У
Ковелі: стадіон, так стадіон, сальвінія плаваюча, так сальвінія плаваюча…
Мешканець м. Ковеля Володимир Решетнік звернувся в
редакцію з проханням встановити причини катастрофічного стану річки Турія в
районі спорудження цього об’єкту та визначити осіб, винних у виникненні
екологічної катастрофи на цій ділянці водної артерії.
Отже, кілька років тому влада Міста залізничників
розпочала Ковель реалізацію спільного
міжнародного проекту «Транснаціональні центри діалогу культур» у рамках Програми
транскордонного співробітництва Європейського сусідства «Польща-Білорусь-Україна.
2014-2020». Партнерами м. Ковеля стало 2 міста з однойменною назвою – Щучин.
Одне з них у Польщі, друге – в
Білорусі.
Проєкт передбачає будівництво на основі існуючих
спортивних об’єктів спеціальних культурних центрів. У м. Ковелі він повинен з’явиться
на базі стадіону «Локомотив».
24 лютого 2018 р. колеги з порталу «Перший канал
соціальних новин» деталізували цей наполеонівський проєкт:
«У Ковелі побувала делегація з польського Щучина на
чолі з бурмістром Артуром Кучинські. Вони уже підписали Угоду про партнерство з
білорусами. Сьогодні свій підпис під документом поставив і Ковельський міський
голова Олег Кіндер. Про цесповістили
на офіційному сайті міської ради. Для міського бюджету реконструкція
«Локомотиву» – це непосильна ноша, адже вартість робіт становить 60 млн грн. Тож
міська влада отримає майже 1 млн євро інвестиційних коштів. Частина грошей на
будівництво буде залучено і з міського бюджету. Крім цього, ведуться
перемовини з облдержадміністрацією та народним депутатом України Степаном
Івахівим про виділення 20 млн грн субвенції з Державного бюджету на
соціально-економічний розвиток. І якщо вдасться залучити ці кошти, тоді за два
роки м. Ковель отримає завершений новий сучасний спортивний комплекс.
Але наразі екологічна ситуація біля комплексу споруд
«Локомотиву» – далека від ідеальної, тому Володимир Решетнік і зазначив:
«Ще раз щиро дякую за згоду долучитися до вирішення
болючої для багатьох ковельчан проблеми. Переконаний, що і багато моїх земляківтакож будуть вдячні Вам за сприяння вирішення
проблеми річки Турії. Суть проблеми зводиться до того,що з вікон «Транснаціонального центру
діалогу культур», який споруджується в комплексі зі стадіоном, буде видно
справжнє жахіття,
в яке перетворилася р.Турія, на
березі якої йспоруджується вищеназваний центр».
Щоб з’ясувати, чому русло річки біля
реконструйованого комплексу перебуває у неприглядному стані, редакція
звернулася до новопризначеного голови облдержадміністрації Юрія Погуляйка. За
його дорученням заступниця Світлана Мишковець повідомила основну причину:
«Басейн річки Турія значною мірою заболочений,
заліснений, із численними озерами та штучним водосховищем у м. Ковелі.
Щонайменше 20% басейну меліоровано. Проблема очищення русла в межах м. Ковеля
для покращення гідрологічного стану є актуальною, але при реалізації проекту
потрібно врахувати те, що русло Турії в цьому місці періодично заростає
сальвінією плаваючою. В Україні цю рослину занесено до Червоної книги».
Зрозуміло, що червонокнижні рослини перебувають під
особливим захистом держави, тому формально саме сальвінія плаваюча і стала на
перешкоді сучасному облаштуванню русла та берегів біля корпусів міжнародного
комплексу. Але чи ситуація така вже й безнадійна?
В Ковельській міськраді, де також розглянули
звернення журналістів та представника цієї громади, одразу зазначили:
«Покращення гідрологічного режиму річки Турія є
одним із пріоритетних завдань міської влади».
Перший заступник Ковельського міського голови
Михайло Гетьман також наголосив:
«Значне заростання русел, пересихання малих річок і
формування ділянок стоячої води на них зумовлене, перш за все, кліматичними
умовами… Зрозуміло, що такі проблеми не вирішуються локально, тож цілком
очевидно, що органи місцевого самоврядування не можуть впливати на природні
явища».
