Розмова
з головою Берестечківської міської ОТГ Ігорем Грудзевичем про те, як буде
розвиватися нова об’єднана територіальна громада на межі з Рівненщиною та
Львівщиною із серцем і мозком у Козацькому місті.
Ігор Грудзевич став фактично першим новообраним
головою ОТГ на Волині, який разом із депутатами приступив до роботи одразу
після офіційного оприлюднення результатів волевиявлення громади 25 жовтня 2020
р. Ще 10 листопада тут провели першу сесію, сформували всі органи управління
ОТГ і взялися до роботи.
А ще за місяць відбулася зустріч із Ігорем
Теофіловичем, із яким знайомі дуже давно. Власне, перше і суттєве зауваження:
мешканцям Берестечківської міської ОТГ суттєво поталанило, що вибори виграв
саме він. В усякому випадку, за плечима в досвідченого Ігоря Грудзевича і
потужна наукова робота, і досвід управління великими виробничими
підприємствами, і не лише депутатство в облраді, але й посада голови бюджетної
комісії.
Тому берестечківський голова – людина досвідчена,
вольова і впливова на багатьох рівнях.
Спочатку ми розмовляли про теми стратегічні. Наприклад,
поруч із чудовим собором (збудований завдяки сприянню колишньої народної
депутатки Катерини Ващук і під патронатом екс-президента Леоніда Кучми)
знаходиться мурований римо-католицький
костьол Святої Трійці та споруди монастиря Тринітаріїв при ньому, котрі були
закладені ще в 1711 р. Зрозуміло, що поляки колись возвели цю величну споруду
поруч із полем битви під Берестечком, щоб возвеличити перемогу своїх військ над
козаками гетьмана Богдана Хмельницького, зрадженого татарськими
союзниками… А в Незалежній Україні
Богдан Хмельницький та його козаки і селяни-добровольці – один із символів
нашої державності. Але навіть із огляду
на ці суттєві історичні аспекти, погодьтеся, спокійно дивитися на занедбані
споруди не випадає… Можливо, треба знайти якийсь варіант цивілізованого
відродження цього комплексу, який би в реаліях політики Євросоюзу приносив
користь різним народам із різних країн, але насамперед – мешканцям Козацького
міста?
Щодо «католицького сліду» в історії та сучасності м.
берестечка Ігор Грудзевич пригадав таке:
– Раніше періодично біля каплички, яку збудували на
старому католицькому кладовищі, проводилися Богослужіння. Приїжджав ксьондз,
приходили місцеві віряни цієї гілки християнства… Але ініціатор цих заходів
помер, і останнім часом щось не чути про активність нашої невеличкої
римо-католицької громади. Коли ж ми говоримо про стратегічні перспективи нашого
міста, про ідею реставрації місцевого римо-католицького костьолу, то, можливо,
його слід розглядати вже не тільки як релігійну установу, а як своєрідного
історико-культурного та духовного центру? Щоб там і регулярно Богослужіння проводилися
(не лише святими отцями з РКЦ, але й із УГКЦ), а в інший час кваліфіковані
знавці історії та сучасності проводили змістовні екскурсії?
Ось таким був перший фрагмент нашого діалогу. А
потім перейшли до справ насущних.
–
Зрозуміло, що тривалий час на рівні області Ви були доволі успішною і вагомою
людиною. Не кажу вже про період, коли очолювали бюджетну комісію облради, а
акцентую на багаторічній роботі у виробничій сфері та на науковій ниві… І ось –
доволі несподіване рішення балотуватися на голову Берестечківської ОТГ… Що
стало спонукальним мотивом такого кроку? Бо він, як виявилося, завершився
перемогою!
– Якщо чесно, то мене попросили йти на вибори друзі…
В основному, це знані і шановані місцеві люди: підприємці, фермери, деякі
голови сільрад, навіть керівництво колишнього району… Чув чимало слів підтримки
і від звичайних мешканців нашого славного міста та поближніх сіл… Взагалі, спочатку думав, що лише
зареєструюся, а потім подивимося… Якщо виникне якась молода та перспективна
кандидатура, то зніму свою на його (чи її) користь, і далі працюватимемо в
одній команді. Але таких не виявилося. Тому й пройшов цей шлях сповна.
Конкуренти були сильними, але більшість виборців підтримали мою кандидатуру.
Ось так і переміг, хоч і з не дуже великою перевагою.
–
І ось Ви отримали повноваження…
– Повірте, я знаю, що робити на цій посаді! І вмію
повністю віддаватися справі, якою займаюся.
