Ірина Ситник виходить в ефір у бронежилеті та шоломі – одразу після відбою повітряної тривоги – і показує руйнування у своїй громаді. Василь Мірошник підключається з автомобіля – називає його «найбезпечнішим місцем», бо редакція вже не раз була під обстрілами. Олександр Соломко виходить на зв’язок між виїздами на висвітлення чергової атаки БпЛА на Сумщину. А в Ізюмі Костянтин Григоренко показує детектор дронів і говорить про планування вже другої евакуації редакції. Це свідчення наших колег під час Україно-шведського форуму прифронтової преси, який Національна спілка журналістів України 21 квітня ц. р. провела разом із шведською медіабізнесасоціацією Tidningsutgivarna.
Як повідомила Інформаційна служба НСЖУ, форум у форматі відеоконференції об’єднав понад 200 учасників – журналістів, редакторів, медіаекспертів, студентів та викладачів із України та Швеції. В тому числі Секретар НСЖУ, головний редактор «Волинської газети», Володимир Данилюк.
Говорили, насамперед, про те, як працює журналістика там, де триває війна. Про її величезне значення як для цивільного населення, так і для військовослужбовців, які виконують бойові завдання у відповідних районах у фронтових умовах. І на перспективу, запропонував Володимир Данилюк, – як щит інформаційної стійкості з допомогою вітчизняної влади та закордонних партнерів поширити і на медіа з прикордонних із Білоруссю областей.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зазначив:
«Наш Форум йде в розвиток нашої спільної зі шведськими друзями програми підтримки 25 редакцій газет у прифронтових регіонах. 25 редакцій. 7 фронтових областей. Обстріли, зруйновані офіси, відключення світла. І жодна –жодна! – не зупинила випуск.
Водночас близько третини цих редакцій прямо говорять: без міжнародної підтримки вони вже не виходили б».
Дуже точно сказав про місію українських журналістів в часи війни президент Tidningsutgivarna Йохен Тауберт:
«Людська гідність може лишатися з людьми навіть за найскладніших обставин. І це не можна недооцінювати».
Учасники форуму підтримали спільну резолюцію на підтримку прифронтових медіа – з важливим меседжем:
локальна журналістика – це частина критичної інфраструктури.
У форумі взяли участь та виступили, окрім модератора Сергія Томіленка:
президент Tidningsutgivarna Йохен Таутерт,
старший радник Bonnier News, співзасновник Ukrainian Media Fund Томас Маттссон,
головний редактор Sydsvenskan, майбутній медіаомбудсман Швеції Йонас Каньє,
Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Секретар НСЖУ Олег Наливайко;
заступник начальника управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ, полковник Вячеслав Скоряк,
начальник відділення комунікацій 65 Окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ Сергій Скібчик,
а також редактори прифронтових і регіональних медіа:
Василь Мірошник, Анатолій Жупина, Олексій Ковальчук, Олександр Соломко, Ірина Ситник, Олександр Кульбака, Лариса Гнатченко, Ольга Макуха, Тетяна Велика, Костянтин Григоренко,
експерти Олександр Харченко, Вадим Петрасюк, Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
«Коли руйнується електрика – люди залишаються без світла, і ми відновлюємо енергетику; коли руйнується лікарня – люди не можуть отримати допомогу, і ми відновлюємо медицину; але коли зникає місцева журналістика – люди залишаються без правди, без інформації і без зв’язку зі світом. І це теж питання виживання», – наголосив Сергій Томіленко.
Парадоксальна ситуація, коли інформаційну стійкість локальних місцевих медіа в прифронтових територіях забезпечують виключно НСЖУ у взаємодії з західними медіасоюзниками, тоді як органи влади всіх рівнів самоусунулися від цієї роботи, має змінитися. І в тому числі щодо забезпечення ефективної роботи, а не стагнації, медіа з прикордонних областей із Білоруссю.
Наш кор.
На фото Інформаційної служби НСЖУ: під час роботи українсько-шведського медіафоруму.