Що треба для щастя
Оксана йшла з роботи, і їй здавалося, що вже все село пліткує про неї. Опускала очі, аби нікого не бачити. А вона ж, здається, як могла, ховала своє запізніле кохання.
Оксана йшла з роботи, і їй здавалося, що вже все село пліткує про неї. Опускала очі, аби нікого не бачити. А вона ж, здається, як могла, ховала своє запізніле кохання.
(22 червня – 22 липня)
На малюків-Раків не можна не звертати уваги: від цього вони занурюються в тугу, думаючи, що їх ніхто не любить. Зате коли Рак-дитина отримує підтвердження теплих почуттів, маленьке серце наповнюється щастям. А якщо проявляти жорстокість, то маленький рак відплатить тією ж монетою. Від люблячих батьків потрібно терпіння, ніжність і чуйність. Діти-Раки – турботливі, жалісливі. Особливо яскраво ці якості проявляються, коли хтось із членів сім’ї захворіє. Люблять вони і твари
За ініціативи народного депутата України, командира батальйону «Луганськ-1» Артема Вітка на Волині відпочивають діти – вимушені переселенці з Луганської обл.
Ці люди заслуговують на те, аби слова шани та подяки чути щодня. Бо йдеться про тих, хто стоїть на сторожі здоров’я та навіть життя, – лікарів.
Герой-волинянин уже два місяці, як повернувся з АТО, втім роботи досі не знайшов.
Не встигла минулого четверга з’явитися інформація про можливі рокіровки на Волинській митниці, як відразу нардеп від Волині Ігор Гузь зробив гучну заяву про неможливість призначити керівником митниці Романа Микитюка (депутата облради, висунутого від Партії регіонів). І того ж таки четверга в. о. начальника Волинської митниці ДФС Андрій Анрейків запросив журналістів 19 червня на прес-конференцію.
БФ «Волинь-2014» відправив відомому волинському журналісту, який перебуває в зоні АТО, оптику та засоби зв’язку.
Відомий аграрій, депутат обласної ради Валерій Діброва – один із тих заможних волинян, хто не лишився осторонь потреб людей, яких ця війна змусила стати на захист рідної землі. У команді «Волинь-2014» він активно допомагає армії.
«Як їм не допомогти, тим хлопцям, які стояли торік під російським кордоном без бронежилетів та касок?.. Як не допомагати дітям, які приїхали відпочивати у наші табори, а ще вчора ховалися від куль у підвалах на Донеччині? Ти ж не ризикуєш нічим, усього лише – фінансами. Що вони вартують у наш час, коли людські життя косять «градами»?..» – розмірковуючи на тему війни в Україні, Андрій Турак не може говорити без емоцій.
У студентському ресторані «Біля замку» – старовинні страви за доступною ціною.