–
Чим зайнялися насамперед?
– Одними з перших в області ми провели сесію. Бо я
чітко знаю, що в результаті реформи місцевої влади, коли повноваження
переходять від сільрад до укрупнених ОТГ, ні на день не має зупинятися надання
послуг громадянам. Наприклад, довідки, які люди раніше отримували в своїй
сільраді, буквально наступного дня могли їх отримати вже у нас. Це так здається,
що довідки – це не важливо. Насправді в державі така бюрократична машина, що
вони потрібні постійно… Ми також призначили старост, вони відновили прийоми
громадян, повністю включилися в повсякденну роботу. Є й заступники голови з
чітким колом повноважень та відповідальності. Словом, у Берестечку все працює.
–
Вам ніхто не повірить, що все безхмарно!
– А я такого й не казав! Головне – бюджетні питання.
Бо ж створення великої об’єднаної територіальної громади – це не просто
арифметичне додавання всіх сільрад, які зараз до нас входять. Це складніший
процес. Так, держава розширила наші функції, в певних сферах додала
фінансування (наприклад, освітня субвенція), але «вузьких місць» немало…
–
Недавно голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко визнав, що бюджет 2021 року
буде складним… А що на рівні Берестечківської ОТГ?
– Розумієте, в одній ОТГ комунізм побудувати
неможливо! Коли в цілій країні важка фінансово-економічна ситуація, коли в нас
війна і пандемія до того всього, то про яке велике благополуччя ми можемо
мріяти? Буде дуже складно, мабуть,
зменшаться дотації та субвенції…
Особливо з бюджетом розвитку, з інвестуванням капітальних видатків, які
працюватимуть на майбутнє, наступного року, думаю, треба буде залишатися
реалістами… З другого боку, сидіти склавши руки теж не можна.
–
А за рахунок чого ж поповнити місцеву казну? І якщо неможливо «побудувати
комунізм», то, може, спробувати «побудувати капіталізм»?
– Ого! Капіталізм у Берестечку?! Я розумію, що це
жарт, тому належним чином його… А як поповнити надходження в бюджет? Треба
покращити дисципліну платників податків. Плюс до цього, є певні проблеми з
легалізацією найманих працівників. З висоти області, може, це не так помітно, а
в нашому місті чи навколишніх селах усі добре знають, хто, де і на яких умовах
працює… Тому я вже публічно заявляв і зараз повторю: всі повинні платити
податки і всі працівники мають бути офіційно працевлаштовані. А перевірити нам
дуже просто, ми ж тут усі живемо і працюємо. Причому, своєрідними «податковими
агентами» повинні і працівники виконавчих органів ОТГ, і навіть депутати. Чому?
Бо як недоберемо податків, то доведеться знову економити. В тому числі і
зарплати бюджетникам скорочувати… Все просто.
–
ОК. Трохи про політику. В багатьох ОТГ, особливо біля м. Луцька, партійні
пристрасті аж через вінця переливаються… Ділять усе і всіх. А в Берестечку на
сесію теж депутати з прапорцями приходять?
– Хто забороняє займатися політикою? Ніхто. Але ми в
міськраді домовилися, що в нас партія одна – Берестечко! Вибори закінчилися,
треба працювати, а не обіцяти і критикувати. З іншого боку, я ж як голова не
маю права не дозволяти депутатам заявляти якісь політичні гасла? І не буду.
Проте наразі в нашій ОТГ жодної фракції не сформовано. Хоча є представники і
«Свободи», і «За майбутнє», і Аграрної партії України, і «Батьківщини», і
навіть два самовисуванці. Власне, якщо й виникнуть фракції, то що зміниться?
Всі партії ж проукраїнські. Знаєте, в політиці кожна політична сила стверджує,
що особливим чином любить Україну, але деякі, правда, через Москву, інші –
через інші столиці… Для мене ж любити Україну – це не ходити з прапорами, а
працювати там, де принесеш собі, родині, рідній землі і державі найбільше
користі. І – захищати це все.
До речі, в релігіях ще ж схожа ситуація. Кожна конфесія
намагається переконати, що її шлях до господа – найканонічніший і найпряміший,
одні орієнтуються на Ватикан, другі – на Москву, а ще хтось стверджує, що
напряму з Господом – найкращий контакт. Я не буду дискутувати, бо в кожного
свій шлях, тільки головне, щоб він не розходився з інтересами нашої держави та
її громадян!
–
Ви вже розподілили повноваження між заступниками?
