Щоб тоталітаризмом і не пахнуло!
Які вулиці перейменують. У Луцьку вже визначилися з переліком.
Регіони
Читати більше
«Ми спали зі зброєю»
«Багато хто каже: «А що мені ця держава дала, чому повинен нині, ризикуючи життям, її захищати?». Так не можна. Треба спочатку запитати самого себе: а що я зробив для країни, аби згодом мати змогу щось від неї отримати…» Така життєва філософія старшого солдата Богдана Грабовського, у цивільному житті (минуло вже майже два роки з того часу, як наша реальність розділилася на дві кардинально протилежних – військову і цивільну, – авт.) – майстра електротехнічної дільниці з освітлення міста КП «Луцьк
Лікарня, що служить громаді
Коли на території Любомльського та Шацького р-нів Волині створювали єдиний медичний простір, а фактично об’єднували в одну структуру дві медустанови,…
«Німці в історії Волині»
На Караїмську, 16 – до старого Луцька – журналістів «Волинської газети» запросила доцент Луцького НТУ Ліля Потапюк. Вона й розповіла про міжнародну науково-практичну конференцію «Німці в історії Волині».
Уклонімося січовикам!
Відгук на статтю у «Волинській газеті» під назвою «Де пантеон Героям?»
Інформаційний партнер – 2015
Організатори премії «Люди року 2015. Волинь» знову зібрали гостей. Але цього разу вже просто подякувати за допомогу в проведенні і висвітленні головної патріотичної події нашого краю тим, хто долучився до участі. Зокрема запросили і «Волинську газету».
Маренич лікував піснями
Селян концертами нині не здивуєш. Але люди сьогодні і не сприймають різного роду розважальні заходи. Танцювати під веселі музики із запальними піснями у час, коли Схід країни пломеніє війною, якось і неправильно, і нещиро. Але відпочити душею, попри все, є потреба. От, власне, й тому при зустрічі з народним артистом України Валерієм Мареничем, який нині мешкає в Луцьку, в Доросинівського сільського голови Миколи Вавренчука виникла думка: «А чому б не запросити Валерія у село?». Ідею підтримав в
Харчовики змагалися під звуки гітари
Із неймовірним позитивом зустріли День туриста у Волинському технікумі Національного університету харчових технологій. Адже замість аудиторій – мальовниче узбережжя Стиру, замість парт – мангали на траві, а замість оцінок – гарячий куліш, трав’яні чаї, море емоцій та сонця.
Не відпускайте дітей на Майдани?..
Ці слова сказав батько Героя України Івана Тарасюка, який досі не знає, хто відправив його сина у Київ і хто його там розстріляв.
Проголосують чи ні?
«Волинська газета» – чи не єдина, хто послідовно протягом тривалого часу добивається, аби героїчні танкісти колишньої 51-ї ОМБР були гідно відзначені на державному рівні. Непробивними залишилися поки «серця» генеральських щурів, які свої гріхи і поразки прагнуть перекласти на плечі бійців із народу, хлопців, яких голими й босими самі ж кинули у вир війни майже два роки тому. Крапля камінь таки точить. І поки державні мужі зволікають із орденами та званнями, волинських танкістів вирішили відзначи