У конференц-залі Національної спілки письменників України, відбувся творчий звіт волинян. Гостями киян були голова ВО НСПУ Петро Коробчук (керівник групи), Ольга Ляснюк, Євгенія Назарук (на фото) та Сергій Цюриць.
Вітальне слово (а згодом і заключне) виголосив очільник Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Петро Коробчук (на фото), розповівши присутнім про волинський осередок, озвучив також проблеми, що стоять перед ним як перед головою, про співпрацю (він сподівається – плідну, попри нелегкі часи) з місцевою владою. Творчий звіт волинян розпочав поет і прозаїк, фантаст і гуморист, журналіст і фольклорист Сергій Цюриць. Своїм виступом він подивував не лише присутніх у залі гостей, але й навіть своїх «одногрупників», майстерно й артистично прочитавши свої ліричні поезії та кілька уривків із роману-феєрії «Рай-мир».
Естафету перейняла вчитель словесності із с. Лище Луцького р-ну поетеса Євгенія Назарук. І виявилося, що пані Євгенія, по-перше, має посвідчення тракториста; по-друге, у неї є своя власна пасіка з 10 вуликів. А ще всіляка живність у хазяйстві. Але все це не заважає їй писати чудові громадянські й ліричні вірші. Це вона (вочевидь, сама того не очікуючи) і довела всім присутнім. Кожна її поезія удостоювалась оплесків. І це можна вважати успіхом для людини, яка взагалі вперше фізично потрапила у приміщення Спілки.
Не розчарувала уважних слухачів і третя гостя з Волині – усміхнено-серйозна Ольга Ляснюк. Почавши з віршів, переважно верлібрових, вона перейшла на прозу. Втім її проза звучала як поезія, настільки щільною й сугестивною вона була. Чітка артикуляція Олі доносила до слухачів кожен фібр і кожен нюанс поетичного слова. Колишню очільницю «Лесиного кадуба» теж нагородили оплесками.
Завершував загальне дійство Петро Коробчук. Відомий як «найіронічніший поет України» (так назвав цього літератора Іван Лучук зі Львова), він, проте, почав із так званих нібитополітичних (дефініція П. Коробчука, – авт.) віршів. Та згодом все ж таки іронія взяла гору – і присутнім було запропоновано цілий каскад дивовижних комбінацій високого й низького, світського й духовного, гумористичного і серйозного.
Втім кількома своїми останніми віршами він переконав небайдужих слухачів, що він – і тонкий лірик. Одне слово – людина з багатьма масками.
Варто зазначити, що, окрім згаданого вище Михайла Сидоржевського, в залі були не тільки слухачами, а й активними учасниками дійства Святослав Шевченко, Олександр Бакуменко, Олесь Гордон, Наталка Поклад, Роман Романюк, молоді київські поети та журналісти.
Отже, можна констатувати, що своєрідний поетичний десант із Волині щасливо «приземлився» на столичних теренах. І вагомо заявляє про себе. На черзі – осіння поїздка ще однієї групи волинських письменників до Києва, котра – дай, Боже! – матиме ще більший успіх.
І насамкінець варто сказати слова вдячності Вікторові Прокопчуку – депутатові Волинської обласної ради. Адже це він частково фінансував поїздку літераторів у Київ. Добре, що є люди, які розуміють, що не тільки хлібом єдиним живе людина, а й словом…
Наш кор.