«Гумор – це здатність бачити три сторони однієї медалі». Нед Рорем.
* * *
В школу замість дитини
Травень. Батько, який рідко цікавився шкільними успіхами свого сина, запитує сина:
– Ти сьогодні йдеш до школи?
– Ні…
– Чому це?!
– Учителька просила, щоб сьогодні прийшов ти або мама…
* * *
Трамвайна ідентифікація
Зайшла в трамвай жінка. Всередині сидить чоловік. Вона стала біля незнайомця, той рвучко підвівся і запропонував їй своє місце. Вона сіла:
– Ви, мабуть, зі Львова?
– А як Ви дізналися?
– Ось, наприклад, жінці місце звільнили…
– А Ви, вочевидь, із Києва?
– Звідки дізналися?
– Та Ви навіть «Дякую!» не сказали!
* * *
Зграя друзів
У лісі Заєць святкує ювілей. Усі звірі по черзі його вітають. Хтось особисто, більшість – дистанційно.
Вовки зібралися, подумали, і також вирішили привітати ювіляра. Побажали довгих років життя, хорошого здоров’я і щастя в особистому житті. Але як підписати?
Варіантів було два: «Зграя Вовків» і «Група друзів».
Довго думали, сперечалися, нарешті знайшли компроміс: «Зграя друзів».
* * *
Непереможна кицька
Одеситка приходить у гості до давньої знайомої, в якої дуже довго не була. А та сидить сумна, за голову взялася, ледь не плаче.
– В чому справа?
– У нас вдома все жахливо. Два місяці тому взяли кішку в хату. Жахлива істота: вночі голосно м’явкала, вдень з’їдала все на столі і цілодобового гадила, де їй заманеться. Чоловік вивіз в інший кінець міста, повернулася. І не сама, а з трьома котами! Але все сьогодні має змінитися. Мій чоловік моряк, сьогодні вранці вийшов у море, де він ту гидотну істоту планував викинути прямо в воду…
– Ну, так все ж нормалізувалося! Чого сумуєш?
– Та нормально все, нормально. Але в обід кішка прийшла додому, а чоловік навіть на есемески не відповідає…
* * *
Доярка і корова
Молода колгоспна доярка після нічної гульби з бригадиром таки прийшла вранці на ферму, щоб доїти корів. Голова болить, руки тремтять, навіть порожнє відро двічі падало, вим’я з рук вислизає…
Досвідченій корові це все набридло. Повернулася і каже:
– Ти хоч мене за вим’я тримай, а я почну підстрибувати…
* * *
Рай для чиновника
У Рай небіжчики як потрапляють? Без одягу і документів. Як розрізнити, де хто? Ось, наприклад, крокує відомий народний артист. Його Апостол Петро зупиняє:
– Ви хто?
– Я знаменитий оперний співак! Мене всі знають!
– Чим доведете?
– Можу прямо зараз виконати свій улюблений музичний твір!
Заспівав, довів, його пропустили в Рай.
Наступний крокує. Каже, що заслужений художник. Чим підтвердить? Одразу на аркуші паперу намалював голуба миру, ідентифікація відбулася, пропустили.
Іде третій.
– А Ви хто?
– Я відповідальний працівник міністерства культури!
– Чим доведете?
– Чому я маю доводити?! Я тридцять років на керівній посаді, мене вся галузь знає і шанує!
– Цього замало… От, наприклад, можете сказати, хто перед Вами потрапив у Рай?
– Звичайно, що не можу! Бо через мої руки стільки тих народних і заслужених пройшло, що я вже з ліку збився…
– А, зрозуміло, Ви справді чиновник від культури. Проходьте, будь ласка, Вас там чекають…
* * *
«Сірий» унітаз
З подання для нагородження військовослужбовця. Спочатку звання, посада, потім прізвище, ім’я та по-батькові. Потім мотивація, чому заслуговує на орден:
«…крім усього іншого, снайпер Іван Петрук проявив солдатську кмітливість та винахідливість. Замість того, щоб, ризикуючи власним життям, щоночі висуватися в «сіру зону», він там розмістив новий унітаз, і протягом тижня ліквідував біля нього 7 окупантів!».
Підготував Іван ЛІАН.
На фото: карикатури журналу «Перець».