Якщо бездіють Патрульна поліція та Муніципальна варта, то за справу беруться представники громадських формувань, які не уповноважені перекривати рух автотранспорту…
Як відомо, з початком повномасштабного вторгнення головорізів рф в Україну в нашій державі як вияв шани та скорботи щодо загибелі полеглих військових та цивільних щодня о 9.00 запроваджено Загальнонаціональну хвилину мовчання. Але поволі рівень патріотичного ентузіазму згас, і все менше людей схиляють коліно чи зупиняють автотранспорт, щоб у такий спосіб продемонструвати співчуття до жертв війни. Чому так?
На це є багато пояснень, і, на жаль, основне: частина суспільства, яку війна ніяк не зачепила і в чиєму житті абсолютно нічого не змінилося, просто не хоче взагалі ніяких асоціацій, які шкодять особистому комфорту.
Натомість органи місцевої влади та правоохоронці цю тему пустили на самоплив. Тому до справи беруться волонтери. Як, наприклад, на перехресті луцьких проспекту Відродження та вулиці Рівненської, де рівно о 9.00 невідомі цивільні особи зупинили свої транспортні засоби в спосіб, що унеможливлює проїзд інших, розгорнули плакати та спонукали пішоходів та водіїв вшанувати жертв російсько-української війни.
І все це було б чудово, якби не одна суттєва обставина: цивільні громадяни не мають права так діяти. А от представників Нацполіції чи Муніципальної варти поруч немає. Якимись важливішими справами щоранку зайняті?
Врешті, у невеликих населених пунктах, де рух автотранспорту не такий пожвавлений, о 9.00 ранку взагалі нічого не відбувається.
Життя триває…
Світлана КУЛЯ.
На фото авторки: перекриття руху в місті Луцьку під час хвилини мовчання; дошка полеглих Героїв у селі Доросині Луцького району.