«Волинська газета» продовжує цикл виступів і звітів керівників обласної ради та представників усіх депутатських фракцій органу самоврядування нашої області. Пропонуємо Вашій увазі найголовніше, що пролунало в програмі «Час діяти» на радіо «Луцьк» та Волинському обласному радіо.
З головою депутатської фракції Політичного об’єднання «Самопоміч» Михайлом Імберовським спілкувалася журналіст і ведуча Оксана Кривцун.
У фракції «Самопоміч» – чотири депутати. Крім її керівника Михайла Імберовського – Борис Бабійчук, Костянтин Зінкевич та Володимир Кметь.
– Михайле Юрійовичу, минає рік роботи депутатом обласної ради. Досвід невеликий. З якими завданнями йшли на вибори? Що вдалося зробити, і що ні? Бо я так розумію, що завдання були чистими та незаангажованими?
– Депутати від «Самопомочі», які пройшли до рад різних рівнів, і в тому числі до обласної, це все нові люди, які депутатами ніколи раніше не були. Ми рік тому звертались за підтримкою до людей із твердим бажанням впроваджувати еволюційні зміни до перетворення волинського краю у конкурентно спроможні європейські громади з заможним населенням. Ключові тези – влада повинна бути відкритою, у ній повинні працювати професіонали, діяльність виконавчих органів влади та місцевого самоврядування має бути спрямована не на вирішення якихось локальних завдань окремо визначених сіл, міст чи районів, а націлена на комплексне вирішення проблем краю. У нас є Стратегія розвитку області до 2020 року, її необхідно ще раз детально проаналізувати, обговорити на круглому столі за участі виконавчої влади, депутатського корпусу і представників громад, внести необхідні корегування, виключивши об’єкти, кошти на які цілком можливо віднайти в місцевих бюджетах, або гігантські, перспектива фінансування яких ілюзорна, і включити ті, які є дійсно стратегічними для області, і потім при визначенні об’єктів для фінансування з обласного бюджету неухильно дотримуватись цієї Стратегії.
Виходячи з цих завдань ми й працювали цей рік. Депутати нашої фракції в обласній раді обрали для себе ті комісії, де можуть себе найбільше реалізувати. Зокрема, Володимир Кметь, який є директором Волинського осередку відомого міжнародного благодійного фонду «Карітас», зосередився на роботі у постійній комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму; Борис Бабійчук працює в постійній комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, над вирішенням болючих питань запобігання шкоди надрам від незаконного видобутку бурштину, ліквідації стихійних сміттєзвалищ, та іншими природоохоронними питаннями; волонтер та громадський діяч Костянтин Зінкевич стежить за дотриманням законності в комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю та корупцією. Крім того, Костянтин Зінкевич є членом тимчасової комісії з аналізу роботи комунальних підприємств
Мені цікаво аналізувати та оперувати даними щодо фінансів, які знаходяться в компетенції волинської громади, щоб кожна копійка використовувалася ефективно, тому обрав для себе діяльність в постійній комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики .
Чого вдалося досягнути за цей рік ? Ми напрацювали та внесли на розгляд проект рішення про бюджетний регламент облради, підготовили порядок публічного використання коштів за дуже цікавою, але майже невідомою громадськості програмою «Власний дім», вирішили ряд питань щодо покращення надання психологічної допомоги демобілізованим воїнам та поліативної допомоги хворим, та ще ряду важливих питань.
– Про бюджетний регламент та відкритість влади… Тут можна поставити знак рівності?
– До цього документа, мабуть, доведеться повертатися ще раз. Я дуже шкодую, що кількох депутатських голосів не вистачило, щоб його ухвалити. Мабуть, колеги просто не зрозуміли його суті. Але відкритість влади і бюджетний регламент справді рівнозначні поняття, які нерозривно між собою пов’язані.
