Позаду в нинішнього голови Ківерцівської райдержадміністрації Зіновія Колісника – поважний досвід роботи в лісовій галузі (у 1996 р. починав інженером I категорії у Луцькому держлісгоспі, а вже через п’ять років очолював ДП «Маневицький лісгосп»), натомість він серед наймолодших (за керівним досвідом) очільників районної виконавчої влади в області. Хоча Зіновій Богданович є відкритим для журналістів, однак дати інтерв’ю в новій іпостасі поки не мав нагоди. Тож про те, чим живе Ківерцівщина, про насущні проблеми краю – із перших вуст.
– Уже півтора року ви очолюєте районну владу Ківерцівщини. Та перш ніж підводити підсумки зробленого вами за цей час, невеличкий екскурс у минуле: 6 лютого 2012 року голова облдержадміністрації Борис Клімчук, представляючи вас колективу Ківерцівської райдержадміністрації як нового керівника, сказав: «Ти, хлопче, попав, бо вчитися ніколи». Борис Петрович мав рацію?
– Час минув досить швидко… Так, справді, відразу довелося зануритися в роботу. Оскільки я людина комунікабельна і знаю, чого хочу, то мені вдається лобіювати інтереси району на рівні області. У мене повне взаєморозуміння і конструктивна співпраця з головою облдержадміністрації та його заступниками, начальниками галузевих управлінь. Головне завдання – залучити якомога більше інвестицій для виконання програм розвитку тих чи інших напрямків. І я це роблю.
– Зважаючи на ваш великий досвід роботи у лісовій галузі та порівняно скромний у сфері держуправління, все ж таки запитаю: де працювати легше?
– Ну, знаєте, трудитися треба всюди. Одначе коли в лісгоспі працюєш, як кажуть, на цифри, то тепер – на людей, для людей та з людьми. Досі звикаю до так званої публічності.
– З якими проблемами зіштовхнулися як голова виконавчої влади району? Якщо порівнювати край із Володимир-Волинським (адже до того приблизно рік ви працювали там першим заступником голови райдержадміністрації), є схожі труднощі в управлінській роботі?
– І у Володимир-Волинському, і в Ківерцівському районах працював і працюю над реалізацією соціальних ініціатив Президента України, втіленням у життя Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
Основні напрямки роботи – наповнення бюджету району, розвиток інфраструктури, будівництво та реконструкція значимих об’єктів краю, соціальна сфера.
– Як вас сприйняв колектив? Проведені вами кадрові ротації були значними?
– Коли обійняв посаду, революції кадрів я не робив. Та й тепер не роблю. Кожному дав шанс проявити себе в конкретних справах. Знайшов порозуміння з людьми, котрі працюють тут не один рік і мають великий досвід роботи. За період мого головування колектив поповнився молодими кадрами. Вдається поєднувати досвід і молодість.
Загалом я задоволений тією командою, з якою працюю. Хочу зазначити, що багатьох умовностей у спілкуванні з підлеглими я позбувся. Відзвітувати про зроблене, стоячи струнко, ще не означає, що робота зроблена дійсно добре. Головне, аби підлеглі розуміли чітко поставлені завдання і виконували їх. Модель – я керівник, а ви підлаштовуйтеся під мене – це не мій варіант. Головне – результат роботи.
– Не дивно, беручи до уваги ваше професійне минуле й четверте місце Ківерцівщини в області за лісистістю території, що ви неодноразово розповідали про необхідність розвиватку лісової галузі. Чим зможете похвалитися?
– Як відомо, на території Ківерцівського району ведення лісового господарства здійснюють сім підприємств, троє з яких – державні. «Ківерцівське лісове господарство» та «Цуманське лісове господарство» – основні наповнювачі бюджету. Лише за вісім місяців 2013 року до Державного бюджету сплачено відповідно 1953,4 і 2948 тисяч гривень. Упродовж цього часу в ДП «Ківерцівське ЛГ» було проведено лісовідновлення на площі 96 гектарів та лісорозведення на площі 50 гектарів. У ДП «Цуманське ЛГ» – лісовідновлення на площі 180 гектарів.
– Поклавши руку на серце, можете сказати, що з ківерцівських лісів деревину напівлегально не вивозять?
– Державна лісова охорона працює над тим, щоб ліс реалізовувався лише легально. Проте є поодинокі випадки самовільних рубок. Порушників виявляють та карають.
– Як ставитеся до оренди лісових угідь приватниками? Така практика є характерною для району?
– Оренди лісових угідь приватниками в нас немає. Є надання в тимчасове користування мисливських угідь строком до п’ятнадцяти років.
– Не один рік йдеться про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Де-юре він існує згідно з указом Президента, та практично – досі його нема. Який нині стан справ?
– Так, справді: процес створення регіонального ландшафтного парку в межах Ківерцівського району був досить тривалим. Від Указу Президента, який вийшов 2010-го, минуло три роки.