– Звичайно, вони вже працюють у поті чола! Так само
без проблем обрали депутати й секретаря ради. І старост, як я вже казав, також…
Чесно кажучи, мене дивує ситуація в деяких ОТГ, де ніяк не можуть вирішити ці
прості кадрові питання. Де написано, що кандидатури старост, наприклад, треба
обговорювати з громадськістю чи проводити якесь партійне чи рейтингове
оцінювання? Закон каже, що представляє кандидатуру голова. Я представив,
депутати підтримали. От і все.
–
Ви вже вкотре згадуєте про старост…
– Бо це ключові фігури в новій моделі
самоврядування. Звичайно, в кожній колишній сільраді, щоб староста був «свій»,
але це навіть арифметично неможливо! Бо вони охоплюють по 5-6 сіл із різних
сільрад… Тож роботи у старост багато. Нехай працюють. Не справляться, будемо
робити кадрові висновки. Справляться – отримають відзнаку.
–
Щодо приміщень, які вивільнилися… Яка їхня доля?
– А тут немає загальної формули, як діяти. Треба
підходити індивідуально. Бо приміщення одне від одного відрізняються…
Наприклад, є дві колишніх сільради, котрі просто орендували певні площі в
іншого власника. Тут узагалі ніяких проблем немає: вони віддали майно
власникові і пішли. Є приміщення, які
перебувають мало не в аварійному стані і потребують капітального ремонту, чим
доведеться займатися. А є й такі, де споруди просто чудові і будуть
використовуватися й надалі. Наприклад, у Пісках біля Берестечка плануємо
розмістити бібліотеку, щоб тут вивільнити певні площі. Словом, великих проблем
у цьому плані не бачу. Взагалі, староста, діловод-адміністратор, у принципі,
багатьох кімнат не потребують. Вони забезпечені зв’язком, технікою, меблями,
згодом вони зможуть підключитися до ЦНАПу.
–
Сільську школу яка влада не приходила, кожна в спокої не залишала. Як правило,
скорочували кількість навчальних закладів під гаслом «оптимізації». І неминуче
виникала проблема «Шкільних автобусів». У Берестечківській ОТГ вона існує?
– Кожна із 5 шкіл І-ІІІ ступенів забезпечена
«Шкільним автобусом». Тут ніяких проблем… А от про закриття шкіл я категорично
навіть говорити не хочу, вірите?! Десь обронив фразу «оптимізація шкіл», так у
соцмережах такий ґвалт здійснявся… Офіційно заявляю: як мінімум до 1 вересня
2021 р. це питання взагалі не розглядається, тому нічого не змінюється. Повне
фінансування цих закладів закладено в бюджеті на наступний рік, і ніхто ніяких
скорочень не планує. І по дитячих садочках, яких у нас 5, аналогічна ситуація.
Правда, можливо, переглянемо співвідношення співфінансування. Бо в одному
батьки платили 70% вартості, а 30% – громада, а десь 50 на 50… Тому логічно,
щоб по всій ОТГ були єдині правила гри.
–
Коронавірус розкрив багато проблем у медицині. І не тільки… Наприклад, колишня
центральна лікарня в м. ківерці опинилася біля розбитого корита. Район не буде
її фінансувати, а старе керівництво місцевої ОТГ обіцяло покривати лише
зарплату персоналові… А що у вас?
– Є міська лікарня, яка і раніше фінансувалася з
районного бюджету, і надалі нічого не зміниться. Тільки замість Горохівського
р-ну буде Луцький… Щодо ФАПів, то по всіх віддалених селах ми їх збережемо і
навіть виведемо на якісніший рівень (ремонт, оснащення тощо). Перспективно
виглядає дозвіл відкривати у ФАПах аптечні пункти: це можуть бути значні
надходження на розвиток цієї ланки первинної медицини. А от подальше існування
ФАПу, наприклад, у с. Старики, яке фактично межує з містом, викликає питання.
Так само в Пісках чи Кутрові… Будуть працювати і всі 3 амбулаторії: в
Берестечку, Лобачівці і Перемилі.
Ми ще довго розмовляли з Ігорем Грудзевичем про
справи насущні. І про перспективи розвитку Козацького міста, яке, врешті-решт,
має з етапу стагнації перейти до епохи розвитку. І виникло тверде переконання,
що новообраній владі цієї прикордонної ОТГ все вдасться, і Берестечко стане
одним із найкращих міст не лише Волині, але й України.
Для цього треба і мало, і багато: напружено
попрацювати наступних 5 років.
Інтерв’ю
вів Володимир ДАНИЛЮК.
На
фото Романа УСТИМЧУКА: Ігор Грудзевич.