«Волинська газета» започатковує цикл виступів і звітів керівників обласної ради та представників усіх депутатських фракцій органу самоврядування нашої області. Сьогодні пропонуємо увазі найголовніше, що пролунало в програмі «Час діяти» на радіо «Луцьк» та волинському обласному радіо.
З головою депутатської фракції Політичної партії «Наш край» Святославом Кравчуком спілкувалася журналіст і ведуча Оксана Кривцун.
– Політична сила, яку я представляю, є молодою силою. Як на загальноукраїнському, так і на обласному рівні та рівнях інших місцевих рад, – наголосив Святослав Крвчук. – Ми йшли до людей не з якимись політичними гаслами, які стосувалися тих чи інших моментів загальноукраїнського рівня, а з конкретними проблемами, які вирішували і будемо вирішувати на місцевому рівні на користь людей, що проживають на Волині. Це, насамперед, проблема низької заробітної плати або невчасної її виплати, створення нових робочих місць. Сільський товаровиробник також давно потребує дієвішої підтримки. Крім цього, всіх нас турбує проблема, коли люди фактично не можуть утримувати свої помешкання через багатократне підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, енергоносії та воду: вона теж далека від вирішення. Взагалі, наша політична сила асоціює себе з конкретними справами щодо поліпшення життя простих людей, і робить усе можливе для цього. Тому й часто підтримували раціональні пропозиції від інших політичних сил, якщо вони виявлялися корисними для територіальної громади Волині.
На жаль, зробити вдалося небагато, щоб вирішити все з наміченого. Насамперед це стосується проблеми безробіття. Не все добре і надвисокими тарифами… Хоча, ми сьогодні бачимо, що уряд певною мірою пом’якшив сильний ціновий удар, який припав на долю людей, запровадивши систему субсидій.
– Невелика фракція «Нашого краю» – лише чотири депутати – впливає на якість роботи ради?
– Я б не сказав, що ми кардинально впливаємо на ту чи іншу ситуацію. Але переконаний, що своєю ініціативою, своїми публічними виступами, своєю роботою в профільних комісіях ми досягнули багато. Бо сесійні засідання, це як вершина айсбергу: там зазвичай голосують у 90% випадків за ті проекти, які напрацьовані в комісіях. Ми вважаємо, що робота депутатів від «Нашого краю» в комісіях є ефективною, тим паче, що наш колега Роман Микитюк очолює комісію по зовнішньоекономічних зносинах. Ми також працюємо в напрямках освіти, медицини та майнових прав: а це те, що реально впливає на життя територіальної громади. Тому я переконаний, що незалежно від кількісного складу ми таки вносимо свою краплинку в акумулювання тих рішень, які ефективно працюватимуть на користь усіх волинян.
– Святославе Євгеновичу, роботу облради сьомого скликання можна розділити на декілька блоків, довкола яких розгорталися найгарячіші дискусії. Один із них – комунальне майно. Ви особисто якраз входити в таку профільну комісію, а під час однієї з сесій виступили за кардинальну зміну механізму призначення керівників комунальних закладів області. Чому?
– Ми всі цілком слушно критикуємо попередню владу за те, що вона призначала тільки таких керівників установ та організацій, які їй віддано служили. Ми ж про це не забули! Так відбувалося, і коли до влади приходила «Наша Україна», Партія регіонів чи якась інша партія… Керівники комунальних організацій внаслідок тиску з боку адміністрації фактично були змушеними виконувати ті чи інші вказівки з політичного «переконання» членів своїх трудових колективів. Тому я цілком погоджуюся з головою облради Ігорем Палицею, який сказав, що очолювати комунальні структури повинні лише професіонали, здатні працювати на користь своїм колективам та всієї волинської громади.