Детальніше про необхідність створення та затвердження бюджетного регламенту. Справа в тім, що бюджетне законодавство досить об’ємне. Часом не лише простій людині, але й фахівцеві важко розібратися в усіх його хитросплетіннях, звідки образно кажучи, ті гроші беруться і куди витрачаються. Бюджетний регламент урегульовує відносини між різними гілками влади щодо бюджетних питань та унормовує порядок бюджетного процесу в області, в тому числі і порядок врахування пропозицій депутатів, що не набрав необхідної кількості голосів. Але ключовим для нас в цьому регламенті є домогтися залучення громадськості в обговоренні бюджету та участі в бюджетному процесі. Передбачені механізми громадських слухань з питань бюджету, щоб влада чула людей, які їй цю владу довірили. І щоб не було такого, коли влада робить одне, а люди, які живуть на конкретних територіях Волині, прагнуть іншого.
– Для ухвалення цього документа не вистачило кількох голосів, бо депутати просто не вникнули в суть питання. Чи це сталося з якихось інших причин?
– Пояснюючи причини, я, мабуть, додав би ще й політичну складову… «Самопоміч» відкрита і демократична політична сила Ми своїм прикладом це показуємо – від декларування власних доходів до публічного обговорення суспільних проблем. Це основоположний принцип, на якому стояли і стояти будемо. Як і в випадку з бюджетним регламентом, який ми неодноразово публічно обговорювали і з депутатським корпусом, і з громадськістю, і зверталися до профільного структурного підрозділу виконавчої влади – департаменту фінансів облдержадміністрації, щоб також запропонували свої пропозиції. Але на початках отримали великий спротив…
– Чому? Облдержадміністрація не готова співпрацювати з депутатами?
– Це різне бачення трактування чинного законодавства. Мовляв, депутати не мають права вказувати виконавчій владі. Але поступово розуміння налагодилося, зокрема на рівні голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Ми обговорили проект регламенту на спеціальній нараді за участі експертів та представників облдержадміністрації і депутатського корпусу. Я мав багато розмов із представниками фактично всіх фракцій, але коли отримав роздруковані на папері результаті голосування з цього питання, то побачив, що в депутатів, крім трьох кнопок, – «за», «утримався» і «проти» – з’явилася ніби ще одна – «не голосував». От саме через таку позицію і на вдалося ухвалити Бюджетний регламент. Картина, чесно кажучи, плачевна вимальовується.
– Звідки такий висновок?
– А як так може бути, коли з виділених на будівництво 90 мільйонів гривень бюджетних асигнувань станом на жовтень освоїли третину? Зараз, можливо, показник трохи більший, але ситуація складна. Ось кілька конкретних прикладів. На школу в с. Оленіне Камінь-Каширського району передбачили 1 млн грн, а використали… нуль. Чому? Бо нема проектно-кошторисної документації… В Заборолі Луцького району теж заплановано добудувати школу. І теж із передбаченого мільйона не освоєно жодної копійки… Сьогодні, коли вже навіть осінь закінчується, ці гроші перекидаються на інші об’єкти, хоча грудень – не найкращий час для здійснення будівельних робіт… Так і з затягнутим ремонтом доріг: їх уже не ремонтувати треба, а чистити від снігу!
– Чому так відбувається?
– Рік скоро завершується, і пригадали, що неосвоєні кошти з бюджету області доведеться передавати назад до Держбюджету! А я це вважаю злочином! Тому що в разі, якщо з депутат взяв на себе велику відповідальність служити інтересам громади, то він повинен не займатися популізмом чи іти в фарватері виїхось політичних аспектів. Маємо казати так, як воно є, і робити все, щоб було краще. Тому й наголошую на цій проблемі. Бо колективний розум продукує найефективніші рішення. І я в цьому переконався, коли наша «Самопоміч» порозумілася з депутатами від партії „УКРОП”, щоб частину коштів з будівництва школи в с. Оленине спрямувати на школу в с. Любохини Старовижівського р-ну. Власне, про це наголошував свого часу і голова облради Ігор Палиця: політики на рівні облради бути не повинно. Для людей головне бачити конструктив в роботі ради і конкретні результати діяльності, незалежно від того, яку політичну силу представляють ті чи інші депутати. Ми всі представники однієї волинської громади..
