«Здатність посміхнутися там, де всі в розпачі – це рідкісний дар, яким володіють справжні сміливці!». Остап Вишня.
* * *
Знання про незнання

Школяр після уроку географії вдома запитує:
– Тату, а правда, що в Індії чоловік до шлюбу не знає, хто його дружина?
Батько-науковець, зітхаючи:
– Та виходить, що у нас теж так… Тому й мови наші зі спільного індоєвропейського кореня…
* * *
Скроплена сковорідка

Жінка на сповіді:
– Отче, чоловік зраджує. Порадьте, що робити?
Панотець був не в доброму гуморі:
– Скропи сковорідку святою водою і наверни його на шлях праведний.
* * *
Справжній джентльмен
Запитання до Вірменського радіо від слухачки з України:
– А який чоловік вважається ідеальним джентельменом?
Відповідь із Єревана:
«Справжній джентльмен той, який виходить з машини і каже: «Кохана, ти ідеально припаркувалася, а цей чужий «Лексус» уже був прим’ятий, і кіт давно здох, та й берізка на клумбі до біса не потрібна!».
* * *
Неповне обнулення

Розмова подружжя після тривалого шлюбу і напередодні розлучення:
Він:
– Дорога, давай нарешті обнулимо наші відносини!
Вона:
– Забудемо всі образи і минуле?
Він:
– Забудемо, що знаємо один одного.
Вона:
– А діти?
Він:
– Пропоную їх залишити тобі як живе нагадування про наші найкращі спільні роки…
* * *
Дор блю
З-за кордону нарешті повернулася заробітчанка, яка звикла до супермаркетів і екзотичної їжі. Пішла за покупками в сільську крамницю:
– У вас є дор блю?
Продавчиня:
– А що це?
Жіночка:
– Це сир з синьою цвіллю!
Відповідь була вичерпною:
– Сиру немає. Є сосиски дор блю і риба холодного копчення дор блю!
* * *
Рай по-російськи
«Хороші росіяни» зустрілися в Польщі і розмірковують, що воно буде, коли путін копита відкине, і виникне можливість приїхати «на болота» оча б на екскурсію.
– Наші недруги кажуть, що кожен грішний росіянин після смерті одразу знову потрапляє в… росію!
– А куди ж потрапляють праведники?
– Теж туди, але їм спочатку кажуть, що це рай. І їх там зустрічає владімір владіміравіч з охороною чекістів!
* * *
Самоізоляція не спрацювала

Відбулася реінкарнація, і «герої» «громадянської війни» в росії воскресли. Тож комдив васілій чапаєв і його ординарець пєтька зустрілися, випили та й почали філософствувати. Підлеглий раптом запитує в командира:
– Васілій іванавіч, а что с полавцамі і пєчєнєгамі случілась? Пачєму ані вимєрлі і нє васкрєслі?
– Патаму чта рєжима самаізаляціі нє саблюдали!
– Ат каранавіруса?
– Ат нас, салдатік, ат нас…
Підготував Іван ЛІАН.
Карикатури з журналу «Перець» різних років.