На жаль, поки що я реалізації цих прагнень не бачу. Призначення керівників іде фактично за тим самим сценарієм, що й раніше. Тому я на сесії й запропонував, щоб такі призначення відбувалися прозоро, з користю для трудових колективів та всіх волинян. Насамперед треба створити відповідні комісії, сама процедура має бути чітко виписана та затверджена на сесії облради, кожну кандидатуру повинна публічно обговорити громадськість області. Я особливо звертаю увагу на необхідності створення таких комісій, бо в них повинні обов’язково бути представники недержавних громадських організацій, трудових колективів, представники облдержадміністрації відповідного профілю і, звичайно, депутати облради. І всі кандидатури повинні обговорюватися та призначатися прозоро і колегіально. Тоді, я повністю в цьому переконаний, новопризначений керівник зможе стати ефективним менеджером та людиною, яка результативно очолюватиме колектив і приноситиме користь волинській громаді. Наразі, на превеликий жаль, рішення, які приймаються на певних комісіях, з моєї точки зору, є не завжди об’єктивними, і є випадки, коли в доцільності призначення тих чи інших керівників я глибоко сумніваюся, що вони зможуть добре працювати. Я дуже не хотів би, щоб продовжувалася така ситуація, коли трудовий колектив говорить одне, облдержадміністрація друге, облрада третє, а депутатська комісія з призначення – взагалі щось четверте! І наприкінці цього всього не може бути, щоб хтось просто стукнув кулаком по столу, постановивши, що буде так, а не так. Всі призначення повинні відбуватися не за протеже якоїсь особи чи партії, а на підставі відповідності кваліфікаційним вимогам та рівня довіри з боку трудового колективу. Хоча я переконаний і в іншому: не завжди висуванець трудового колективу може бути ефективним менеджером. Бо в такому разі він буде прибічником певної категорії своїх прибічників, і не працюватиме на користь усіх, хто там трудиться, а також – всіх волинян. Кращу кандидатуру керівника, до речі, часом можна знайти і з іншого середовища, і навіть не з нашої області.
– Тимчасова комісія облради розпочала перевірки комунальних підприємств, яких на Волині понад сотня. Перевірять усіх чи вибірково?
– В силу певних причин ця комісія всіх не перевірить. Думаю, зосередить свою увагу на пріоритетних галузях. Треба, переконаний, серйозно проаналізувати роботу обох наших санаторіїв – «Проліска» і «Лісової пісні», бо «Турію» недавно передано військовому ліцеєві. На жаль, тут є багато питань… Але я так само не хотів би, щоб із причин, які мають мале відношення до суті проблеми, хтось намагався вирішувати «кадрове питання» зі своїх власних інтересів. Знаєте, дуже легко розірвати контракт із одним та укласти з іншим. А хто буде відповідати за результат попередньої роботи? За результат наступної? Не станеться, що новопризначений керівник після закінчення повноважень цієї облради просто приведе установу до банкрутства, нні за що не відповідатиме, і нікого крайніх теж не знайти?!
– А ще треба проаналізувати доцільність існування тих чи інших комунальних установ. Можливо, якісь треба об’єднати, а якісь – взагалі ліквідувати? Тоді ми зможемо визначити пріоритети і контролювати їх.
– Візьмемо для прикладу «Волиньприродресурс», довкола якого і на сесіях поламано чимало стріл. Важко народжувалося воно, гаряче дискутувалося, і, як виявилося, багато ініціатив взагалі не підтримується…
«Волиньприродресурс» і створювалося тому, що депутати побачили, як на рівні держави нічого не робиться для приведення до норм законодавства видобутку корисних копалин в тому чи іншому регіоні. Ми говоримо не лише про бурштин, але й про ліси, пісок, щебінь, навіть газ… То в Локачинському районі, де є проблеми для людей внаслідок видобутку газу, то в іншому, де хтось незаконно копає пісок, періодично виникають збурення населення. Доходить аж до акцій протесту. Але то хтось щось вирішить, то пообіцяє, і соціальна напруга знімається. Але каталізатором виникнення «Волиньприродресурсу» став, звичайно, незаконний видобуток бурштину. Він набрав масштабів екологічної та економічної катастрофи, бо тут є дві основні складові. По-перше, стан території після того, як там викопали весь «сонячний камінь». По-друге, фінансовий ресурс, який область не отримує через незаконний промисел. Тому я не розумію, чому центральні відомства та влада навіть на рівні Президента не здійснюють ніяких заходів для вирішення «бурштинової проблеми». Бо бурштин добувають і в країнах Балтії, і в Польщі, але – на основі закону. Там живуть такі самі люди, як і ми, українці. То чому там порядок, а в нас – зовсім інша ситуація? Тому депутати облради і створили своє комунальне підприємство, щоб хоча б на рівні області запровадити такі умови поводження з видобутком корисних копалин, аби хоча б частина надр залишилася нащадкам. Вже не про гроші в бюджет навіть ідеться, а про припинення анархії в місцях видобутку бурштину! Що залишиться замість лісів та озер? Пустеля?!
