питання благодійних внесків у освітніх закладах області перебуває на постійному контролі управління. Одразу ж після перевірки у Нововолинську створено робочу комісію, яка ретельно проаналізувала всі виявлені факти порушень. Відповідний лист міністерства щодо благодійних внесків розглянули також на нараді начальників управлінь освіти міськвиконкомів міських рад, відділів райдержадміністрацій та довели до відома керівників навчальних установ. А задля забезпечення поінформованості батьківської громадськості та упередження негативних явищ, які породжують звернення щодо порушень нормативно-правових актів, рекомендовано систематично обговорювати зазначені питання в ході щорічних звітів керівників навчальних закладів перед громадськістю.
Та навряд чи намагання освітян вберегтися від претензій щодо порушень закону полегшать життя сім’ям школярів. Механізм хронічного недофінансування потреб навчальних закладів у зміцненні та покращенні матеріальної бази породив систему добровільних внесків, через яку батьки самотужки впряглися у віз утримання школи і тягнуть його паралельно з державою. Мало того, що батьків залучили до різного роду комітетів та рад, тепер же пропонують стати засновниками благодійних фондів і вести бухгалтерію. А хто візьме на себе таку сміливість? Це вже, вибачте, не збори піклувальної ради у школі провести… Час тоді вже і навчальні заклади перейменувати на ТОВ, ТзОВ і ВАТ…
«ЗЛОЧИНЦІ» ЗА ПОКЛИКАННЯМ
Що ж злочинного вчинили чотири педагоги із Нововолинська? Класний керівник мала сприяти розвиткові учні, а тим часом не забезпечила його підручниками. Її колега на прохання батьківського комітету передала родині школяра записку про необхідність сплатити внески. Завідувачка садочку через недосвідченість прописала в угоді суму добровільних внесків тоді, як благодійні внески не мали б обмежуватися певними сумами. Вихователь нібито нав’язувала додаткові освітні послуги…
От тобі й на! Та на Волині ж ціла армія таких «злочинців», бо навряд чи знайдеться школа, що функціонує без батьківських внесків і до розпорядження якими залучаються тільки батьки і ніхто інший… Чим тільки завинили перед долею чотири педагоги з Міста шахтарів, яких за результатами розгляду прокурорського подання Нововолинському міському голові Вікторові Сапожнікову притягнуто до дисциплінарної відповідальності? Хіба тільки тим, що перевірка трапилася у Нововолинську… Хіба тільки тим, що перевірка взагалі трапилася… Та й сам факт визнання прокурорами надходження добровільних внесків таким, що суперечить закону, – є по суті міною сповільненої дії. Адже зрозуміло, що охоронці закону мусили реагувати на звернення… А де є перевірка, там мають бути і результати. Однак якщо звертатися зі скаргами почнуть усі?
…Тим часом, поки порушників закону так ретельно шукають у лавах освітян, криміногенна ситуація у Місті шахтарів – не з найкращих. І зовсім не педагоги псують картину. Про це, зокрема, нещодавно повідомила ВОДТРК, посилаючись на прокурора міста Олексія Решетніка. «Насторожує вулична злочинність, грабежі, хуліганство і наркоманія, яка є джерелом, початковою стадією вчинення інших злочинів, – інформує сайт ВОДТРК. – Олексій Решетнік стверджує, що боротися потрібно не з бабцями, які продають молоко на базарі, а зі злочинцями, які загострюють кримінальну ситуацію в місті та грубо порушують права громадян».
Олена ЛІВІЦЬКА.