За три роки у розвиток Волині вкладено 848,9 млн грн капітальних державних інвестицій.
Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава… Перевести ці слова у площину українських реалій зобов’язалася влада, розробивши і поступово впроваджуючи програму з однойменною назвою. Відтоді минуло три роки. Тож традиційно: коли є час розкидати каміння, обов’язково настає пора пожинати плоди. Перші результати програми модернізації країни обговорили представники волинських мас-медіа з головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком.
«Влада взяла на себе непрості, а іноді й амбітні завдання», – зауважив Борис Клімчук. Однак, констатував він, навіть на фоні складної економічної ситуації, що панує у світі, в Україні зроблено чимало. Волинь – не виняток. А серед основних досягнень – те, що наш край позбувся фішки дотаційного, малоперспективного регіону. Навпаки – є стратегічним для держави. І не тільки тому, що розташований на кордоні з Польщею та Білорусією, а й завдяки багатьом іншим чинникам розвитку. Яким саме – Борис Петрович і намагався розповісти журналістам.
Увага держави до Волині вийшла далеко за межі формули, що передбачає інвестиції в регіон відповідно до території та кількості населення, наголосив голова облдержадміністрації. Торік лише на соціально-економічний розвиток регіону з державної казни було виділено 258 млн грн:
– Цього року сума з урахуванням будівництва перинатального центру (а це мінімально 50 мільйонів) буде не меншою. І це при дуже непростому бюджеті 2013 року. Так, звичайно, даються взнаки наші лобістські зусилля. Бо під лежачий камінь вода не тече. Лобізм регіону завжди був, є і буде, я в цьому переконуюся на прикладі польських колег. Це робота насамперед голови обласної державної адміністрації і тих людей, які працюють паралельно зі мною, – зазначив Борис Петрович.
За три роки у розвиток Волині вкладено 848,9 млн грн державних інвестицій. А починалося все у 2010-му – з добудови блоку «Б» обласної клінічної лікарні, коли на цей об’єкт було виділено 15 млн грн.
Для порівняння: сума капітальних інвестицій в область у 2009-му сягнула лише 13,9 млн. Хтось киватиме на тодішню кризу… А Борис Клімчук переконаний, що ці 13 із лишком мільйонів – промовистий доказ невміння і небажання ефективно працювати з центральними органами влади на користь розбудови свого регіону:
То вбивча цифра для регіону. Я це підкреслив, щоб сказати: нинішня влада – більш ефективна, ніж попередня! Без політики. У мене один критерій – ефективність.
Якщо конкретніше, то, використовуючи державні ресурси та внутрішній потенціал області, владі вдалося рушити вперед у багатьох галузях соціально-економічного буття Волині. Результат: у рейтингу конкурентоспроможності регіонів область сягнула 11-ї позиції з індексом 3,99 бала, а щодо складових розвитку інституцій сягнула показників Словенії та Польщі.
Уперше в історії Волині на рівні обласного бюджету вдалося сконцентрувати майже 35 млн грн на соціально-економічний розвиток регіону. Ці гроші – результат правильного планування бюджету, наголошує Борис Клімчук.
Відтак, залучивши кошти з різних джерел, вдалося зробити чимало. За три роки збудовано та реконструйовано 16 нових шкіл та 40 дитсадків. Із 2010 до 2012-го відновлено та облаштовано внутрішні санітарні вузли у 260-ти школах, у 88-ми ЗОШ відновлено душові кімнати при спортзалах. За цей період сільські освітні установи отримали 49 шкільних автобусів. Суттєву підтримку держави відчули структури галузі охорони здоров’я. За три роки модернізовано понад 40 установ. Поміж ними такі знакові для Волині об’єкти, як поліклініка у Шацьку та блок «А» Іваничівської центральної районної лікарні. Крім того, відремонтовано відділення гемодіалізу Луцької клінічної лікарні з територіальним розміщенням на базі Любомльської ЦРЛ, хоспісне відділення у стінах туберкульозної лікарні в с. Хотешів Камінь-Каширського р-ну, терапевтичне – у Берестечківській райлікарні, реанімаційне та дитяче – в Горохівській, реанімаційне – у Луцькій ЦРЛ.
