Дві батьківщини. Дві дружини. Троє сиріт. І глина під Донецьком… Такий результат короткого існування на цій землі доглядача чужих машин і «народного героя» окупованого Донбасу «Мотороли». Але чи знають про це у Білорусі?
19 жовтня – символічний день. Коли в Донецьку закопували в землю одного з найкривавіших бандватажків «ДНР», російського підданого Арсена Павлова – «Моторолу», попід боком із Волинню чужі армії проводили мілітаристські ігрища, а російські «союзники» вихвалялися візитною карткою «зелених чоловічків» у Криму – уніформою «Ратнік».
Чи випадковий цей збіг? Ні, це закономірність. Просто кінець однієї історії російського агресора та його васалів, схоже, нічому не вчить тих, хто намагається відкрити нову сторінку безперспективних і безславних ігрищ із Українською державністю…
«Моторола», військовий злочинець, який зізнався в розстрілі як мінімум 15 військовополонених українських солдатів, відійшов до праотців, коли ступив у кабіну ліфта багатоповерхівки: спрацював невідомий вибуховий пристрій. І хоча «Моторола» був у шоломі і бронежилеті, це не врятувало.
Злочинна влада «ДНР» організувала пишні похорони «Мотороли» за брежнєвськими стандартами помпезності. Учасників підвозили автобусами. У вузах скасували заняття. На вулицях і площах розвісили біл-борди з зображенням терориста та написом «Герои не умирают»…Труну з тілом виставили в фойє театру опери та балету ім. Героя України Олександра Солов’яненка, куди добровільно прийшло й чимало ідеологічних манкуртів із числа місцевих жителів. Такі плювали в обличчя наших солдатів-«кіборгів», узятих у полон у Донецькому аеропорту…
А в самого «Мотороли», який народився в Сибіру, а мив машини в Ростові, по світові залишилися діти-сироти: хлопчик у Росії від першого шлюбу, та хлопчик і дівчинка, які народилися після одруження Арсена Павлова з місцевою громадянкою… І – донецька глина над кришкою домовини, бо навіть права на останній вояж додому як «вантаж 200» від Путіна він не заслужив.
Того ж дня під Брестом російські й білоруські вояки проводили навчання. Літаки скидали десантників, ті форсували водні перешкоди та штурмували блок-пости… Російський капітан хвалькувато показував місцевим журналістам уніформу «Ратнік», не згадуючи, що саме в ній окупант захоплював Крим і наступав на Іловайськ… Офіцер, мабуть, нічого й не знає про повчальну долю свого співвітчизника-«Мотороли», який в гонитві за «Русскім міром» на чужій землі отримав назавжди прописку в земельній ділянці розміром 2 на 1 метр на околиці тимчасово окупованого Донецька.
Володимир ДАНИЛЮК.