Відповідно до положення про парк, яке було затверджене у грудні 2011 року, він підпорядковується Міністерству охорони навколишнього природного середовища, котре призначає директора та узгоджує адміністрацію. Фінансування парку здійснюється коштом Державного та місцевих бюджетів.
Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства надало згоду на включення до складу парку земель лісового фонду Цуманського лісгоспу загальною площею 22 тисячі гектарів. На цьому функції управління вичерпано.
У 2012-му задля збереження цілісних лісових комплексів у структурі Державного агентства лісових ресурсів України Мінприроди надало згоду на підпорядкування парку Державному агентству лісових ресурсів України. Передбачено, що парк також буде підпорядковуватися Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
Підготовлено проект нового Положення про парк та відповідний проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів. Нині зазначені проекти документів пербувають на погодженні в юридичному відділі Мінприроди.
Після затвердження Міністерством екології та природних ресурсів України нового Положення про парк буде видано відповідний наказ Державного агентства лісових ресурсів України про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» як юридичної особи у структурі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. На підставі зазначеного парк зареєструють у державного реєстратора. Після чого Держлісагентство розробить та затвердить штатний розпис і укомплектує установу кадрами.
Наступний крок – виготовлення правовстановлюючих документів на землю (зокрема на ту, яка буде вилучатися) та Проекту організації території Ківерцівського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів. Лише після цього проведуть зонування його території.
Ми задоволені тим, що на території нашого району буде такий парк, адже нова структура – це й нові надходження до бюджету району.
– Тобто в часі то – тривалий процес?
– Я не можу передбачити. Все залежить від роботи вже названих відомств.
– Стосовно ще одного унікального об’єкта на теренах краю, та, правда, вже не природного походження: власне, про пункт тимчасово тримання нелегалів у Журавичах… Чи не виникає проблем через таке сусідство?
– Пункт тимчасово тримання нелегалів підпорядковано обласному керівництву. Ніяких конфліктних ситуацій між місцевими жителями та мешканцями пункту немає.
– Традиційне запитання про дороги: на Ківерцівщині вони в якому стані?
– У 2013 році з Державного та обласного бюджетів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності передбачено 6 мільйонів 400 тисяч гривень, що на 2 мільйони більше, ніж торік. За рахунок цього проведено капітальні та поточні ремонти вулиць міста, селищ та сіл району. Роботи в окремих населених пунктах тривають і досі.
У цьому сенсі я запровадив власну схему: намагаюся переконати сільських голів та громади об’єднувати кошти і ремонтувати шляхи по черзі. От, для прикладу, на одне село виділили десять тисяч, на друге – п’ятнадцять. Цих коштів недостатньо, аби зробити нормальний ремонт, а делегувавши гроші з обох бюджетів, можна відремонтувати один із шляхів, із наступної дотації – другий.
– Зіновію Богдановичу, чим загалом живе район сьогодні? Чим можете пишатися, а в чому пасете задніх?
– Значних успіхів досягнуто у соціальній сфері. Торік відкрили дитячий садок у селі Жидичин, закінчено будівництво загальноосвітньої школи І- III ступенів у Карпилівці, додатково відкрито чотири групи на 100 місць на базі дошкільних навчальних закладів селища Олика, сіл Карпилівка та Озеро. Функціонує дошкільний підрозділ у навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад із короткотривалим перебуванням дітей».
Нещодавно район отримав ще один шкільний автобус, який буде підвозити дітей на навчання до школи у Жидичин.
Активно залучаємо спонсорські кошти. За рахунок цього у навчальних закладах замінено віконні та дверні блоки на сучасні енергозберігаючі, зроблено ремонти покрівель, харчоблоків, облаштовано внутрішні вбиральні. Вирішуємо питання створення у кожному навчальному закладі належного теплового режиму. Зокрема вже цього року проведено ремонт котлів у школах сіл Жидичин, Тростянець, Озеро, відремонтовано системи опалення в Дерно, навчально-виховному комплексі Клепачева.
Особлива увага – розвиткові дошкільної освіти. Торік виготовили проектну документацію та заклали капсулу під будівництво нового корпусу ківецівського дошкільного навчального закладу ясла-сад №1 на 95 місць. До того ж, районне відділення Пенсійного фонду, яке займало приміщення колишнього ДНЗ №3, переведено, а нині виготовляють проектну документацію на відновлення трьох груп на 60 місць.
Для залучення в район додаткових інвестицій місцеві ради беруть участь у різноманітних конкурсах. Зокрема завдяки перемозі чотирьох сільських рад: Омельненської, Тростянецької, Холоневичівської та Сильненської у проектах Європейського Союзу, Програмі розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в район було залучено понад 600 тисяч гривень За ці кошти в дошкільних навчальних закладах та школах замінили вікна, двері, котли, теплотраси.
