Порча в руках аферисток

Один із цікавих випадків, що вдалося розкрити по гарячих слідах, просто вразив нахабством аферистів. Адже серед білого дня незнайомка підійшла до студентки й запропонувала розказати долю. А за якийсь час дівчина прямо посеред вулиці зняла із себе шубу, чоботи і золоті прикраси.

Однак іще цікавіше було далі. Бо після цього студентка пішла до міліції та розказала, що якийсь незнайомець біля під’їзду її дому погрожував пістолетом і привласнив її речі.

Тож доки правоохоронці розшукували чоловіка, ворожка встигла утекти аж до іншої області. І вивести на чисту воду аферистку поміг спогад студентки про те, що перед зустріччю з незнайомцем дівчина мала розмову із двома жінками. Ті запитали, чи не знає студентка місце розташування пункту прокату святкових костюмів для дітей, після чого одна з жінок відлучилася, а інша запропонувала поворожити.

Цей факт плюс свідчення перехожих про жінку із шубою, котра сідала в іномарку, де не було дзеркала заднього бачення, помогли міліції знайти спершу авто, далі ворожку, а потім повернути дівчині шубу та чоботи (золото шахрайка встигла продати). 

Як підтверджує статистика УМВСУ в області, афер зі «зняття порчі» торік зафіксовано на Волині понад десяток.

Жертвами такого роду обману стають переважно жінки. Хоча молоді чоловіки теж не раз опинялися в переліку обманутих. Як-от 20-річний лучанин, котрий нещодавно захотів позбутися «родинного прокляття» і в результаті лишився без тисячі гривень. 

А от у кримінальній справі, де підтримувала державне обвинувачення старший прокурор прокуратури м. Луцька Зоя Свириденко, на гачок попався поважний чоловік, котрий, здавалося, уже мав би відрізняти правду від брехні.

Як розповіла прокурор, Юрій (так умовно назвемо постраждалого) потрапив у поле зору дуже досвідченої шахрайки. Адже за «зняття порчі» жінка притягувалася до кримінальної відповідальності не одноразово. Востаннє за ґратами мала провести цілих сім років, та була звільнена достроково.

Втім, як показало життя, висновків 52-річна жінка не зробила і вже через три місяці взялася за старе.

Шукати собі жертву мешканка Луцького р-ну пішла на Центральний ринок обласного центру, де поклала око на торговця м’ясом Юрія.

– Діяла вона за звичним сценарієм. Під час купівлі завела мову про життя-буття та, як професійний психолог, відразу знайшла болючі точки, котрі є в кожної людини, – провадить Зоя Віталіївна.

Юрій, у котрого були дружина та двоє дітей, повірив, що причиною сімейних негараздів є порча. Тож віддав усе, що мав при собі, аби тільки вернути лад і спокій у родину.

– За свою «допомогу» шахрайка брала і гроші, і м’ясо, не гребувала нічим. Траплялося, вона приходила до Юрія по кілька разів на день та розповідала: «От уже майже вдалося «відробити», але треба ще трохи доплатити. Якихось пару гривень», – продовжує старший прокурор.

Ввійшовши у смак легкого заробітку, псевдоворожка навіть запропонувала чоловіку позбавити його від тяги до алкоголю. Той відразу погодився. А на підтвердження своїх намірів знову витягнув із кишені всю наявну там суму.

Невідомо, скільки би так тривало, якби про чоловікові справи з «порчею» не дізналася Юрієва дружина.

Попервах жінку занепокоїло, чому благовірний додому грошей не приносить. Відмовка, нібито нема торгів декілька днів поспіль, уже не діяла. Припертий до стіни, м’ясник таки зізнався про істинну причину. Тож невдовзі разом із дружиною вони писали в міліції заяву на псевдоворожку.

– Вирішено було взяти шахрайку на гарячому, – продовжує Зоя Свириденко. – Коли вкотре вона прийшла «знімати порчу», плату за послуги отримала міченими купюрами. Це й стало згодом беззаперечним доказом у кримінальній справі.

До речі, ніяких екстрасенсорних здібностей аферистка не мала. Як сама зізналася міліціонерам, просто вміла входити в довіру, робити атмосферу таємничості. Крім того, знала, коли, кому та що сказати. « В мене діти, їх треба якось годувати», – виправдовувалася на суді. А чому заробляла саме таким шляхом – пояснити не змогла. Тож у свої 52 знову опинилася за ґратами. Цього разу – на півтора року.