Уродженець села Грудки Камінь-Каширського району Іван Гончарук – останній бандерівець, кого радянська влада засудила до смерті та виконала вирок. Дехто з його душителів живий і досі…
Як пише «Історична правда» у лавах УПА Іван Гончарук був із 19-річного віку – з липня 1944-го. За півтора роки був арештований та згодом засуджений до смертної кари. Однак за визначенням Воєнної колегії Верховного суду УРСР розстріл замінили на 20 років каторжних робіт і 5 років позбавлення прав.
Ув’язнення упівець відбував на Колимі. 17 серпня 1956 року його із «Сєввостлага» мвд ссср вирішили «звільнити за недоцільністю подальшого утримання в ув’язненні». В Україну ж зміг переїхати аж у 1975-му році, адже після звільнення права повертатися на батьківщину не мав. Жив із родиною на Харківщині і лише раз на три роки відвідував рідну Волинь.
Вдруге чоловіка судили в 1988-му. Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві.
Більше про життя та загибель Івана Гончарука читайте у матеріалі Лесі Бондарук.
Парадокс історії: якщо валентина шевченко, яка затвердила вирок про смертну кару як керівниця підневільного москві українського парламенту, вже сконала, то слідчі та судді, котрі вчинили брутальну розправу над Іваном Гончаруком, донощики, сексоти і так звані свідки, журналісти, які його паплюжили, в основному живі та безкарні…
Роман УСТИМЧУК.
На фото «Історичної правди»: таким був Іван Гончарук у 1946 р. і в 1987 р.
