«Яким
би не був страшний обстріл уночі, вдень люди все одно йдуть у театр. Мене це
щоразу вражає. Були такі сильні обстріли, а о 12:00 у нас повна зала дітей і
дорослих на дитячій виставі», – розповіла журналістам «Радіо ВВС Україна»
Анастасія Павленко, помічниця гендиректора театру імені Лесі Українки у Києві.
А чому тоді занепадають обласні театри?
Квитки
у найпопулярніші театри м. Києва розкуповують на місяці вперед.
Попри
війну, повітряні тривоги і небезпеку обстрілів українці відвідують культурні
події – йдуть на концерти, виставки, стендап і особливо до театрів.
Цікавість
людей до розваг зросла в рази, говорять експерти.
Чому
так тягне до мистецтва, коли над тобою нависає загроза, розбиралися журналісти «Радіо
ВВС Україна».
Складових
виявлено багато. А ось найголовніший висновок публікації:
«Люди
ходять на концерти, читають книжки, з келихом вина зустрічаються з друзями і
навіть їдять смачну їжу, щоб себе підтримати, – говорить експертка Олена
Любченко, кандидат психологічних наук. – Люди будуть ходити в ресторани, до
театрів попри все. Попри бомби, небезпеку. Бо це соціальна потреба. Люди будуть
хотіти свята і вітальності. Мені здається, що війна посилює це бажання
переживати вітальність, посилює бажання жити. Тому, так, люди будуть робити
все, що посилює ці відчуття».
«Коли
ми поруч з людьми, які святкують, які насолоджуються, які прийшли зробити свято
– нас це дуже заспокоює. І ми отримуємо багато гормонів щастя», – говорить
психотерапевтка.
Отже,
піти в театр, це спосіб дати собі радісні переживання і знайти джерела щастя
навіть у тому жаху, який зараз переживає країна.
Питання
тільки в тому, чому економічний занепад переживають обласні театри, які повинні
підтримуватися місцевими органами влади?
Остап
КАЛИНА.
На
фото пресслужби театру імені Івана Франка: сцена з постановки «Конотопської
відьми».