30 грудня 2015 р. вийшов у світ останній друкований примірник «Львівської газети», перше число якої побачило в 2002 р., а заключний номер має 856. Вартував примірник видання недорого – лише 2 грн. Як пояснила головний редактор видання Ірина Гамрищак, ставка на роботу в режимі он-лайн – «вимога доби» і новітніх технологій.
Отже, з 2008-го газета в режимі тижневика відмовилася від інформаційних матеріалів і зосередилася на аналітиці. 2010-го запрацював повноцінний сайт, який компенсував брак інформаційних матеріалів у паперовому форматі.
«Нині ж настав час об’єднати аналітику й інформацію в одній платформі, – написала Ірина Гамрищак. – Чому ми вирішили відмовитися саме від паперу? Це – вимога доби. У час інформаційних технологій, коли людство спішить усе встигнути, на отримання інформації залишається все менше часу. Велика тема «живе» максимум три дні, на четвертий її витісняє актуальніша, живіша, скандальніша. Світ уже кілька років живе в режимі он-лайн, а інформація застаріває, так і не дочекавшись друку свіжого номера друкованого видання.
Так, є чимало адептів газет. Є своєрідна романтика в тому, щоб зранку за філіжанкою кави розгорнути свіжий примірник, вдихнути запах фарби і повагом гортати шпальту за шпальтою, аж поки око не зачепиться за якийсь дражливий заголовок. Паперові газети дуже пасують власне Львову – настрій нашого міста саме такий: із запахом кави, неквапливий і в багатьох моментах дуже консервативний. Мабуть, саме тому у нашому місті було аж стільки газет. Зараз їх меншає рівно на одну. Ми – незалежне видання, і наше головне завдання – стати конкурентними. І режим онлайн-газети дає для цього в рази більше можливостей.
У новому, 2016 році, на вас чекає цілком нова «Львівська газета». Ми повністю міняємо концепцію, основною особливістю якої буде те, що це видання буде для львів’ян і про львів’ян. «Газета» стане суто львівською. Ми пропонуємо нові рубрики, нові підходи до висвітлення тем і нових авторів».
Вл. інф.
На фото Олени БУДЬКО: такою була паперова «Львівська газета».