Галузева
профспілка Волині – про захист інтересів учителів та науковців.
Як страшний сон згадують волинські
педагоги 90-ті роки. Досі не можуть забути, як засівали розумне, добре, вічне у
той час, коли по вісім місяців не отримували зарплати. Із гіркою усмішкою
розповідають, коли пішки прямували із райцентрів під стіни облдержадміністрації,
вимагаючи повернути зароблене. Саме тоді, в 90-ті, вчителі зрозуміли роль
профспілки у захисті їхніх інтересів.
Упродовж
п’яти останніх літ спільними зусиллями місцевої влади вдавалося уникати такого
ганебного явища, як заборгованість із зарплати і всіх передбачених
законодавством доплат. А наприкінці минулого року члени профспілок знову
переконалися: сила освітян – у їхній єдності.
Яким
саме досягненням радіють педагоги й науковці Волині? Чим переймаються та чого
остерігаються? Про це й не тільки йшлося на нещодавньому засіданні круглого
столу, що відбулося у Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти.
До
участі в обговоренні актуальних питань долучилися ветерани профспілкового руху,
керівники освітянських профспілок з усіх куточків Волині. І це не дивно. У
грудні минулого року вчителів та науковців шокувала звістка про зняття всіх
доплат і водночас – збільшення навантажень. Стурбованість викликала інформація
про запровадження платного навчання для школярів, починаючи з 9-го класу, та
зняття стипендій зі студентів. Тож не чекаючи реалізації цих, м’яко кажучи,
непопулярних рішень, профспілки вирішили діяти рішуче: заявили про неприпустимість
подібних нововведень, провели загальноукраїнську акцію протесту, пікетуючи
Верховну Раду, і, як бачимо сьогодні, не дозволили кинути вчителя в умови
виживання.
– Так,
нам вдалося захистити педагогів, – у вступному слові зазначив голова Волинської
обласної організації профспілки працівників освіти і науки Василь Грановський.
– Але чимало змін у системі освіти мусимо, зважаючи на складну ситуацію в
державі, сприймати як належне.
Ці
зміни, зокрема, стосуються роботи методкабінетів, скорочення кількості
працівників освітніх закладів, брак фінансування на доїзд учителів і виплату
добових тощо.
– Всі
ми розуміємо: так, як було, більше не буде, – зауважив ректор інституту
післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко. – На вимогу часу ми зобов’язані
оптимізувати роботу методкабінетів, переглянути штатний розпис його
працівників. Особливо тих, хто забезпечує господарську діяльність. Але це в
жодному разі не повинно означати повну ліквідацію.
На
такій думці зійшлися всі учасники круглого столу. От тільки як провести цю
оптимізацію?
– В
рекомендаційних паперах ідеться: «скоротити до 50% працівників методкабінетів».
Натомість прийменник «до» (який дозволяє скорочувати і 10%, і 20%) наші
фінансисти чомусь упускають! – обурювалися керівники районних профспілок.
– Це
дійсно непросте питання, – погодився Василь Грановський. – За кожним
вивільненим місцем – доля людини, її біль, можливо – й образа.
– Тому
будемо сподіватися, що вчителі-пенсіонери з розумінням поставляться до тих
своїх колег, які отримали диплом, мають базу знань, але не мають жодної
можливості працевлаштуватися, – зауважив Петро Олешко.
Не
без емоцій тривало обговорення нещодавньої звістки про необхідність скоротити
3% працівників у кожному освітньому закладі.
– Із
цього питання керівництво нашої профспілки звернулося до профільного комітету
Верховної Ради і Кабміну та заявило про недопущення реалізації завдань, які 14
січня були озвучені Арсенієм Яценюком під час селекторної наради, – заявив
Василь Грановський. – Будемо сподіватися на розуміння.
Менш
болючою, та все ж актуальною лишаються для педагогів обкладання податками шкіл,
доїзд у сільській місцевості до навчальних закладів і виплата добових тощо.
– Ні
для кого не секрет, що 13 шкільних автобусів із Волині довелося передати для
потреб у зону АТО, – зізналися районні педагоги. – Через брак власного
транспорту ми змушені були домовлятися з перевізниками. Їхні послуги обернулися
великими фінансовими затратами. І тепер ми не знаємо, з яких джерел отримати додаткові
кошти.
Так
само невизначеним лишається питання літнього оздоровлення, путівок тощо. Тому всі
вищезазначені моменти профспілкові лідери домовилися викласти у зверненні та
донести його до парламенту й уряду вже найближчим часом: до моменту внесення
змін у Держбюджет 15 лютого.
– Безперечно,
освітяни й науковці з розумінням ставляться до обмежень у фінансуванні, –
насамкінець зауважив Петро Олешко. – Але й ми сподіваємося на розуміння з боку
держави. На усвідомлення того, що саме педагоги формують інтелект країни й
закладають той потенціал, від якого залежатиме наше завтра. Тому економити за
рахунок якості освіти – неприпустимо!
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
