Очі
не бачать – серце не болить. Без згоди громади і без погодження з місцевими
жителями чиновники облдержадміністрації вирішили захоронити рештки тварин із
Ковельського ветсансаводу за кілька десятків метрів від людських полів на
території Люблинецької об’єднаної громади. Селяни знову вийшли на протест.
Одні
протестувальники – під приміщенням Ковельської
філії ДП «Укрветсанзавод», інші –
на пустирі біля с. Старі Кошари. Тут, за якийсь кілометр від людських
помешкань, хотіли закопати залишки мертвих тварин. Про те, що приготування до
цього процесу почалися заздалегідь, селяни дізналися випадково, як кажуть, із
власних джерел. У суботу, перед Вербною неділею, тут мали майструвати борти для
майбутнього могильника.
Тож поки люди чергували у полі, щоб рештки не
привезли за їхніми спинами, голова Люблинецької громади скликала позачергову сесію,
аби звернутися до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика і заборонити
захоронення решток тварин із Ковельського ветсанзаводу на території ОТГ.
«Регіональна
комісія з питань техногенної безпеки і надзвичайних ситуацій ще 6 квітня
ухвалила рішення про відведення земельної ділянки, на якій будуть утилізовувати
відходи Ковельської філії ветсанзаводу, без погодження з Люблинецькою громадою.
Ця ділянка – за межами населених пунктів колишньої Старокошарівської сільської
ради, яка ввійшла до складу ОТГ. Нас про це ніхто не повідомив», – розповідає
голова Люблинецької сільської ради Наталія Сіховська.
Заступник
голови облдержадміністрації Сергій Кошарук, який також прибув на сесію громади,
заявив: якщо ця комісія постановила захоронити рештки біля села, то це не
обговорюється.
«Юридично
жодних погоджень не передбачається. Земельники, юристи визначили місце, тож
погоджень не потрібно, – переконує Кошарук. – Держгеокадастр підібрав ділянку,
яка перебуває у власності облдержадміністрації і раніше використовувалася для
видобутку піску на будівництво траси. Загалом вона займає 10 гектарів, на двох із
яких вибрано пісок».
Тож
саме на цих кількох гектарах і збираються влаштувати могильник. До слова, на
території ветсанзаводу перебуває близько трьох тисяч тонн сировини, з яких
близько 500 тонн – кістки, 1,5 тисячі тонн – пір’я і кишківники, ще 900 тонн
лежить у котлованах для компосту. Крім того, досі не утилізовано рештки від шкір
тварин, які близько 20 років тому привезли з Угорщини. Кістки збираються
спалити й роздати аграріям для використання цього попелу як добрива, а пір’я та
кишківники закопають. Кошарук запевняє: сировина, яку привезуть сюди
закопувати, не заражена – про це свідчать відповідні висновки санітарних служб.
За
словами місцевих жителів, від ділянки, де збираються закопувати рештки, до села
Старі Кошари – кілометр навпростець. Навколо – людські поля. І замість кар’єру
– 25-30 соток копанок по метру завглибшки, в яких стоїть ґрунтова вода.
«Місце
розташоване поряд із річкою Чорною, яка впадає в Турію, із заказником
Калинівські кринички. Крім того, неподалік – артезіанські свердловини, з яких постачається
вода населенню Люблинця. Поклади піску на цій ділянці – 1-2 метри, далі –
карстові породи, тож можливе зараження і підземних вод. Люди вже другу ніч
перекривають дорогу, аби тут не провели жодних робіт. На сесії депутати
одноголосно проголосували за те, аби на території нашої громади не було цього
могильника», – каже секретар Люблинецької сільради Жанна Кулик.
Депутат
Волинської обласної ради від фракції політичної партії «Українське об’єднання
патріотів – УКРОП» Олександр Омельчук говорить, що рішення для ситуації
потрібно шукати дуже оперативно.
«Коли
потепліє, на території Ковеля буде екологічна катастрофа. Є новітні технології,
є пересувні крематорії, які можуть спалювати рештки тварин, чому їх тут досі не
використали? Проблема існує не перший день, проте голова адміністрації ніяк не
залагодив питання. Тому про це буду говорити на сесії обласної ради», – каже
депутат.
«Ми
проти того, аби сюди звозили відходи з ветсанзаводу. Ми п’ємо тут воду, вирощуємо
врожай, тут ростуть наші діти, ми хочемо бути здоровими. Співчуваємо
ковельчанам у цій ситуації, але перевозити рештки з місця на місце – не вихід»,
– переконана жителька с. Старі Кошари Наталія Зуб.
Тим
часом у Ковелі оголошено надзвичайну ситуацію. Жителям вулиць, прилеглих до
ветсанзаводу, привозять воду цистернами. Люди налякані та обіцяють самі
приїхати на сесію обласної ради. Кажуть: чиновникам з облдержадміністрації не
вірять, сподіваються на підтримку депутатів.
Р.S. Проблему з переробкою тваринних відходів мали б розв’язувати
передусім на державному рівні. А такі об’єкти, якветсанзавод, – розташовуватися за межами
населених пунктів. Наш місцевий провідник розповідає, що колись працював на цьому
заводі ще за совєтів. Тоді тут було встановлено потужні котли, які переробляли
відходи, а територія завжди залишалася чистою. Ветсанзавод переробляє до 2,5
тисячі тонн відходів за рік. Але ж в області їх у кілька разів більше. Хто
переробляє решту? Чому держава і далі своїми ж руками нищить екологію? Хто
відповідатиме за здоров’я людей?..
Анна ВОЛОЩУК.
На фото автора:
блокпост біля Старих Кошар.