Історія

50 років тому
Досягнення п’ятирічки
«Після успішно проведеної семирічки нову трудову п’ятирічку трудящі м. Ковеля зустріли новими досягненнями, невтомно працюючи під гаслами гідної зустрічі 50-річчя Радянської влади і 100-річчя від дня народження В. І. Леніна. Якщо в 1965 р. промислові підприємства міста випустили продукції на 13,4 млн руб., то в 1968 р. – на 37,1 млн руб., тобто, у 2,8 рази більше. А за 10 років в Ковелі введено в експлуатацію сирзавод, крохмальний завод, друкарню і вузол зв’

50 років тому
Під зіркою Ілліча
«З визволенням Західної України від польського панування та утвердженням радянської влади життя в м. Любомлі розквітло в усіх галузях. Якщо в 1959 р. промислові підприємства міста виробили продукції на 275 тис. руб., то в 1968 р. – уже на 500 тис. руб. Понад 100 робітників удостоєні високого звання ударника комуністичної праці. Нарощує врожаї колгосп «Перемога» (з 1968 р. – радгосп «Любомльський) на чолі з М. П. Бугайчуком, якому велику допомогу надав колгосп «Б

Небо плакало за невинно убієнними солдатами, а коли Богослужіння завершилося, рясний дощ припинився…

50 років тому
Механізація лісівників
«Братня допомога народів Радянського Союзу допомогла Маневиччині не лише відбудувати зруйновані війною підприємства, але й оснастити їх новою технікою. Наприклад, лісгосп у 1958-1968 рр. осушив і освоїв 3500 га заболочених земель, механізував вирубку і трелювання лісу, підвезення і навантаження деревини на залізничній станції, а посадку дерев механізовано на 70%».
(«Зоря комунізму», 1968 р.).
На фото з архіву: механізована посадка лісу в Маневицькому лісг

50 років тому
Марксисти з Бубнова
«Після злиття артілі імені Карла Маркса з колгоспом «Правда» в с. Бубнів Горохівського р-ну інтенсифікувалося виробництво сільгосппродукції та набагато ефективніше почали дбати про побутові умови трудящих. За ударну працю механізатор М. Чернишов отримав безкоштовну турпутівку в Москву, а тракторист Л. Головенко – в республіки Закавказзя. Поліпшилася й матеріальна база: в господарстві налічувалося 23 трактори, 15 вантажівок, 12 комбайнів, а вартість людино-дня

60 років тому
Племінні Затурці
«Переконавшись у перевагах колгоспного будівництва, 37 бідняцьких дворів у 1948 р. об’єдналися в артіль. У лютому 1951 р. до колгоспу приєдналася артіль імені Чапаєва села Юзівки, і невдовзі тут нараховувалося вже 780 колгоспників, а коли весною 1958 р. до господарства долучилися селяни з колгоспу «Більшовик» (с. Великий Окорськ), то тут вдалося зібрати по 15,3 центнера зернових із гектара. Тож невдовзі колгосп «Росія» став одним із найкращих в області, а на йог

50 років тому
Кубометри для новобудов
«Після об’єднання в 1960 р. лісгоспу і ліспромгоспу Ратнівський лісгоспзаг запрацював на повну потужність. До нього увійшли 7 лісництв, лісохімічний і смоло-скипидарний заводи, 2 механічні майстерні, автоколона і склад. 735 постійних і 270 сезонних робітників забезпечують усі плани п’ятирічки, а протягом 1965-1968 рр. на новобудови країни відправлено понад 45 тис. кубометрів лісоматеріалів».
(Червоний прапор», 1968 р.).

30 років тому
Перший осередок
«30 жовтня 1988 р. у с. Верба Володимир-Волинського р-ну засновано перший в області осередок Української Гельсінської спілки. Його очолив мешканець цього села Дмитро Себій. Згодом до осередку долучилися відомий у краї незламний борець за незалежність України, колишній політв’язень Микола Коц та учасник національно-визвольних змагань 40-50-их років, колишній політв’язень Мелетій Семенюк. Поява в області перших осередків УГС одразу занепокоїла облуправління КГБ і об

Залишаючи м. Володимир Волинський ще перед масовою втечею обідраних, голодних та деморалізованих вояків Першої кінної армії, її командир Сємьон Будьонний ще не знав: насправді катастрофічна поразка червоних у боях на «польському фронті» завершиться… їхньою спільною з поляками перемогою, котрі зрадили своїх недавніх українських союзників та прирекли УНР на ліквідацію…

30 років тому
Володимир і Клязьма
«У Княжому граді на початку 1998 р. вирішили провести референдум за повернення до історичної назви міста. Замість царського і радянізованого Володимира-Волинського депутати міськради проголосували за рішення про відновлення назви Володимир, адже з нею місто жило до 1795 р, і лише після третього поділу Польщі за наказом імператриці Єкатєріни ІІ, Володимир назвали Володимиром-Волинським, бо в Росії вже було місто Володимир-на-Клязьмі. Але районна рада проголосил