Тривають роботи і в багатьох дитсадках сіл та селищ.
Можу похвалитися здобутками у промисловій галузі, адже виробництво продукції зросло більше як на 7,5 млн грн. То – заслуга «Цуманського лісового господарства», товариства «Атлант плюс», фермерського господарства «Поляна М».
Перелік добрих справ і досягнень можна продовжувати ще довго, та я, напевно, зупинюся і розкажу вам про проблемні питання, над вирішенням яких працюємо нині. Це – будівництво полігону твердих побутових відходів для м. Ківерці, загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у Грем’ячому. Проблемним для нашого району та міста зокрема є питання знесення недобудованого будинку на вулиці Ковпака.
– Відомо про невтішну статистику в аграрному секторі: зменшується поголів’я ВРХ, свиней. Як прокоментуєте?
– То, певно, ви на застарілі цифри натрапили. Я не можу сказати, що в нашому районі статистика в аграрному секторі не втішна. Зокрема нараховується 118 родинних ферм, де утримують три і більше корів.
Для нарощування поголів’я свиней у район залучено інвестора, який сприяє розвитку свинарства – «Агрокомплекс Омельне», яке завезло понад 100 голів свиней для подальшого наповнення двох відремонтованих свинарників.
Щодо ВРХ, то ТзОВ «ВВ Агро» закупило 250 голів, тож загальна кількість у районі – 2228 голів, що на 210 більше, ніж торік.
– Ваш попередник Леонід Кричкевич був знаний завдяки впровадженню альтернативних видів палива. Продовжуєте його енергоощадний досвід?
– Виконуючи доручення та завдання Президента України, ми успішно реалізуємо державну політику в галузі енергозбереження, створюємо надійне підґрунтя для енергетичної незалежності району. У школах, дитячих садках, установах всіх форм власності здійснюємо заміну і переобладнання котлів на твердопаливні, універсальні; проводиться реконструкція, ремонт та промивка внутрішніх опалювальних систем, заміна старих віконних і дверних конструкцій на металопластикові, переобладнання електроосвітлення, встановлюємо нове сучасне енергозберігаюче електроустаткування. Використовуємо альтернативні види палива, зокрема щипу.
– За часів роботи Кричкевича виникла конфліктна ситуація щодо ДБСТ Черепів: діло дійшло навіть до суду. Як у вас складаються стосунки із Джаніною Череп?
– Я, як і мій попередник, не ставлюся упереджено до Джаніни Володимирівни як до особи. Мене, в першу чергу, цікавить виховання та доля дітей, а Джаніна Володимирівна є їхнім законним представником, тому, якщо не виконуватиме своїх обов’язків, нестиме відповідальність.
Але оскільки рішення Волинського апеляційного суду було винесене не на користь позивача – райадміністрації – ще до мого призначення, я не міг відразу рубати з плеча, продовжувати судову тяганину, не володіючи ситуацією, тому було укладено Угоду про примирення сторін та зобов’язано відповідні служби тримати ситуацію під особливим контролем.
– Нині досить поширена практика співпраці місцевих відомств краю із відповідними владними структурами закордоном. Не так давно Ківерцівська райдержадміністрація підписала договір про співпрацю з Красноставським повітом Люблінського воєводства Республіки Польща. Що вдалося реалізувати?
– Ми підписали договір для обміну досвідом у різних сферах життя: в галузях освіти, культури, спорту, туризму, молодіжних обмінів, економічного співробітництва та розвитку бізнесу, а також захисту навколишнього середовища. 23-24 серпня цього року делегація з Республіки Польща перебувала з візитом у нашому районі. В рамках зустрічі вони ознайомилися з роботою Ківерцівської експериментальної школи №5 та поспілкувалися з начальником відділу освіти райдержадміністрації Світланою Бацмай, побували на урочистостях із нагоди відзначення Дня Державного Прапора та 22-ї річниці Незалежності нашої держави. Співпраця буде продовжуватися.
– До того ж, зовсім недавно у складі делегації на чолі із заступником голови облдержадміністрації Віталієм Карпюком ви відвідали німецьке місто Франкфурт-на-Одері задля участі в конференції «Економічна співпраця без кордонів». Що вдалося почерпнути? Може, намітили нові шляхи співробітництва?
– Перебуваючи в Німеччині, ми мали можливість ознайомитися з роботою їхніх підприємств, на конференції Віталій Карпюк репрезентував економічний потенціал Волині.
Співпрацю Волинської області з Федеративною Республікою Німеччина вже налагоджено, адже багато підприємств краю створено за рахунок німецьких капіталовкладень. Хоча в наш район плануємо залучати інвестиції з Польщі, Білорусі та інших держав.
– Що ж, тоді продуктивної вам співпраці на усіх рівнях. Дякую за розмову.
Спілкувалася Ірина ВОРОБЕЙ.
Фото автора.
.