Після рішення польського президента кароля навроцькі позбавити Главу Української держави Володимира Зеленського польського ордена «Білий орел» між обома країнами настала тривала смуга ворожнечі. Відомі політики з обох сторін відмовляються від відповідних державних нагород та надсилають їх у Київ чи Варшаву. А натомість на міжнародних пунктах пропуску на теренах РП сусіди продовжують практику морального мордування та фізичного виснаження українців, які через російсько-українську війну просто змушені транзитом перетинати РП на шляху в інші країни.
Насамперед, про рішення керівника польської держави кароля навроцькі позбавити нагородженого Президентом РП Анджеєм Дудою Главу Української держави Володимира Зеленського найвищою державною нагородою сусідньої країни – орденом «Білий орел».
Насамперед, за 300 років існування цього ордена був один-єдиний випадок позбавлення нагороди, і то в судовому порядку щодо особи, яка скоїла кримінальний злочин.
При цьому досі чинними лицарями польського «Білого орла» залишаються російська імператриця єкатєріна втарая і фашистський дуче беніто муссоліні…
Чого ж Володимир Зеленський виявився для кароля навроцькі і польських «яструбів» ще гіршим від цих двох одіозних тиранів?
Офіційна причина: Президент України підписав подання та присвоїв одному з бойових з’єднань Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА». І ось це, за версією праворадикалів із Варшави, й переповнило вінця чаші їхнього терпіння! Бо, мовляв, для поляків УПА – символ злочинів проти мирного польського населення, а от щодо масових вбивств українців у роки Другої світової війни головорізами з Армії Крайової – жодного слова навіть каяття…
Тож спочатку керівника воюючої з росією нашої держави закликав скасувати це рішення кароль навроцькі. Потім обізвався перший глава Республіки Польща лєх валенса, якого підозрюють у співпраці з кгб. Згодом гучно вдарив дверима недавній польський посол в Україні бартош ціхоцькі: відправив поштою в Київ український орден «За заслуги» ІІІ ст. і нагадав, що був єдиним керівником дипломатичної місії, яка після 24 лютого 2022 р. не залишила Київ. Але ніколи не каже, чому тоді ж повтікали за Західний Буг фактично всі співробітники Генерального консульства РП у Луцьку на чолі з генконсулом…
Якийсь час ще залишався шанс, що українофоби з Варшави заспокояться, до чого їх закликав навіть польський Прем’єр-міністр Дональд Туск. Але поки українці чекали, поляки продовжували робити своє.
Ось маленький, але дуже характерний побутовий приклад. Закритий для легковиків, але відкритий для вантажівок та автобусів МАПП «Ягодин-Дорогуськ».
Незадовго до скандального рішення кароля навроцькі довелося долати цей пункт пропуску звичайним рейсовим автобусом Київ-Варшава. Щоб хто не казав про наших прикордонників та митників, але будь-які нарікання на їхню роботу відсутні. Люди чемно виконують свою справу, хіба що з цілком зрозумілих причин ретельніше перевіряють документи чоловіків мобілізаційного віку.
Але таких в салоні – одиниці. Решта – жінки та діти, кілька дядьків пенсійного віку…
Нарешті прикордонну річку залишилася позаду, а попереду – паспортний контроль, який проводиться військовослужбовцями Надбужанського відділу Прикордонної варти Республіки Польща імені 27 Волинської піхотної дивізії Армії Крайової.
Коротка ремарка. До чого це піхотне з’єднання АК періоду Другої світової війни до сучасних польських прикордонників, ніхто ніколи не пояснював. Можливо, щоб навіть у такий спосіб нагадувати про «східні креси» періоду 1921-1939 рр.? Але символіка в іншому: в турійському с. Купичів, де в січні 1944 р. формувалася ця дивізія Армії Крайової, досі зберігся майдан, де відбувалися урочистості.
А через дорогу від нього – пам’ятники. Не тільки полеглим під час минулої війни, а й кільком військовослужбовцям Збройних Сил України, які віддали свої життя не тільки за Україну, але й за усю Європу! І біля цих могил – синьо-жовтий і червоно-чорний прапори. За другий, під яким воювали воїни УПА, тепер у Польщі передбачена кримінальна відповідальність…
Далі в МАПП «Дорогуськ» за роботу беруться митники, до яких люди з особистими речами тягнуться довгою вервечкою. Спочатку все просвічують сканером, потім вибірково оглядають валізи. Нічого незаконного не виявлено. Люди вже готуються пакуватися в автобус, як раптом грізний голос з приміщення митників: скасувати відправлення, транспортний засіб поїде на поглиблений догляд.
