У ніч на 14 жовтня українські підрозділи безпілотних систем зіштовхнулися з раптовими збоями в роботі терміналів Starlink із військовим пакетом Starshield. На пристроях без попередження встановили обмеження швидкості руху до 160 км/год, що для швидкісних ударних дронів та перехоплювачів означало миттєву втрату сигналу. Унаслідок збою Сили оборони втратили безпілотників на мільйони доларів, а інтенсивність ударів по логістиці ворога на деяких ділянках тимчасово впала у 2-3 рази. Обмеження зняли за тиждень, однак ця подія вкотре оголила критичну залежність українського фронту від технологій SpaceX та рішень Ілона Маска.
Про деталі того, як Україна потрапила у залежність від терміналів Starlink та чи можливо знайти їм альтернативу, розповідає видання «Українська правда» (проєкт «Оборонка»).
Чому виникла проблема зі Starshield
Як зазначає «Українська правда», проблема із залежністю від Starlink загострилася ще на початку 2026 року, коли війська РФ почали масово встановлювати цивільні термінали на власні дрони для ударів у глибокому тилу України. Щоб нейтралізувати загрозу, Міноборони України спільно зі SpaceX запровадили обмеження швидкості для цивільних терміналів (до 72 км/год) та створили «білі списки» дозволених пристроїв. Це спричинило дезорганізацію в лавах окупантів, але водночас обмежило використання звичайних Starlink українськими швидкісними БПЛА.
Як альтернативу українські військові почали масово застосовувати військовий пакет Starshield, який належить уряду США, має вищий рівень шифрування та не мав мати швидкісних лімітів. Проте раптове запровадження обмежень у жовтні торкнулося саме цих терміналів. За даними видання, Ілон Маск згодом заявив про «усунення лазівок», фактично підтвердивши причетність SpaceX до блокування, яке західні медіа пов’язували з політичними чинниками та позицією адміністрації США.
Пошук альтернатив: чи можливе імпортозаміщення?
У виданні наголошують, що залежність від Starlink залишається високою через його дешевизну, простоту та високу швидкість передачі даних. Наразі повноцінної заміни супутниковому угрупованню SpaceX не існує:
Західні аналоги: Американська система Amazon LEO перебуває лише на стадії розгортання (повноцінний запуск планується до 2029 року), а мережа OneWeb є суттєво дорожчою та не має необхідної пропускної здатності.
Власна супутникова програма: Україна розпочала співпрацю з фінськими компаніями ICEYE та Nokia щодо створення суверенного супутникового зв’язку, проте подібні проєкти потребують років для впровадження.
Аби зменшити ризики в разі повторних вимкнень супутникового зв’язку, українські розробники та військові впроваджують комплексну децентралізовану систему:
Автономна навігація: Розробка модулів визначення локації без використання GPS, систем автономного донаведення на ціль та напівавтономної навігації для наземних роботизованих комплексів (НРК).
Альтернативні мережі: Застосування стійких MESH-мереж (де кожен пристрій виступає ретранслятором), LTE-зв’язку, радіорелейних та оптоволоконних ліній.
Ретрансляція: Використання високопіднятих дронів-ретрансляторів та аеростатів для розширення радіогоризонту.
Експерти та військові у коментарях виданню наголошують: розбудова альтернативної інфраструктури вимагає часу та значного фінансування, однак розвиток децентралізованих мереж є єдиним шляхом для забезпечення автономності українських безпілотних систем на полі бою.