Вони чатують і на зарплатні картки, і на грошові перекази за віртуальний товар.
На вашу думку, Інтернет – добро чи зло? Відразу й не відповіси. Бо ті, в кого він є, вже не уявляють життя без можливості знайти що хочеш і коли хочеш. А наскільки важливий Інтернет, коли є родичі-друзі за кордоном: можна за десятки тисяч кілометрів перенестися, не виходячи з дому.
Одначе в кожній бочці меду обов’язково знайдеться ложка дьогтю. А коли той «мед» упереміш із грішми, то дьогтю тут – ложок не вистачить!
Заробили на одній букві
Як показує життя і підтверджує правоохоронна статистика, шахраї настільки «обжилися» у всесвітній павутині, що тільки й дивись, як би до них на гачок не потрапити. Від початку року тільки офіційних звернень до волинської міліції надійшло до десятка. Тож можна лише уявити, скільки насправді було людей, котрі потрапили в тенета віртуальних злочинців.
До прикладу – справа, що її не так давно розглядали у прокуратурі м. Луцька. Волинянам на мобільний телефон надходило повідомлення нібито від банку, куди переводили їхню зарплату. Фінансова установа в тексті SMS пропонувала отримати можливість вільного доступу та операцій із коштами, які зберігалися на зарплатній картці. Для того потрібно було знайти необхідну інформацію на сайті фінустанови, ввівши, окрім особистих даних, пін-код зарплатної картки. А ось тут – і весь «прикол». Бо в інтернет-адресі знаного на Волині банку шахраї замість bank написали dank. Навіть помітивши різницю в одну літеру, людина не могла достеменно знати, чи це помилка банківських програмістів, шахрайський трюк, чи просто виробнича необхідність. От і заходили громадяни на сайт, спеціально створений злочинцями, вводили всю інформацію про себе, називали секретний код. Аферистам тільки того й треба було. Єдине, що лишалося доробити, – піти до найближчого банкомата і зняти все, що довірливий громадянин заощадив.
Зранку гроші, ввечері… дуля!
Ще частіше в тенета шахраїв потрапляють через інтернет-магазини. У всесвітній мережі постійно виникають сайти купівлі-продажу, котрі, видуривши у людей гроші, невдовзі зникають, а через трохи з’являються під новою назвою.
Проте й ті сайти, що діють давно та мають хорошу репутацію, не дають гарантії безпеки. Вони, навіть якби й хотіли, не можуть контролювати, хто і які пропозиії виставляє на лотах та наскільки добросовісно працює потім із клієнтами.
На підтвердження – випадок, що не так давно стався із жителем Володимира-Волинського Сергієм. Як повідомляє сектор зв’язків із громадськістю УМВСУ у Волинській області, 42-річний чоловік вирішив так само, як багато його знайомих, придбати автомобіль через Інтернет. Сайт для того обрав теж «перевірений». Підшукавши оптимальний варіант, зв’язався з власником, котрий був із Дніпропетровська. Обумовивши всі нюанси, партнери дійшли згоди, й продавець зажадав передоплати. Можна було б і відмовитися. Але «небита, нефарбована, за прийнятну ціну» – пропозиція надто заманлива. Тож Сергій зголосився перерахувати завдаток на вказаний продавцем банківський рахунок. А потім, як самі розумієте, – ні машини, ні грошей.
Та найбільше люди «ведуться» на дешеву побутову техніку, ноутбуки, мобілки. Аби рибка з гачка не зіскочила, шахраї дають реальні номери своїх мобільних, телефоном консультують щодо потрібного варіанта. Таким чином, наприклад, мешканець Рожища замість зекономити позбувся кровно зароблених 40 тис. грн, котрі перерахував псевдопродавцям за побутову техніку.
«Покарати» не означає «повернути»
У подібній ситуації радує лише те, що, попри віру злочинців у свою безкарність, їх хоча не завжди, та все-таки вдається притягнути до відповідальності. Так, як це сталося із лучанином Георгієм.
За словами старшого прокурора прокуратури м. Луцька Зої Свириденко, яка підтримувала державне обвинувачення в цій справі, 32-річний чоловік уже мав досвід у сфері шахрайства. У 2004-му він попався на підробці документів. А торік знову був викритий – тепер уже тому, що став видурювати в людей гроші за посередництвом Інтернету. Та позаяк має двох неповнолітніх дітей, від покарання був звільнений на підставі амністії.
Діяв до банального просто: подавав на сайтах інформацію щодо продажу побутової чи комп’ютерної техніки за відверто смішну ціну. До прикладу, ноутбук пропонував за 199 грн – заманливо, чи не так?
От і велися люди, забувши сто разів перевірену аксіому про безкоштовний сир і мишоловку. Серед таких любителів халяви – мешканка Херсона, котра, зрозумівши, що її ошукали, звернулася із заявою у Луцький міськвідділ міліції. Звідки дізналася адресу шахрая? Через банківський рахунок, на який свого часу переказала гроші за ноутбук.
Як підтверджують правоохоронці, в такого виду злочинах банківські рахунки, чеки та номери мобільних саме і є тією доказовою базою, завдяки котрій вдається вийти на злочинців та довести їхню причетність до злочину.
Так сталося і в ситуації з Георгієм. До речі, зазначає Зоя Свириденко, чоловік навіть не заперечував своєї причетності до протиправних дій. Перебуваючи на підписці про невиїзд, сумлінно приходив на судові слухання. Був більш ніж упевнений у тому, що все це зійде йому з рук. Та не так сталося, як гадалося.
У процесі розслідування справи про інтернет-шахрайства стало відомо, що Георгій видурював гроші й без посередництва Інтернету. Паралельно він знайомився з жінками, налагоджував дружні стосунки й під різними приводами видурював у них гроші.
Та коли представниці слабкої статі з’ясовували, що їх відверто ошукали, зверталися в міліцію, а потім на суді вимагали суворо покарати Георгія, котрий так цинічно користувався жіночою довірливістю.
Словом, інтернет-злочинців вивести на чисту воду вдається, проте не завжди. А якщо й вдається, то в разі завдання незначної шкоди потерпілому максимум, який передбачає ст. 190 Кримінального кодексу України («Шахрайство»), – позбавлення волі строком на три роки. Тільки коли ви лишилися без десятків тисяч гривень, злочинець може сісти на 3-8 років. А за умови, що у справі фігуруватимуть сотні тисяч видурених гривень, у шахрая можуть конфіскувати майно та присудити від 5 до 12 років ув’язнення.
Отож, тільки особиста пильність може допомогти відрізнити зерно від полови.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.