Тому ми й створили «Волиньприродресурс». І ще для того, аби кожен бажаючий не їздив у Київ за дозволами на видобуток із нашої землі тих чи інших копалин, а щоб територіальна громада мала вплив на вирішення цих питань. Прекрасно розумію, що не треба повністю забороняти добувати нафту, газ, бурштин чи пісок. Але все має відбуватися цивілізовано. та з користю для всіх волинян. Бо ж, погодьтеся, це ненормально, коли житель поліського села заявляє права на волинський бурштин і чомусь вважає, що такого права не повинен мати, наприклад, житель Володимира-Волинського чи Ковеля. Має так бути: користь від видобутку повинні отримати кожен житель тієї чи іншої громади, який займається цим промислом, місцева влада, але якась копійка повинна йти на розвиток району та області. І такий справедливий розподіл слід напрацювати.
– Рік пройшов, а цих життєво необхідних правил нема…
– Вже понад 6 місяців голова облради Ігор Палиця оббиває пороги найвищих київських кабінетів, але ніхто не хоче давати ліцензію на роботу підприємства «Волиньприродресурс». Хтось дуже не хоче, щоб воно запрацювало…
Облрада не надає дозволів на видобуток корисних копалин і розробку надр для фірм, які не зареєстровані на Волині? Це принципова позиція і «Нашого краю»?
Так, це принципово. Я взагалі виступаю за те, що підприємства, які реально працюють у тому чи іншому місті або селі, повинні реєструватися за місцем фактично перебування. І податки сплачувати саме в цю громаду. Хіба це правильно, що, наприклад, обласна філія «Укртелекому» всі гроші перераховує в Київ, звідки назад повертається лише малесенька часточка? І чому ми повинні дозволяти проводити дослідження «Укргазвидобуванню», яке багато років працює в Локачинському районі, отримує шалені прибутки, а користі Волині від цього всього – нуль, бо всі гроші йдуть у «стольний град» Львів?! Одні лише збитки… В школах на 10 тисяч гривень поставили вікон, а доріг знищили на мільйони… Я вже не кажу про жахливі екологічні проблеми, забруднення повітря… За що люди повинні страждати? Тому ми й не голосуємо за нові дозволи, доки не зміняться правила гри. Позиція і голови облради Ігоря Палиці, і більшості депутатів облради проста і зрозуміла: зареєструй фірму на Волині, плати тут податки, а тоді проси дозвіл на видобуток, після отримання якого ми всі створимо максимум комфорту для подальшої роботи.
– То чого більше в роботі цієї каденції облради? Політики чи раціоналізму? Ви ж депутат не першого скликання, маєте з чим порівняти.
–Явної політики поменшало. Вона є, але прикрита різноманітними «благими намірами». Думаю, що політичний присмак присутній чи не в кожному депутатському рішенні. Він не стоїть на першому плані, але відчувається… Порівняно з роком минулим робота облради загалом стала ефективнішою. Можливо, це пояснюється великою фракційною дисципліною? Може, краще працюють комісії? А, може, і одне, друге і навіть ще інші компоненти?
Підготував Сергій ШРАМЧУК.
На фото: Святослав КРАВЧУК.