Учора відбувся пленум обкому профспілки працівників державних установ, який , опріч організаційного, обговорив питання діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Світанок» та 90-річчя профспілки працівників державних установ України та 75-річчя Волинської обласної організації профспілки працівників держустанов, яку впродовж тривалого часу очолює Ольга Сабурова.
З Ольгою Миколаївною поспілкувався наш кореспондент.
– Знаю, що Ви давно переймаєтеся долею «Світанку», який вважаєте своїм дітищем. Ця дитяча оздоровниця вимагає не тільки уваги, але й значних матеріальних затрат, які в сьогочасних умовах віднайти доволі важко.
– Відразу зазначу, що коронавірусна пандемія та карантинні обмеження ситуацію загострили ще більше. Ні минулого року, ні нинішнього ми не змогли зорганізувати оздоровлення відпочинок дітей у літньо-канікулярний період. У той же час утримання дитячого закладу, забезпечення його постійної цілодобової охорони вимагає значних коштів – мінімум 1,5-2 млн грн. на рік. Неодноразові обґрунтовані звернення делегатів 28-ої обласної конференції до вищестоящих профорганів, у тому числі до Федерації профспілок України, ЦК профспілки тощо, відносно надання фінансової підтримки дитячому закладу у зв’язку з пандемією проігноровані. Хіба треба тут щось коментувати? На словах, чиновники різного рангу тільки й печуться проблемами дітей, на ділі – це звичайнісінька фікція. Тож маємо виробити конкретні оптимальні варіанти щодо подальшого функціонування «Світанку», який започаткував свою історію з 1952 року і є приватною власністю обласної організації профспілки працівників державних установ.
– Коли ми вже заговорили про історію, то варто нагадати, що цьогоріч обласній організації профспілки працівників держустанов виповнюється 75 років.
– Так, ми пройшли славний шлях. Впродовж усієї своєї непростої та складної історії наша галузева профспілка, як і в цілому профспілки, завжди надійно стояла на захисті інтересів своїх спілчан. Гортаючи сторінки минулого, ми з щирою вдячністю, глибокою шаною та повагою згадуємо наших ветеранів, пам’ятаючи про їх вагомий внесок в історію та становлення галузевої профспілки. Славні традиції своїх попередників примножує нове покоління активістів. Своє покликання вони вбачають в тому, щоб бути разом з людьми, щоденно перейматися вирішенням їхніх проблем та негараздів.
Сьогодні, як ніколи раніше, чиниться безпрецедентний наступ на профспілки, спроба поставити цю найбільш представницьку організацію громадського суспільства під контроль держави. У цій непростій ситуації важливими є єдність спілчан, згуртованість, солідарність усіх, без винятку, членських профорганізацій, що дасть можливість рішуче і активно протидіяти цим незаконним спробам, вистояти та зреалізувати основне призначення профспілки – відстояти та захистити право кожної людини на гідне життя, гідну працю, гідну її оплату.
– Ольго Миколаївно, давайте перегорнемо кілька сторінок з минулого вашої організації, яку очолюєте з 2008 року.
– Як свідчать архівні документи, уже в серпні 1944 року була створена профспілка фінансово-банківських працівників , яку очолив Ф. І. Глебський.
У перші повоєнні роки уже діяла профспілка працівників державних установ Півдня, згодом до неї увійшла профспілка працівників суду та прокуратури і у 1946 році була створена Волинська обласна організація профспілки працівників державних установ, до якої у березні 1956 року влилась профспілка фінансово-банківських працівників.
У ті нелегкі повоєнні роки в період становлення обласної профспілки її очолював (з 1947 до 1957) Йосип Гордон, енергійний, досвідчений працівник, учасник Другої світової війни. Саме з його ініціативи і за особистої участі у 50-і роки у с. Дачне ( колишнє село Уляники) Ківерцівського району у мальовничому лісовому масиві неподалік Луцька за короткий термін був споруджений єдиний на той час в області дитячий стаціонарний піонерський табір імені Олега Кошового , який влітку 1952 року вперше прийняв на відпочинок понад 100 дітей працівників бюджетної сфери з різних куточків Волині.
Вагомий внесок в організацію та зміцнення профспілки працівників держустанов внесли голови обласних комітетів Марія Руденко та Антоніна Баламут. Добру пам’ять в серцях вдячних спілчан залишив Петро Сусол, який з 1977 року працював секретарем, а згодом головою обласної галузевої профспілки. На жаль, у 1989 році трагічно загинув.
Саме в ті роки спільними зусиллями голів обласних комітетів профспілки Антоніни Баламут та Петра Сусола при активній підтримці та допомозі тодішнього голови облпрофради Івана Фуріва розпочалась реконструкція, а практично, спорудження нового сучасного позаміського дитячого табору із спальним корпусом на 220 місць, харчоблоком, їдальнею, виробничими цехами, кіноконцертною та ігровою залами, відкритим плавальним басейном, медичним корпусом, стадіоном, спортивними майданчиками.
З почуттям глибокої поваги та шани ми згадуємо сьогодні ветеранів профспілкового руху – голів районних комітетів, які створювали і зміцнювали найбільш масову громадську організацію, і які тривалий період свого життя присвятили служінню людям, захисті їх законних прав та інтересів. Серед них голови районних комітетів профспілки : І.Ф.Каразія (Ківерцівський), М.В.Бондар’юк (Камінь-Каширський), О.В.Притула (Локачинський),
С.І. Загура (Шацький ), Н.С. Міщенко (Любомльський ), М. М. Костарєва (Ратнівський ), Є.У. Савич (Ковельський), Г.А.Гарусь (Горохівський ), М.М.Веремко (Володимир-Волинський).

