Або канцлером знову стане Ангела Меркель, або праворадикали спробують, які
не бачать Україну в ЄС, створять загрозливу для континенту конфігурацію!
В Німеччині 24 вересня оголосили попередні результати виборів у нижню палату
парламенту ФРН – Бундестаг. Саме цей орган, який складається з представників
політичних партій і блоків (жодної «мажоритарки»!) і формує уряд цієї ключової
в ЄС країни, бо Президент там виконує функції, схожі з повноваженнями
британської королеви.
Отже, колеги з «Української правди» повідомили, що сьогодні в Німеччині відбулися
вибори а Бундестаг. і вже оголосили попередні результати екзіт-полів.
Дані опитувань на виході з виборчих дільниць оприлюднила низка німецьких
соціологічних служб, що виконували опитування на замовлення провідних
телеканалів.
За даними «Deutsche welle», блок ХДС/ХСС, очолюваний Ангелою Меркель, набрав
32.5%. На другому місці – соціал-демократи на чолі з Мартіном
Шульцом, вони отримали 20%. Третє місце посіли праворадикали з
партії Альтернатива для Німеччини, вони отримали 13,5%. Як
відомо, АдН не тільки не приховує проросійських настроїв, але вважає, що Німеччина
повинна розвиватися, насамперед, для користі її громадян, а не когось іншого.
Опитування на замовлення суспільного каналу ZDF дає інші дані, але розподіл
місць той самий. За їхніми даними, у партії Ангели Меркель 33,5%,
у соціал-десократів 21%, у АдН – 13%.
«Водночас, склад більшості, що формуватиме уряд, наразі лишається невідомий,
його мають визначити у найближчі дні. До коаліції на чолі з Ангелою Меркель АдН
гарантовано не запрошуватимуть», – зазначається.
Найімовірніше, що партія нинішнього канцлера та соціал-демократи на чолі з Мартіном Шульцом знову
згуртуються в коаліцію та продовжать спільне перебування при владі.
Волинянам слід знати, що у ФРН державний устрій – федеральний. Кожна земля
(область) самотужки формує власний парламент та уряд, причому, навіть
керівництво поліції призначається місцевими депутатами, а не з Берліна.
На всій території Німеччини за списками партій і блоків обирають депутатів,
які й формують правлячу коаліцію в нижній палаті парламенту – Бундестазі. Потім
більшість обирає канцлера (главу КМУ за українським аналогом) та формує уряд.
Проте в ФРН існує ще й верхня палата парламенту – Бундесрат, яка може своїм
голосуванням заблокувати будь-яке рішення Бундестагу. Її формують за іншим
критерієм: кожна федеральна земля Нміеччини обирає однакову з іншими кількість
депутатів, незважаючи на те, скільки людей живе на тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці.
Механізм стримування доволі ефективний та демократичний, хоча маленька земля
Бремена і велика Баварії представлені в Бундесраті фактично рівною кількістю депутатів.
А влада Президента ФРН (наразі її посідає соціал-демократ Франк-Вальтер
Штайнмаєр) доволі обмежена, в глави держави лише кілька представницьких функцій
і жодного впливу на політику уряду…
Як бачимо, в Україні все навпаки.
Світлана КОМА.
На фото з «Української правди»: іконо графіка результатів виборів у
німецький Бундестаг.