Його сокири подаровані генералу і дипломату Валерію Залужному та експрем’єру Великої Британії Борісу Джонсону!
Волинянин Павло Скшетуський – ветеран батальйону імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Патріот пройшов Революцію Гідності, бойові дії в зоні Антитерористичної операції, після поранення звільнився з військової служби і створив власний бізнес. Це не просто майстерня, а простір, де ковальство – це і ремесло, і спосіб відновлення, і можливість підтримати інших ветеранів.
Західне територіальне управління Національної гвардії України поширило матеріал про цю легендарну і творчу людину, а пресофіцер Віталій Михальчук допоміг сконтактувати, щоб отримати додаткову, надважливу інформацію.
Отже, бойовий шлях сержант Павло Скшетуський розпочав поблизу Слов’янська на Донеччині. Разом зі своїм підрозділом обороняв Дебальцево, Попасну, Станицю Луганську та Світлодарськ.
На війні в його долі відбулося багато важливих і незабутніх подій. Але він воліє пригадувати щось позитивне. Наприклад, цікавою є історія його позивного.
Фаховий медик приїхав на Майдан у Другу сотню, де й прижився позивний… «Пілюлькін». Спочатку дивувався, а потім звик і навіть дуже гордився!
«Доків» дуже багато, а от «Пілюлькін» у медицині я був чи не один-єдиний. Згодом дізнався, що в «Айдарі» щось подібне було, але потім уточнив: там бойовий медик мав позивний «Пілюля»!
Після кількох років служби воїн повернувся до цивільного життя, однак, потребував справи, яка допоможе знайти внутрішню рівновагу після пережитого на війні.
«При звільненні за станом здоров’я мені хлопці подарували сокиру. Цей виріб дуже зацікавив, вирішив зайнятися ковальською справою. Спочатку – це було як захоплення та можливість відволіктися, згодом як повноцінна справа, що об’єднала творчість, працю та підтримку побратимів. Виклав фото своїх виробів у соцмережі. Люди почали писати, цікавитися, чи можна придбати. Тоді й з’явилися перші замовлення», – пригадує ветеран Нацгвардії.
Перші ножі, сокири та мечі Павло Скшетуський виготовляв у невеликому приміщенні. Він мріяв про власну майстерню – простір, де можна працювати і створювати речі зі змістом. Згодом придбав земельну ділянку, однак, повномасштабне вторгнення рашистів змінило всі плани.
«Тільки налагодив справу та процес роботи, і знову сусіди нехороші полізли на нашу землю. Відповідно, згуртувалися люди, сформували загони Самооборони і разом із Силами оборони України налагодили справи тут, на Волині. На Київщині також брав участь у звільненні населених пунктів, а опісля знову повернувся в майстерню до улюбленої справи», – розповів пресслужбі нацгвардійців Павло Скшетуський.
Його вироби ставали лотами благодійних аукціонів, завдяки яким для українських захисників вдавалося купувати автомобілі, спорядження та медичну допомогу. Одна з сокир майстра допомогла отримати для військових позашляховик, інші вироби стали символічними подарунками для благодійників.
«Коли дізнався, що моя сокира стала подарунком для колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Боріса Джонсона, відчув не лише гордість за свою працю, а й за всю Україну. У кожному ударі молота, у кожній деталі – наша історія, боротьба і незламність», – говорить майстер-ветеран Павло Скшетуський.
Зізнається, що на берегах Туманного Альбіону може знаходитися і ще його раритетна сокира. Побратими, зокрема, колишній майданний сотник із позивним «Дев’ятий», розповів, що вручив його недавньому Головнокомандувачу Збройних Сил України генералу Валерію Залужному, який наразі працює на посаді українського посла в Великій Британії.
У 2023 році наш герой став переможцем грантової програми Українського ветеранського фонду «Варто почати власну справу». Отримані кошти він вклав у будівництво нової майстерні в Луцькому районі, створеної за старовинною технологією «глиночурка», та закупив професійне обладнання.
Сьогодні його майстерня, зазначили в Західному територіальному управлінні Національної гвардії України, – це значно більше, ніж місце для роботи з металом. Учасник Революції Гідності та бойових дій на фронтах російсько-української війни прагне перетворити її на своєрідний реабілітаційний хаб для побратимів. Простір, в якому військові та ветерани можуть відновлюватися через роботу з металом та спілкування з тваринами.
«Після війни людині дуже важливо знайти себе. Комусь допомагає спорт, комусь – музика. Мені допомогло ковальство, а ще – спілкування з тваринами. Для цього я придбав коня породи Турієць та назвав Малюк. Тепер хочеться підтримувати таким чином побратимів», – розповідає Павло Скшетуський.
Історія ветерана Національної гвардії України Павла Скшетуського – це приклад того, як досвід війни може перетворитися на силу для створення нового. Навіть після фронту нацгвардійці продовжують служити Україні, допомагаючи людям та розвиваючи ветеранські ініціативи!
Підготував
Володимир ДАНИЛЮК.
Фото преслужби Західного територіального управління Національної гвардії України і з особистого архіву Павла Скшетуського.
Від редакції. Ми звернулися до Надзвичайного і Повноважного посла України у Великій Британії генерала Валерія Залужного з проханням про зустріч представника «Волинської газети» в його лондонській резиденції. Цікавить і раритетна сокира волинського ветерана-умільця, і ще багато інших тем, важливих для всіх українців. Адже російсько-українська війна триває…