– У складні 90-і роки профспілка працівників державних установ, як і інші обласні галузеві організації профспілки, зазнала значних кількісних втрат.
– Так було. Практично робота з відновлення та створення первинних профосередків розпочиналась з нуля. Завдяки спільним зусиллям працівників обласного та районних комітетів профспілки, підтримці та сприянні керівників держустанов, органів влади, копіткій роз’яснювальній роботі з людьми, зустрічей у трудових колективах вдалось не тільки відновити втрачене, але й створити чимало первинних профорганізацій у нових структурах – пенсійних фондах, податкових інспекціях, казначейській службі. І вже на початок двотисячних Волинська обласна галузева профспілка об’єднала близько 500 первинок із загальною чисельністю понад 18 тисяч спілчан, досить чисельними і потужними були міськрайонні організації.
Та уже в 2004–2005 рр. обласна профспілка зазнає значних чисельних втрат внаслідок адміністративного втручання у внутріспілкову діяльність. На базі діючих первинних профорганізацій держустанов створюється чимало вузьковідомчих профспілок, зокрема, працівників податкових інспекцій, пенсійних фондів, соціальної сфери, атестованих працівників міліції, що спричинило чисельне скорочення обласної профспілки, яка об’єднала понад 8 тисяч членів профспілок, 15 районних, 2 міських та 262 первинні профорганізації.
Основними напрямками у роботі обласної профспілки, її низових ланок були і залишаються питання соціально-економічного захисту спілчан, їх оплати праці, що здійснюється через соціальне партнерство, укладення колективних договорів. На сьогодні вони є практично в усіх установах, де діють первинні профосередки, і у яких передбачені додаткові пільги та гарантії для працівників, порівняно із чинним законодавством.
Обком профспілки, його президія, виборний профактив у здійсненні правового захисту держслужбовців, їх оплати праці тісно співпрацювали і продовжують це робити з управлінням державної служби Головдержслужби в області. Значну повсякденну юридично-консультативну допомогу члени профспілки отримували від юрисконсульта управління Івана Саламана.
Постійна увага приділяється організаційно-фінансовому зміцненню членських організацій, поліпшенню інформаційної роботи, навчанню профактиву, керівників виборних профорганів, які працюють виключно на громадських засадах.
– Що можете сказати, Ольго Миколаївно, відносно зв’язків зі споріденими організаціями інших регіонів?
– Надзвичайно щирою, плідною була зустріч із профспілковцями – колегами Запорізького обласного комітету профспілки на чолі з його головою Ганною Федорченко, що побували на Волині. Тренінги, дискусії, екскурсії у Почаївську Лавру, м. Володимир-Волинський, відвідування музею Волинської ікони, ознайомлення з роботою дитячого табору та милування Волинською перлиною – озером Світязь – надовго залишаться у пам’яті і спогадах спілчан козацького краю.
Такі зустрічі з колегами інших областей, екскурсійні поїздки теренами України голів виборних профорганів сприяють згуртованості профактиву, збагаченню їх досвідом профспілкової роботи. Протягом 2012-2019 років наш профспілковий актив відвідав Умань, його Софіївський парк, м. Вінницю, музей Пирогова. Незабутні враження залишилися від поїздок у Закарпаття, екскурсій на водопад Шипіт, у Мукачівський замок Паланок. Надовго запам’ятається спілчанам Кришталева печера, Джуринський водопад, Хотинська фортеця в Кам’янці-Подільському.
А львівські колеги ознайомили нас з історією, культурою , найцікавішими місцями, стародавніми замками , Личаківським цвинтарем – місцем не тільки поховання видатних людей свого часу, а й справжніх витворів мистецтва, з історіями та легендами, що оточують старовинний цвинтар.
– Які завдання ставите перед собою на найближчу перспективу?
– Сьогодні перед обласною галузевою профспілкою, як і в цілому перед профспілками України, стоять складні завдання. Шляхи їх вирішення всебічно обговорювались на з’їздах профспілок,зокрема, на VIII з’їзді профспілки працівників державних установ України, що відбувся 25 листопада 2020 року. У прийнятій Програмі чітко визначені основні завдання та дії галузевої профспілки, її членських організацій на наступні п’ять років. Це, зокрема, запровадження сучасних форм захисту трудових прав спілчан та нових механізмів організаційного зміцнення профспілок усіх рівнів, співпраця на місцях з асоціаціями органів місцевого самоврядування, охоплення профчленством працівників новостворених об’єднаних територіальних громад, контроль за створенням і дотриманням гідних умов праці, впровадження принципу справедливості в оплаті праці держслужбовців.
75-річна історія становлення та сьогодення Волинської обласної організації профспілки працівників державних установ була складною та нелегкою. Але на всіх етапах свого функціонування в центрі уваги галузевої профспілки, його профспілкового активу була людина праці з її проблемами та невирішеними питаннями.
Залишається вірити і сподіватись що спільними солідарними зусиллями мільйонів спілчан законні права профспілок у суспільстві будуть відстояні.
– Дякую Вам за розмову.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото: обласний семінар-практикум обкому профспілки працівників держустанов.