Але в Місті залізничників щось таки роблять, аби
Турія не обміліла повністю.
Зокрема, ще 24 листопада 2016 р. депутати
проголосували за «Програму охорони навколишнього природного середовища»
терміном до кінця 2020 р., де планували «комплекс заходів, спрямованих на
відновлення та підтримання гідрологічного стану річки Турія».
За понад 43 тис. грн коштів із цієї програми ПАТ
«Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут із
меліоративного та водогосподарського будівництва» розробив техніко-економічне
обґрунтування щодо очищення цієї водної артерії.
Але фахівці встановили, що через кліматичні зміни
середня кількість опадів теплого періоду року відповідала середньо посушливому
показникові 75%, а були й роки з іще нижчими показниками. Зважаючи, що й
середня температура повітря зросла, то вода в Турії прогрівалася більше, ніж зазвичай,
і це сприяло поширенню сальвінії плаваючої…
Тому проектанти запропонували 5 етапів робіт
екологічного спрямування щодо річки на суму 47849,8 тис. грн (у цінах 2017 р.).
Крім цього, і обласна програма «Екологія 2016-2020»,
затверджена депутатами облради 10 лютого 2016 р., також передбачала для
порятунку річки Турія в межах м. Ковеля певне фінансування: із Державного
бюджету – 1,56 млн грн, із обласного – 0,24 млн грн, із місцевого – 0,6 млн
грн.
«Але обґрунтованих розрахунків щодо саме таких
видатків і саме з таких джерел до виконкому Ковельської міськради не
надходило», – зробив суттєве уточнення Михайло Гетьман, зазначивши, що після
цього влада Міста залізничників письмово зверталася до облдержадміністрації,
ал6е відповідей по суті так і не отримала.
Тоді Ковельська міськрада 25 січня 2018 р. внесла
зміни до своєї природоохоронної програми і запропонувала іншим гілкам влади на
основі співфінансування з Обласного фонду охорони навколишнього природного
середовища виготовити проектно-кошторисну документацію на «розчищення
Ковельського водосховища, русла річки, мережі водовідведення».
«По вище згадуваним запитам обласна влада вирішила
надати кошти лише в сумі 20 тис. грн «на проведення біологічної меліорації
шляхом зариблення водосховища», – пояснив перший заступник Ковельського
міського голови.
Зробили це після розпорядження тодішнього голови
облдержадміністрації Олександра Савченка від 22 травня позаминулого року.
А що ж червонокнижна рослина, яка не дозволяє розчистити
русло річки в м. Ковелі? Можливо, не така вона вже й заповідна?
«У зв’язку пом’якшенням кліматичних умов і,
відповідно, з широким поширенням сальвінії плавучої, як в Україні, так і в
інших європейських країнах, зокрема, в Польщі, цей статус потребує перегляду»,
– пояснила заступниця голови облдержадміністрації.
Оскільки вносити зміни до переліку рослин, занесених
до Червоної книги, можуть лише урядовці та парламентарі, погоджуючи кожен крок
із міжнародними організаціями, очищення русла річки від сальвінії плаваючої
можливе, але найближчим часом – нереальне.
А влада Міста залізничників говорить, що таки прагне
врятувати повноводність Турії. Наприклад, міськрада 28 листопада 2019 р.
вирішила передбачити виконання заходів «щодо виготовлення проектно-кошторисної
документації на будівництво локальних очисних споруд для очищення поверхневого
стоку». Правда, «за наявності коштів»…
Отже, на березі річки Турія в м. Ковелі переплелося
все підряд. І стадіон, і міжнародний проєкт, і обіцянки влади та нардепів, і
неодноразове виготовлення проектної документації, і, звичайно, недоторкана
сальвінія плаваюча, яку не можуть з’їсти товстолобики та карасі…
Роман
УСТИМЧУК.
На
фото автора, з «Вікіпедії», порталів «Волинь.UA» та «ProKovel»: майже повністю заросле червонокнижною рослиною річкове русло
стадіону «Локомотив»