З якого дива, ніхто не пояснює. Але митники таке право мають. Вони тут господарі. Вони тут символ Польської держави.
Втрачених півтори години часу і нервів. Люди стоять на невеличкій загородженій території.
Натомість тут безперешкодно їздять автомобілі дипломатів. Ось, наприклад, молода блондинка за кермом дуже дорогого джипа з зеленим номером, який починається на ua 014… (подальші цифри зафіксовані), поруч із якою сидів пенсійного віку чоловік, узагалі не звернула увагу на юрбу українців. Це автомобіль саме польських дипломатів, яким дозволено працювати в Україні! Пані з імунітетом відкрила вікно, подала паспорти, почекала, поки улесливо прикордонники і митники принесуть назад, і поїхала далі. Хіба що довгим поглядом обвела українців, які тупцювали в імпровізованій кошарі буквально поряд.
Про що це свідчить? Польським дипломатам байдуже. Вони бездіють навіть у своєму Дорогуску. Бо адекватний дипломат (дипломатка) мав би підняти дупу з крісла і спробувати хоча б з’ясувати, що відбувається на міжнародному пункті пропуску, і чому українські жінки та діти не можуть їхати далі. Це, звичайно, не концентраційний табір у Березі-Картузькій для «неблагонадійних» періоду Другої Речі Посполитої, але й далеко не зал для очікування в люблінському аеропорту.
Одна з пасажирок автобуса, яка критично не встигала на трансфер у Варшаві, просто вийшла за кілька метрів від загорожі, щоб подивитися, що роблять «на ямі» польські митники. Раптово з’явилася польська прикордонниця в військовій формі і з пістолетом, яка категорично наказала українці повертатися за загородження. Інакше – штраф і депортація. Це нормально?
Що нічого протиправного в тому синьому автобусі маршруту Київ-Варшава так і не знайшли, але безкарно мордували українців у нелюдських умовах півтори години, про це теж говорити не можна? А вибачення? А матеріальна компенсація за завдані школи, це не до Варшави?
Біда в тому, що неодноразова інформація про непоодинокі факти свавілля над українцями в польських МАПП сприймалася спочатку як людський фактор погано навченого персоналу прикордонників і митників сусідньої держави. А цими днями це стало підтвердженням свідомої антиукраїнської політики кароля навроцькі та уряду Дональда Туска, який хоче сподобатися і вашим, і нашим, і ще й пообідати вдома. А, може, краще хоча б раз у статусі пасажира звичайного автобуса пообідати в Дорогуську чи Зосіні, шановні «побратими», попередники яких ще в часи Симона Петлюри та Юзефа Пілсудські воювали проти москви під гаслом «За вашу і нашу свободу», а в 1921 році за спиною в українців уклали з рашистами зрадницький договір про знищення України та її поділ на свою користь?
І ось кароль навроцькі нарешті офіційно підписав рішення капітули про позбавлення Президента України Володимира Зеленського ордена «Білий орел». При цьому спробував пояснити, що це не акція проти українського народу, а кара керівнику нашої держави за перетин «червоних ліній» в галузі історії. І що сподівається: це негативно не вплине на добросусідство двох країн.
Але проблема в тому, що такі дії Варшави вже вбили клин не тільки у взаєминах між простими людьми, але й поставили під сумнів існування багатьох спільних польсько-українських проєктів. Та й багатьом відомим волинянам, які свого часу отримали від РП державні нагороди, потрібно робити непростий вибір: залишати польські ордени та медалі чи відправити їх поштою у Варшаву?
Володимир Зеленський 20 червня так і зробив: його «Білий орел» транзитом через «Дорогуськ» полетів у польську столицю. До цього відмовилися від польських нагород Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, глава Офісу президента Кирило Буданов, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар та багато інших відомих українців.
Кому вигідна ця ескалація, викликана виключно злою волею «яструбів» із оточення кароля навроцькі? Звичайно, що агресивному кремлю та його диктатору владіміру путіну. Тому в соцмережах уже й почали створювати новий дизайн ордена, де орел не з однією головою, а з двома, на російський манер.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з відкритих джерел і автора: «Білий орел» Володимира Зеленського «Новою поштою» летить у Варшаву; останні метри української території у прикордонні з РП; плац у с. Купичів, де формувалася 27 Волинська дивізія піхоти АК з похованнями українських Героїв, яких на сучасній війні вбила росія; автобус після «ями»; мем нового дизайну неіснуючої нагороди.
