У лісах Карпат дедалі частіше виявляють незвичайний гриб, який через його химерний вигляд у народі називають «чортовими пальцями» або «восьминогом лісу». Водночас фахівці попереджають: це не просто рідкісна знахідка, а інвазивний вид, який активно освоює нові території України.
Про це повідомили у Карпатському біосферному заповіднику.
Йдеться про квітохвісник Арчера (Clathrus archeri), батьківщиною якого є Австралія, Тасманія та Нова Зеландія. До Європи гриб, за однією з версій, потрапив ще на початку ХХ століття разом із вантажами вовни або військовим спорядженням. Згодом він поширився різними країнами, а нині добре прижився і в українських Карпатах.
Гриб має незвичний цикл розвитку. Спочатку він виглядає як невелике світле «яйце», що частково перебуває у ґрунті. Після дозрівання оболонка розривається, а назовні з’являються чотири-вісім яскраво-червоних або рожевих відростків, схожих на щупальця.
Особливістю квітохвісника є різкий запах гнилого м’яса. Саме цей сморід приваблює мух і жуків-могильників, які, сідаючи на гриб, розносять його спори на нові території. Завдяки такому природному механізму вид швидко поширюється та освоює нові місця.
У Карпатському біосферному заповіднику гриб найчастіше трапляється у вологих букових та мішаних лісах із товстим шаром лісової підстилки й напіврозкладеної деревини. За словами фахівців, через активне поглинання поживних речовин він може конкурувати з місцевими видами грибів і впливати на природний баланс екосистем.
Побачити цей гриб у повному вигляді вдається нечасто. Його розкрите плодове тіло існує лише один-два дні, після чого швидко руйнується і перетворюється на драглисту масу.
Цікаво, що ще у 2009 році квітохвісник Арчера внесли до Червоної книги України як рідкісний вид. Проте подальші спостереження показали, що гриб добре адаптувався до місцевих умов і активно поширився в лісах західної України. Саме тому у 2021 році його виключили з переліку червонокнижних видів.
Науковці наголошують, що поширення інвазивних організмів є одним із серйозних викликів для природних екосистем. Моніторинг таких видів допомагає краще розуміти зміни, які відбуваються у лісах, та оцінювати їхній вплив на місцеву флору і фауну.