Посеред білого дня 24 липня сталася трагічна подія для всієї української оборонної індустрії – росіяни вдарили як мінімум трьома балістичними ракетами по локації в Бучанському районі Київський області, де організували виставку виробників озброєнь. Чи є серед убитих і поранених волиняни, наразі невідомо.
Експозиції передувала низка трагічних прорахунків організаторів і безвідповідальності безпекових структур. Тому люди не чули сигналу повітряної тривоги, шукали порятунку в лісі без мобільного зв’язку, на локації не було медиків…
Отже, форум, на якому мала відбуватися демонстрація військової техніки від цілої низки виробників, обернувся смертю щонайменше 10 людей, понад 100 поранені.
Поінформований портал «Оборонка» пише:
«Навіщо взагалі потрібні виставки озброєнь? Хто це організував? З боку ця подія має вигляд вершини халатності, бо це скупчення вкрай важливих для оборони людей у безпосередній близькості до місця пусків ракет.
Але якщо заглибитись у тему, то стане зрозуміло, що збройних виставок та демонстрацій проводять багато по всій Україні чи не кожного дня, і відмовитись від їхнього проведення просто неможливо, адже це – не тільки про піар».
Вчора ввечері на криваву виставку відреагував і Президент України Володимир Зеленський, зазначивши, що «ніякі виставки зброї під час війни проводити не можна, про це вже тисячу разів попереджали». Хоча сам особисто він теж бував на українських збройних форумах, організація деяких із них погоджується на найвищому рівні, а серед убитих 33-річна керівниця медіапідрозділу… Управління державної охорони, яке забезпечує захист перших осіб країни.
Що там відбувалося, дослідили колеги з «Оборонки».
Засновник OSINT-спільноти «Кіберборошно» Вадим Глушко говорить:
«Запобігти витоку інформації про великі події неможливо, адже занадто багато вхідних даних, які треба проконтролювати. Під час розсилки повідомлень про подію може бути вже зламана пошта в організаторів, або росіяни зареєструються на подію та отримають інфу, або ж зламана пошта в людини, що зареєструвалася на подію. Або агентурна розвідка діє в рядах організаторів, компаній чи спецслужб, що опікуються її безпекою».
Ось коментар анонімного джерела газеті «Дзеркало тижня»:
«Ми не бачили чергових швидких. Укриття там було дуже умовне, якийсь перший поверх. Насправді всі побігли ховатись у ліс. Найстрашніше – це організаційний хаос одразу після першого прильоту, бо їх було кілька. Зв’язок був поганим, спілкувалися СМСками. В лісі його зовсім не було, тож кожен довго шукав своїх людей.
Поліція, яка приїжджала на місце, взагалі не в курсі, що тут і до чого. Пожежні авто заполонили всю дорогу, і швидкі не могли проїхати через них. Самі швидкі їхали довго. Якби не люди з турнікетами, загиблих було би більше».
Ось ще одне свідчення:
«Люди побігли в укриття. На майданчику купа поранених, що кричать, стогнуть і кличуть на допомогу. Побігла до чоловіка, який затикав живіт моєю фліскою. Наклала повʼязку. Потім пізніше – йому турнікет на ногу, який хтось приніс. Але перед тим ще двом встигла накласти турнікети. В мене було тільки чотири турнікети… абсолютне безсилля… і безпорадність…
На заході не було чергової швидкої та медиків. Якби вони були, то, як мінімум, ще дві людини залишились би живі. Звʼязку геть не було. Поранені лежали і намагалися додзвонитися самі в швидку чи хоча б комусь. Згорів пульт від нашого НРК. Швидкі не їхали. Поляки, що були на заході, почали перші вивозити на своєму НРК поранених до дороги».
Виставку організовувала приватна фірма «Армада». Зрозуміло, що саме її зроблять винною у витоку інформації з такими катастрофічними наслідками.
«Локацію надіслали запрошенням ввечері через дірявий Телеграм, не було команди увімкнути «літачки» на телефонах, зв’язок по «Старлінку» постійно відпадав через велику кількість учасників, укриттів не було, при тривозі була команда роззосередитися по полю навколо, а про саму тривогу сповіщав один з організаторів басовитим командирським голосом», – описує проблемний захід журналіст «Оборонки» Святослав Наконечний.
Зрозуміло, порушена кримінальна справа знайде винних, їх притягнуть до відповідальності. А що далі?
«Збройні виставки потрібні індустрії. Але думаю, що в умовах масових атак треба їх проводити або під землею, що ми робили завжди, або на заході України – куди Іскандери або С300 не долітають», – підсумував директор Національної асоціації оборонної промисловості України Сергій Гончаров.
Так чи інакше, трагедія вже відбулася. Чи є серед убитих і поранених волиняни, наразі невідомо.
Чи будуть зроблені уроки? Адже чимало велелюдних заходів за участі, насамперед, військовослужбовців і ветеранів, представників органів влади, аналогічно проводять і на Волині?
Сергій ШРАМЧУК.
Фото порталу «Оборонка» та ДСНС Київської області.