Сільський театральний колектив «Еней» існує трохи більше місяця, але першою прем’єрою на «столичній» сцені Палацу культури Луцька вразив глядачів. Заповнена по вінця зала (а вона такою буває не під час кожної мистецької імпрези) аплодувала стоячи. Що ж такого зуміли втяти юнаки, дівчата та школярі із с. Рудники Маневицького р-ну?
«Нарешті ми стали відчувати реагування суспільства на те, що центри зайнятості не дають роботу, а сприяють працевлаштуванню», – зауважила нещодавно на брифінгу керівник обласного центру зайнятості Раїса Кучмук.
«На тобі, небоже, що мені негоже» – за таким принципом державні чиновники з Києва скинули заклади профтехосвіти на місцеві бюджети. А що далі?
Квіти, виготовлені в японській техніці канзаші, для Тетяни Кисіль стали хорошим бізнесом.
Живе в с. Угринів Горохівського р-ну дівчинка-дзвіночок, яка своїм щебетом звеселяє всю родину. Тетянка Крисюк бігає до школи – вона вже четвертокласниця. Старанно виводить літери в зошитах, гарно малює, плете бісером, разом із подружками люблять трохи попустувати. Але й додому поспішає, бо вона найстаршенька і має допомагати мамі Олені та бабусі Валі: окрім неї, в сім’ї – ще 4 дівчаток і найменшенький – Назар Назарович, татів улюбленець, якому ще навіть року нема. Проте Танюша (так її кличуть у
Привиди минулого досі нишпорять підвалами двоповерхової споруди луківського відділу КГБ. Місцеві жителі кажуть, що приміщення катівні «спокутує» гріхи, які чинилися у цих стінах. Не парадокс, а закономірність історії: у цьому приміщенні десятками років не може «прижитися» ні бар, ні магазин, ні будь-що інше…
Із майже сотні односельців, яким прийшла повістка, до війська забрали одного – який разом із дружиною доглядає неповносправну дитину.
