19 липня посеред білого дня лучани знову стали свідками чергової серії нескінечного «серіалу» про роботу груп оповіщень та поліцейських у громадських місцях. І про те, як «небайдужі громадяни» по суті примусили правоохоронців і військовослужбовців втекти з місця події…
Отже, 19 липня 2026 р. Місто Луцьк. Проспект Волі, локація біля облфілармонії. Орієнтовно 13 год. 10 хв. У «кишенці» для паркування непорушно стоїть легковик «Шкода Октавія» сірого кольору. За кермом чоловік явно мобілізаційного віку в цивільному одязі. Сидить за кермом, на вулицю не виходить.
Поперед ним стоїть темносірий «Хюндай», усередині якого видно людей у піксельній військовій формі. Вони також салон не залишають.
Прямо на смузі руху проспектом Волі в напрямку від центру до Київського майдані з увімкненою «аварійкою» закляк ще один транспортний засіб. Темний та давно у вжитку «Фольксваген Транспортер», у ньому теж є військовослужбовці.
Ну, і позаду сірої «Шкоди Октавії» з проблисковими маячками синього і червоного кольорів – службовий автомобіль поліцейських.
Саме вони через відкрите вікно легковика про щось спілкуються з громадянином. Здебільшого, говорить старший наряду, високий і респектабельний офіцер поліції. Судячи з усього, громадянин виходити зі своєї машини не збирається… Поліцейський пояснює оточуючим, що згідно чинного законодавства має право перевіряти документи у громадян і працювати в складі групи оповіщення ТЦК та СП. Обмін емоціями та пропозиціями триває.
Не ясно, скільки б це тривало, але біля місця події і навіть з протилежного боку проспекту починають збиратися цивільні громадяни. В основному, жінки, підлітки і кілька чоловіків явно пенсійного віку. Один із останньої категорії, одягнутий у майку піксельного розфарбування, голосно дорікає поліцейським, що ті не дозволяють громадянинові вільно пересуватися, що гарантується Конституцією. І що дпускають грубе порушення Правил дорожнього руху, бо бус зупинився прямо на смузі руху. Ще якась жіночка шкодує можливого порушника правил військового обліку і починає нескінченну історію про те, що спочатку начальство та їхні синки мають іти воювати а потім уже всі інші…
Офіцер поліції в якийсь момент комусь телефонує, а потім, щось наказавши напарникові, сідає в службове авто. Той слідом. За мить правоохоронці зникають у напрямку Київського майдану, залишивши групу оповіщення якогось ТЦК та СП фактично напризволяще.
Якихось пару хвилин вистачило, щоб група лучан вихлюпнула всі емоції, які в людей накопичилися за понад 4 роки повномасштабної російсько-української війни. Якийсь підліток, що раніше мирно стояв із товаришем з букетом квітів та мотошоломом у руках, раптом почав голою рукою бити спочатку в скло дверей пасажира одного автомобіля, а потім вже і буса. Найбільш активний громадянин поважного віку голосно посилав прокльони. Навіть чоловік, поруч із яким була маленька дівчинка, спересердя вилив на лобове скло одного з транспортних залишки якоїсь рідини з пляшки та теж «побажав» «усього хорошого» з використанням ненормативної лексики…
Приблизно в 13 год. 14 хв. натиснули на газ і водії «тецекашних автомобілів», рвонувши слідом за поліцейськими, яких уже навіть видно не було на широкому і довгому проспекті.
Люди ще якийсь час милосердно спілкувалися з переляканим водієм «Шкоди Октавії», він щось пояснював. Знайшлися добровольці завезти його за місцем проживання, бо, мовляв, зараз у громадських місцях йому з’являтися небезпечно.
…Тривала 1606 доба повномасштабного вторгнення армії російської федерації в Україну.
Володимир ДАНИЛЮК.
Фото автора.