біля
села Буцин Старовижівського р-ну торги йдуть прямо над трасою.
Варто
було дощику пройти і сонцю блиснути, як людей у лісі стало, наче грибів після
дощу. Це й не дивно: кожен, хто удосвіта не полінується гайнути на природу, в
обід уже матиме повні кошики дарів лісу.
–
Збираємо стільки, що і додому маємо, і на продаж вистачає, – розповідають
селяни, котрі стоять на трасі Ковель-Камінь-Каширський.
Доки ми
оглядаємо гриби, нюхаємо та прицінюємося, пенсіонерка із с. Буцин каже: стоїть
із 11-тої ранку (а це вже п’ять годин), однак торги сьогодні не вельми хороші.
Тож аби
підняти бабусі настрій, а заодно «прайси» дізнатися, дістаємо гаманця.
–
Беріть! Не пошкодуєте! – зраділа жінка. – Відро білих (п’ятилітрове)
віддам за 80 гривень, красноголовці – за 50-т. А як грошей не маєте, візьміть
лисички (десятка за літрову банку). У супчик наші хазяйки люблять рижики
додавати. Дуже хвалять багнючки: за смаком схожі на білі, але дешевші.
Доки я
ціни записую, наш водій Михайлович купує відеречко польських. Згодом (коли бабця
ціну на 10 грн опустила) спокушається на багнючки. Але перевірити, чи дійсно
така смачна розрекламована новинка, не пощастило. Бо з цілої торби багнючків зміг
відшукати хіба з вісім нечервивих.
От і вір
після цього жінкам…
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
