Волинська майстриня освоїла мистецтво гейші!
Квіти, виготовлені в японській техніці канзаші, для Тетяни Кисіль стали хорошим бізнесом.
Квіти, виготовлені в японській техніці канзаші, для Тетяни Кисіль стали хорошим бізнесом.
Живе в с. Угринів Горохівського р-ну дівчинка-дзвіночок, яка своїм щебетом звеселяє всю родину. Тетянка Крисюк бігає до школи – вона вже четвертокласниця. Старанно виводить літери в зошитах, гарно малює, плете бісером, разом із подружками люблять трохи попустувати. Але й додому поспішає, бо вона найстаршенька і має допомагати мамі Олені та бабусі Валі: окрім неї, в сім’ї – ще 4 дівчаток і найменшенький – Назар Назарович, татів улюбленець, якому ще навіть року нема. Проте Танюша (так її кличуть у
Привиди минулого досі нишпорять підвалами двоповерхової споруди луківського відділу КГБ. Місцеві жителі кажуть, що приміщення катівні «спокутує» гріхи, які чинилися у цих стінах. Не парадокс, а закономірність історії: у цьому приміщенні десятками років не може «прижитися» ні бар, ні магазин, ні будь-що інше…
Із майже сотні односельців, яким прийшла повістка, до війська забрали одного – який разом із дружиною доглядає неповносправну дитину.
Під такою назвою у Шацькому лісовому коледжі ім. Валентина Сулька відбувся благодійний вечір колядок, на якому зібрано понад 13 тис. грн.
На питання про те, у кого із земляків – золоті руки, чи не кожен у с. Щедрогір, що на Ратнівщині, найперше згадає про Таню…
Про те, як у траншеях навчилися садити картоплю і сіяти огірки, щоб потім смакувати вареною молоденькою бульбою та салатиком зі свіжих овочів, Руслан Миронюк згадує, наче про щось уже далеке, але не забуте. Цей учора солдат, а сьогодні – завклубом у с. Річиця Ратнівського р-ну, багато знає про війну та її будні. Але він не скаржиться й не бідкається, розповідаючи, йому навіть… солодкі ті спогади. Правда, не всі.