Триває робота із запровадження єдиного медичного простору, створені у 2011 територіальні медичні об’єднання нині працюють успішно. Торік на Волині відбулися вагомі зміни у первинній ланці медицини, зокрема – утворено 18 центрів первинної медико-санітарної допомоги.
Триває будівництво перинатального центру у Луцьку. Цей об’єкт, не приховує голова облдержадміністрації, можна сміливо назвати «справою честі Бориса Клімчука». У 2013-му на добудову центру планують виділити 50 млн грн із державної казни.
Щодо розвитку аграрної галузі, то поряд із підтримкою крупнотоварного виробництва, сприянням залученню інвестицій у сільське господарство влада системно працювала над розвитком одноосібних господарств. На користь дрібних аграріїв трудилося 9 регіональних програм, що дало змогу фінансово підтримати сільських господарів. У 2012-му державними програми охоплено майже 30 тис. селян. На фінансування програм АПК виділено 11,7 млн коштів із місцевих бюджетів, що вдвічі більше, ніж торік, та у 2,6 раза більше, ніж у 2010-му. Одним із головних аргументів на користь успішного розвитку сільського господарства Волині є спад поголів’я ВРХ. За динамікою виробництва сільгоспродукції, Волинь у 2012 р. – на шостій сходинці в державі.
Вдалося покращити ситуацію щодо розвитку інфраструктури. За останні три роки збудовано й відремонтовано доріг у 20 разів більше, ніж за попередні 10. Загалом, це – 845,7 км державних, комунальних та лісових доріг. У 2011-му Волинь отримала 22,5 млн грн на подолання проблеми підтоплень та запобігання надзвичайним ситуаціям. За ці кошти збудовано захисні дамби у смт Любешів та с. Люб’язь. У 2012-му на здійснення протипаводкових заходів надійшло ще 12,02 млн, а відтак відремонтовано 95 км внутрішньогосподарських меліоративних та 60 км лісових каналів, відновлено 20 км русел річок.
Поділився голова облдержадміністрації планами щодо встановлення пам’ятних знаків на честь тих чи інших подій або персон з історії Волині. Скажімо, у 2013-му є намір вшанувати пам’ять полеглих українців у с. Охнівка Володимир-Волинського р-ну, облаштувати меморіал пам’яті в с. Запілля на Любомльщині. На кладовищі у Колодяжному планують встановити «скромний пам’ятник» Миколі Косачу. В Луцьку ж постане монумент Християнського милосердя – на честь тих волинян, які в роки Голодомору рятували життя сотень українців, котрі прибували на терени краю у пошуках кращої долі. Серед них був і нині покійний краєзнавець Григорій Гуртовий, якому й належить ідея вшанування цих подій минувшини. У планах – завершення робіт із упорядкування кладовищ та встановлення меморіальних знаків на трьох українських цвинтарях сусідньої Польщі, а точніше – Грубешівського повіту. Пам’ятники, меморіальні знаки, таблиці – на все це на Волині знаходять позабюджетні кошти. Адже коли справа дійсно варта вшанування, то завжди буде охочий допомогти з фінансуванням.
Доки буду живим, доти робитиму це. Системно. Планово. Не простягаючи руку до бюджетних грошей! – наголосив Борис Петрович.
…Цифри та факти – річ уперта. Можна довго перераховувати показники, здобутки… Однак означені акценти аж ніяк не дозволяють владі спинитися на досягнутому. Навпаки є рушійною силою для подальшого розвитку регіону. І навіть якщо на тому шляху трапляються перешкоди, руки опускати досвідчений управлінець і політик не радить. Найгірше, що може бути в житті, – синдром опущених рук. «Дорогу осилить той, хто йде», – переконаний Борис Клімчук.
Олена ЛІВІЦЬКА.