– Михайле Юрійовичу, тимчасова комісія з аналізу діяльності комунальних підприємств дієва?
– Ми її створювали рік тому на першому пленарному сесійному засіданні терміном на 2 місяці. Однак уже пройшов рік, а які її результати ніхто не знає. Я піднімав питання щодо звіту комісії в депутатському запиті до голови обласної ради, а щодо легітимності комісії на одному з засідань тимчасової комісії, яке проходило в закритому режимі. Закон цього не забороняє, але я вважаю, що так робити – не зовсім правильно. Можливо, є специфічні питання, які треба обговорити в закритому режимі, але в решті – не треба боятися людей! Так, наш представник присутній в цій комісії і «Самопоміч» знає, що там відбувається, але ж у громадськості інформації нема. Тому, повертаючись до теми відкритості влади, за наполягання нашого колеги Костянтина Зінкевича останнє засідання комісії провели публічно з участю журналістів та представників громадськості.
– А якщо відкинути теми «закрито»-«відкрито» чи «ефективно»-«неефективно»? Як повинна працювати ця комісія?
– Мала б проаналізувати роботу комунальних підприємств, прозвітувати на сесії про результати… А то ми бачимо, що змінюються керівники окремих підприємств (наприклад, в обласній дитячій лікарні, облонкодиспансері, щось по санаторіях відбувається). А чому це відбувається, які мотиви? Крім того, на мою думку, комісія має не тільки оцінювати діяльність того чи іншого керівника, а й проводити за участі фахівців аудит діяльності комунальних підприємств. Якщо я як підприємець заробляю гроші, то за мету ставлю отримати якийсь прибуток. А як із комунальними установами відбувається? На недавній сесії ми виділили 8 млн грн на «підтримку обласних комунальних підприємств», фактично на покриття їх поточних витрат і недопущення збитковості. Тоді для чого існують такі комунальні підприємства, якщо їх постійно треба підтримувати з бюджету, чи не краще їх продати приватним структурам або ліквідувати? Ми б мали почути з трибуни облради звіт попередніх керівників з поясненням, чому склалася та чи інша ситуація (наприклад, чому довели до ручки санаторій «Турія» та обласну дитячу лікарню), і вже потім визначатися: чи це керівник винен і має відповідати за свою бездіяльність чи злочинну діяльність відповідно до чинного законодавства, чи причина в чомусь іншому? І в разі звільнення попереднього керівника на вакантну посаду має проводитись не формальний, а справді відкритий конкурс! Колега-депутат Святослав Кравчук конструктивно запропонував: маємо напрацювати чіткий механізм призначення-звільнення з чіткими критеріями оцінки. А такого порядку нема. Натомість – якісь вибори на зборах колективу, якісь звернення окремих громадських спілок ветеранів…. Новий керівник повинен бути, насамперед, фахівцем, і він повинен озвучити стратегічне бачення розвитку цього підприємства. А я такого від жодного претендента не почув. Крім того, вважаю, що претенденти на будь яку керівну посаду в комунальному підприємстві та установах, які утримуються за рахунок бюджету, мають декларувати свої статки. А то в нас часто буває, що керівник якоїсь медичної чи освітньої установи, який все життя отримував мізерні заробітні плати, має декілька особняків у царських селах і їздить на останній моделі престижної марки автівці, не пояснивши, де ж він взяв гроші на це.
– Чому ж тоді депутати голосують? Знову політика?
– Ви ж чули, що в сесійній залі не повинно бути політики…
– Не було й звіту керівника програми «Власний дім», хоча ви цього вимагаєте. Що хочете почути?
– Цифри з шістьма нулями привертають увагу… Ідея програми – хороша. Бо з допомогою «Власного дому» сільське населення отримує право на пільгові кредити для будівництва на селі житла. Програма діє з 1998 року. В цьому році на її реалізацію в області виділено більше 10 млн грн. Коли я почав цікавитися, хто отримав гроші і що будує, то надійшла цікава інформація, з якої виходить, що людей, які живуть і працюють в селах і скористались цією програмою – одиниці. Відповідно до діючих положень місцева влада (сільські і районні ради), яка знає проблематику людей своїх територій, має формувати списки пропозицій, аналізувати на своєму рівні та затверджувати їх, а потім передавати документи в Фонд, де Спостережна рада ухвалює остаточне рішення про фінансування… Та з запитів бачу, що були в попередні роки випадки, коли кредити видавалися, наприклад, «за клопотанням» голови райдержадміністрації без будь-якого погодження з органами місцевого самоврядування… Тому непрозорість діяльності цієї установи нас, депутатів облради, не може влаштовувати. Ми напрацювали проект пропозицій щодо створення нового порядку розподілу коштів на програму «Власний дім», де ключові речі – це участь у процесі визначення позикозаймачів мають відігравати органи місцевого самоврядування, а в комісіях із розподілу коштів має бути не менше 30% представників громадських організацій.
– «Волиньприродресурс» – теж болюче і буквально вистраждане комунальне підприємство. Ви голосували за його створення?
– Я особисто – утримався. Чому? Вважаю, що треба спочатку навчитися виконувати Конституцію і чинні закони, а не придумувати щось інше. Мені не відомо, на основі якого законодавчого акту діятиме це підприємство. Робота «Волиньприродресурсу» передбачає ліцензування, але чи передбачено це якимсь законом? Тому ідея, без сумніву, хороша. Громада, на території якої хочуть видобувати надра та отримувати на цьому гроші, повинна мати з того користь. Але давайте ширше подивимося: в Україні ж добувають не лише бурштин, але й інші корисні копалини. Газ, вугілля, наприклад. І це колосальні ресурси, в тому числі й фінансові. Якщо інші облради вирішать створити схожі підприємства, то, виходить, там створять якісь Арабські Емірати, а Волинь нічого з того не отримає?! Натомість вважаю, що зусилля треба скооперувати в іншому напрямку і на іншому рівні. Наприклад, народні депутати від Волині в парламенті повинні згуртуватися з рівненськими та житомирськими колегами, вивчити в областях громадську думку і спільно домогтися ухвалення законодавства, яке буде на користь усім. Я ще під час голосування утримався з колегами з фракції ще й тому, що не побачив ні статутних документів, ні прозорого механізму призначення керівника та його підзвітності.
– Принципово «Самопоміч» за що б іще не голосувала? Що є суцільним табу?
– Наприклад, ми ніколи не підтримаємо ідею обмежити доступ громадян до сесійної зали. Так само ми категорично виступаємо за відкритість у роботі всіх комісій. «Самопоміч» ніколи не погодиться на будь-яке обмеження конституційних прав громадян чи кулуарне ухвалення рішень.
– Де межа компромісу в сесійній залі? Ви відчуваєте себе на сесії в нормальному середовищі чи щоразу доводиться пробивати стіну, щоб почули і відреагували?
– Важко, звичайно. Особисто на подібному не зациклююся. Знаю одне: треба чесно виконувати власну роботу, і це дасть результат. Повірте, це показала навіть робота над проектом Бюджетного регламенту: від несприйняття ситуація змінилася до взаєморозуміння. Тому руки ніколи не треба опускати. Відтак, заходжу в сесійну залу із великим бажанням працювати. А будуть ухвалені ті чи інші пропозиції, це залежить від більшості депутатів як колективного розуму.
– Перший рік роботи завершується. Попереду ще багато часу. Бажаю конструктиву і впевненості в тих пропозиціях, які озвучуєте та просуваєте в сесійній залі. Нехай вас чують!
– Дякую!
Підготував Сергій ШРАМЧУК.
На фото: Михайло ІМБЕРОВСЬКИЙ.